- •Міністерство освіти і науки України
- •Правила оформлення контрольної роботи:
- •Основні питання програми
- •Модуль 1 Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •1.1. Визначники, матриці, розв’язання систем лінійних рівнянь
- •1.2. Елементи векторної алгебри
- •1.3. Пряма на площині
- •1.4. Криві другого порядку
- •1.5. Площина та пряма в просторі
- •Модуль 2 вступ в математичний аналіз
- •2.1. Розкриття невизначеностей, і і іі визначні границі
- •2.2. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •Основні правила диференціювання:
- •2.3. Застосування похідних для дослідження функцій
- •2.4. Похідні в механіці
- •2.5. Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 3 нЕвизначений і визначений інтеграли
- •3.1. Основні методи інтегрування
- •Основні властивості невизначеного та визначеного інтегралів:
- •3.2. Невласні інтеграли
- •3.3. Застосування визначених інтегралів
- •Модуль 4 диференціальні рівняння
- •4.1. Розв’язання диференціальних рівнянь деяких типів
- •Модуль 5 кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •5.1. Подвійні, потрійні інтеграли та їх застосування
- •5.2. Криволінійні інтеграли
- •Модуль 6 числові і степеневі ряди
- •6.1. Числові ряди
- •Ознака Даламбера. Якщо для знакододатного ряду існує
- •(Границя відношення наступного члена до попереднього), то
- •Радикальна ознака Коші. Якщо для ряду, загальний член якого , існує
- •6.2. Степеневі ряди
- •Модуль 7 комплексні числа. Елементи теорії функцій комплексної змінної
- •7.1. Комплексні числа
- •7.2. Обчислення значень елементарних функцій
- •Модуль 8. Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •8.1. Основні поняття і теореми теорії ймовірностей
- •8.2. Дискретні випадкові величини
- •8.3. Неперервні випадкові величини
- •8.4. Біноміальний та пуассонів закони розподілу
- •8.5. Нормальний, рівномірний та показниковий закони
- •Числові характеристики:
- •8.6. Елементи математичної статистики
- •Контрольна робота № 1 Модуль 1. Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •Модуль 2. Вступ в математичний аналіз
- •Модуль 3. Невизначений і визначений інтеграли
- •Модуль 4. Диференціальні рівняння
- •Контрольна робота № 2 Модуль 5. Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •Модуль 6. Числові і степеневі ряди
- •Література
- •Продовження додатка а
- •Додаток б
- •Продовження додатка б
- •Додаток в Значення (розподіл Пуассона)
- •Продовження додатка в Значення (розподіл Пуассона)
Модуль 5 кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
5.1. Подвійні, потрійні інтеграли та їх застосування
Основні види простих областей інтегрування на площині:
Область інтегрування є стандартною відносно вісі . Вона обмежена зліва і справа прямими і , а знизу і зверху – неперервними кривими і , кожна з яких перетинається вертикальною прямою (для будь-якого ), лише в одній точці.
Для такої області подвійний інтеграл обчислюється за формулою:
, (5.1.1)
причому спочатку обчислюється за змінною “внутрішній” інтеграл , в якому вважається сталим.
Область інтегрування є стандартною відносно вісі . Вона обмежена знизу і зверху прямими і , а справа а зліва – відповідно неперервними кривими і , кожна із яких перетинається довільною горизонтальною прямою (для будь-якого ) лише в одній точці.
Для такої області подвійний інтеграл обчислюється за формулою:
, (5.1.2)
причому спочатку обчислюється за змінною “внутрішній” інтеграл , в якому вважається сталим.
Праві частини формул (5.1.1), (5.1.2) називаються двократними, або повторними інтегралами. Таким чином, подвійний інтеграл обчислюється за допомогою зведення його до повторного інтеграла. Якщо область не є стандартною, то як часто трапляється, її можна представити у вигляді об’єднання стандартних множин.
Перетворення подвійного інтеграла в прямокутних декартових координатах до інтеграла в полярних координатах , , які пов’язані з прямокутними координатами співвідношеннями
, , (5.1.3)
здійснюється за формулою:
. (5.1.4)
Якщо область обмежена променями, які утворюють з полярною віссю кути і , і кривими і , то відповідні полярні координати змінюються в межах області , і тоді
. (5.1.5)
Приклад 5.1.1. Обчислити інтеграл , де ‑ чверть круга , що лежить в першій координатній чверті .
Розв’язання. У відповідності з формулами (5.1.4), (5.1.5):
.
Площа плоскої фігури виражається формулою
. (5.1.6)
Об’єм циліндричного тіла (обмеженого зверху неперервною поверхнею , знизу – площиною і з боків – циліндричною поверхнею з твірними, паралельними осі ), що вирізає на площині область , обчислюється за формулою:
. (5.1.7)
Якщо пластинка займає область площини і має змінну поверхневу густину , то маса пластинки виражається подвійним інтегралом
. (5.1.8)
Координати центра мас обчислюються за формулами:
, , (5.1.9)
де , .
Якщо область інтегрування визначається нерівностями , , , де , , , – неперервні функції, то потрійний інтеграл від функції по області , обчислюється за формулою:
. (5.1.10)
Об’єм просторового тіла, що займає область , визначається за формулою:
. (5.1.11)
Якщо – деяка область простору, яку займає матеріальне тіло з густиною , то маса тіла визначається формулою:
. (5.1.12)
Приклад 5.1.2. Для фігури , що обмежена лініями, вказаними в прикладі 3.3.1: а) записати подвійний інтеграл ( ‑ неперервна функція в ) у вигляді повторного інтеграла та змінити порядок інтегрування; б) знайти масу пластини , якщо густина маси ; в) обчислити об’єм циліндричного тіла , обмеженого зверху площиною , знизу – площиною і з боків – прямою циліндричною поверхнею, що вирізає на площині область ; г) знайти масу циліндричного тіла , якщо густина маси .
Розв’язання. а) Криволінійна трапеція (див. рис. 3.3.1) обмежена зверху – параболою , знизу ‑ віссю та проектується на відрізок осі . Значить, є стандартною відносно вісі .
З іншого боку, обмежена зліва – віткою параболи , справа – віткою параболи та проектується на відрізок осі . Таким чином, є стандартною відносно вісі .
Отже, запишемо подвійний інтеграл у вигляді обох повторних за формулами (5.1.1), (5.1.2):
.
б) Знайдемо масу пластини за формулою (5.1.8) (де густина маси ): . Спочатку обчислимо за змінною “внутрішній” інтеграл, в якому вважається сталим:
.
Тоді .
в) Об’єм циліндричного тіла (обмеженого зверху площиною ) згідно (5.1.7): . “Внутрішній” інтеграл
.
Значить, (куб. од.)
г) Знайдемо масу циліндричного тіла за формулою (5.1.12):
.
Зауважимо, що приклад 5.1.2 відповідає завданню 5.1 контрольної роботи.
Література: [1, с. 470 ‑ 492], [2, с. 581 ‑ 616], [3, с. 494 – 499], [13].