- •Міністерство освіти і науки України
- •Правила оформлення контрольної роботи:
- •Основні питання програми
- •Модуль 1 Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •1.1. Визначники, матриці, розв’язання систем лінійних рівнянь
- •1.2. Елементи векторної алгебри
- •1.3. Пряма на площині
- •1.4. Криві другого порядку
- •1.5. Площина та пряма в просторі
- •Модуль 2 вступ в математичний аналіз
- •2.1. Розкриття невизначеностей, і і іі визначні границі
- •2.2. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •Основні правила диференціювання:
- •2.3. Застосування похідних для дослідження функцій
- •2.4. Похідні в механіці
- •2.5. Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 3 нЕвизначений і визначений інтеграли
- •3.1. Основні методи інтегрування
- •Основні властивості невизначеного та визначеного інтегралів:
- •3.2. Невласні інтеграли
- •3.3. Застосування визначених інтегралів
- •Модуль 4 диференціальні рівняння
- •4.1. Розв’язання диференціальних рівнянь деяких типів
- •Модуль 5 кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •5.1. Подвійні, потрійні інтеграли та їх застосування
- •5.2. Криволінійні інтеграли
- •Модуль 6 числові і степеневі ряди
- •6.1. Числові ряди
- •Ознака Даламбера. Якщо для знакододатного ряду існує
- •(Границя відношення наступного члена до попереднього), то
- •Радикальна ознака Коші. Якщо для ряду, загальний член якого , існує
- •6.2. Степеневі ряди
- •Модуль 7 комплексні числа. Елементи теорії функцій комплексної змінної
- •7.1. Комплексні числа
- •7.2. Обчислення значень елементарних функцій
- •Модуль 8. Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •8.1. Основні поняття і теореми теорії ймовірностей
- •8.2. Дискретні випадкові величини
- •8.3. Неперервні випадкові величини
- •8.4. Біноміальний та пуассонів закони розподілу
- •8.5. Нормальний, рівномірний та показниковий закони
- •Числові характеристики:
- •8.6. Елементи математичної статистики
- •Контрольна робота № 1 Модуль 1. Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •Модуль 2. Вступ в математичний аналіз
- •Модуль 3. Невизначений і визначений інтеграли
- •Модуль 4. Диференціальні рівняння
- •Контрольна робота № 2 Модуль 5. Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •Модуль 6. Числові і степеневі ряди
- •Література
- •Продовження додатка а
- •Додаток б
- •Продовження додатка б
- •Додаток в Значення (розподіл Пуассона)
- •Продовження додатка в Значення (розподіл Пуассона)
3.2. Невласні інтеграли
Інтеграли з нескінченними межами інтегрування й інтеграли від розривних функцій називаються невласними. Невласний інтеграл з нескінченною верхньою межею функції (неперервної при ):
. (3.2.1)
Якщо ця границя існує і є скінченною, то невласний інтеграл називається збіжним, у протилежному випадку - розбіжним. Аналогічно визначається невласний інтеграл із нескінченною нижньою межею,
, (3.2.2)
а також із двома нескінченними межами:
. (3.2.3)
Якщо неперервна при і , то
. (3.2.4)
Приклад 3.2.1. Дослідити на збіжність невласні інтеграли: 1) , 2) , 3) , 4) .
Розв’язання. 1) .
Границя існує і скінченна, тому невласний інтеграл збігається.
2) . Границя існує і скінченна, тому невласний інтеграл збігається.
3) . Границі не існують, тому невласний інтеграл розбігається.
4) . Границя існує, але нескінченна, тому невласний інтеграл розбігається.
Зауважимо, що приклад 3.2.1 відповідає завданню 3.2 контрольної роботи.
Література: [1, с. 253 ‑ 255], [2, с. 375 ‑ 382], [3, с. 559 – 565], [11].
3.3. Застосування визначених інтегралів
Інтеграли (робота змінної сили на відрізку ), (маса лінійного стержня з неоднорідною густиною на відрізку ) і (довжина шляху, який пройшла матеріальна точка, що рухалась прямолінійно із змінною швидкістю впродовж часу ) виражають різні аспекти фізичного змісту визначеного інтеграла.
Площа фігури, обмеженої знизу і зверху двома неперервними кривими і ( ), а зліва і справа – відповідно прямими , , обчислюється за формулою:
. (3.3.1)
Для однорідної (з постійною густиною маси) криволінійної трапеції ‑ фігури, обмеженої неперервною кривою , віссю та двома прямими і , координати центра маси:
, , (3.3.2)
де – площа криволінійної трапеції.
При обертанні цієї криволінійної трапеції навколо вісі отримаємо тіло, об'єм якого
. (3.3.3)
Приклад 3.3.1. За допомогою інтегрального числення для обмеженої лініями плоскої фігури : а) обчислити площу, б) знайти координати центра ваги, якщо густина маси , в) обчислити об’єм тіла, що утворюється при обертанні фігури навколо вісі .
Розв’язання. К риволінійна трапеція обмежена зверху – параболою , знизу ‑ віссю та проектується на відрізок осі .
Рис. 3.3.1 ‑ Криволінійна трапеція
а) Площа згідно (3.3.1):
(кв. од.),
б) Координати центра мас за формулами (3.3.2): ,
в) Об’єм тіла обертання згідно (3.3.3): (куб. од.)
Зауважимо, що приклад 3.3.1 відповідає завданню 3.3 контрольної роботи.
Література: [1, с. 256 ‑ 272], [2, с. 339 ‑ 365], [3, с. 577 – 581], [11].