
- •Міністерство освіти і науки України
- •Правила оформлення контрольної роботи:
- •Основні питання програми
- •Модуль 1 Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •1.1. Визначники, матриці, розв’язання систем лінійних рівнянь
- •1.2. Елементи векторної алгебри
- •1.3. Пряма на площині
- •1.4. Криві другого порядку
- •1.5. Площина та пряма в просторі
- •Модуль 2 вступ в математичний аналіз
- •2.1. Розкриття невизначеностей, і і іі визначні границі
- •2.2. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •Основні правила диференціювання:
- •2.3. Застосування похідних для дослідження функцій
- •2.4. Похідні в механіці
- •2.5. Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 3 нЕвизначений і визначений інтеграли
- •3.1. Основні методи інтегрування
- •Основні властивості невизначеного та визначеного інтегралів:
- •3.2. Невласні інтеграли
- •3.3. Застосування визначених інтегралів
- •Модуль 4 диференціальні рівняння
- •4.1. Розв’язання диференціальних рівнянь деяких типів
- •Модуль 5 кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •5.1. Подвійні, потрійні інтеграли та їх застосування
- •5.2. Криволінійні інтеграли
- •Модуль 6 числові і степеневі ряди
- •6.1. Числові ряди
- •Ознака Даламбера. Якщо для знакододатного ряду існує
- •(Границя відношення наступного члена до попереднього), то
- •Радикальна ознака Коші. Якщо для ряду, загальний член якого , існує
- •6.2. Степеневі ряди
- •Модуль 7 комплексні числа. Елементи теорії функцій комплексної змінної
- •7.1. Комплексні числа
- •7.2. Обчислення значень елементарних функцій
- •Модуль 8. Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •8.1. Основні поняття і теореми теорії ймовірностей
- •8.2. Дискретні випадкові величини
- •8.3. Неперервні випадкові величини
- •8.4. Біноміальний та пуассонів закони розподілу
- •8.5. Нормальний, рівномірний та показниковий закони
- •Числові характеристики:
- •8.6. Елементи математичної статистики
- •Контрольна робота № 1 Модуль 1. Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •Модуль 2. Вступ в математичний аналіз
- •Модуль 3. Невизначений і визначений інтеграли
- •Модуль 4. Диференціальні рівняння
- •Контрольна робота № 2 Модуль 5. Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •Модуль 6. Числові і степеневі ряди
- •Література
- •Продовження додатка а
- •Додаток б
- •Продовження додатка б
- •Додаток в Значення (розподіл Пуассона)
- •Продовження додатка в Значення (розподіл Пуассона)
3.2. Невласні інтеграли
Інтеграли
з нескінченними межами інтегрування
й інтеграли від розривних функцій
називаються невласними.
Невласний інтеграл з нескінченною
верхньою межею функції (неперервної
при
):
. (3.2.1)
Якщо ця границя існує і є скінченною, то невласний інтеграл називається збіжним, у протилежному випадку - розбіжним. Аналогічно визначається невласний інтеграл із нескінченною нижньою межею,
, (3.2.2)
а також із двома нескінченними межами:
. (3.2.3)
Якщо
неперервна при
і
,
то
. (3.2.4)
Приклад 3.2.1.
Дослідити
на збіжність невласні інтеграли:
1)
,
2)
,
3)
,
4)
.
Розв’язання.
1)
.
Границя існує і скінченна, тому невласний інтеграл збігається.
2)
.
Границя
існує і скінченна, тому невласний
інтеграл збігається.
3)
.
Границі не існують, тому невласний
інтеграл розбігається.
4)
.
Границя існує, але нескінченна, тому
невласний інтеграл розбігається.
Зауважимо, що приклад 3.2.1 відповідає завданню 3.2 контрольної роботи.
Література: [1, с. 253 ‑ 255], [2, с. 375 ‑ 382], [3, с. 559 – 565], [11].
3.3. Застосування визначених інтегралів
Інтеграли
(робота змінної сили
на відрізку
),
(маса лінійного стержня з неоднорідною
густиною
на відрізку
)
і
(довжина шляху, який пройшла матеріальна
точка, що рухалась прямолінійно із
змінною швидкістю
впродовж часу
)
виражають різні аспекти фізичного
змісту визначеного інтеграла.
Площа
фігури,
обмеженої знизу і зверху двома неперервними
кривими
і
(
),
а зліва і справа – відповідно прямими
,
,
обчислюється за формулою:
.
(3.3.1)
Для
однорідної (з постійною густиною маси)
криволінійної трапеції ‑ фігури,
обмеженої неперервною кривою
,
віссю
та двома прямими
і
,
координати центра
маси:
,
,
(3.3.2)
де
– площа криволінійної трапеції.
При обертанні цієї криволінійної трапеції навколо вісі отримаємо тіло, об'єм якого
.
(3.3.3)
Приклад 3.3.1.
За
допомогою інтегрального числення
для обмеженої лініями
плоскої фігури
:
а) обчислити площу,
б) знайти
координати центра ваги,
якщо густина
маси
,
в) обчислити
об’єм тіла, що утворюється при обертанні
фігури
навколо вісі
.
Розв’язання.
К
риволінійна
трапеція
обмежена
зверху
–
параболою
,
знизу ‑ віссю
та проектується на відрізок
осі
.
Рис. 3.3.1 ‑ Криволінійна трапеція
а) Площа
згідно
(3.3.1):
(кв. од.),
б) Координати
центра мас
за формулами (3.3.2):
,
в) Об’єм
тіла обертання згідно (3.3.3):
(куб. од.)
Зауважимо, що приклад 3.3.1 відповідає завданню 3.3 контрольної роботи.
Література: [1, с. 256 ‑ 272], [2, с. 339 ‑ 365], [3, с. 577 – 581], [11].