- •І. Виконання блоку письмових домашніх завдань
- •2. Виберіть для понять «мова» і «мовлення» відповідні характеристики.
- •4. Визначте будову сполучників, поясніть їх написання.
- •5. Прочитайте, виберіть зі слів, поданих у дужках, те, яке, на вашу думку, є найдоцільнішим.
- •Практичне заняття №2 тема: Мова і мовне спілкування
- •Література
- •Загнітко а.П., Данилюк і.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2004.
- •І. Виконання блоку письмових домашніх завдань
- •1. На основі поданого тексту поясніть, у чому полягає особливість культури мовлення та культури спілкування.
- •2. Який із поданих нижче синонімів використовується у спілку вальному етикеті?
- •3. Виберіть зі слів, поданих у дужках, найдоцільніше.
- •4. Визначте і наведіть приклади ситуації спілкування, у яких можливе використання даних звертань. Хто й до кого може так звертатися?
- •5. Попрацюйте зі словником іншомовних слів і визначте, які з поданих слів характеризують поведінку людини.
- •Тестові завдання
- •1. Спілкування-це (можливі варіанти):
- •2. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації, - це:
- •4. Основними ознаками культури мовлення є:
- •5. Мовленнєвий етикет - це:
- •Практичне заняття №3 тема: Правопис та відмінювання українських прізвищ, імен, імен по батькові.
- •Література
- •Паламар л.М., Кацавець г.М. Мова ділових паперів. – к., 2000.
- •Шевчук с.В. Українське ділове мовлення: підручник. – к., 2003.
- •І. Виконання блоку письмових домашніх завдань
- •Іі. Виконання блоку письмових аудиторних завдань
- •2. Запишіть у формі давального відмінка однини сполуки, утворені прізвищем, іменем, іменем по батькові довіреної особи.
- •Практичне заняття №4 Тема: Переклад російських прізвищ українською мовою.
- •Література
- •Паламар л.М., Кацавець г.М. Мова ділових паперів. – к., 2000.
- •Шевчук с.В. Українське ділове мовлення: підручник. – к., 2003.
- •І. Виконання блоку письмових домашніх завдань
- •Іі. Виконання блоку письмових аудиторних завдань
- •Тестові завдання
- •Практичне заняття 5. Тема. Лексика ділового мовлення
- •Література
- •І. Виконання блоку письмових домашніх завдань
- •Іі. Виконання блоку письмових завдань на практичному занятті
- •Практичне заняття №6 Тема: Чистота мовлення.
- •2. Діалектизми
- •І. Виконання блоку письмових домашніх завдань
- •Іі. Виконання блоку письмових завдань на практичному занятті
- •Практичне заняття №7 Тема: Функціонально-стилістична диференціація сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль, його особливості.
- •Література
- •Пояснювальна записка
- •І. Виконання блоку письмових домашніх завдань
- •1. Знайдіть у поданому фрагменті риси наукового стилю (абстрактність, логічність, доказовість, використання термінів, складних синтаксичних конструкцій).
- •2. Знайдіть у наведеному фрагменті риси художнього стилю (образність, емоційність, поетичність, експресивність).
- •4. Визначте стильову належність тексту. Обгрунтуйте свою думку.
- •5. Порівняйте зразки різних стилів, об'єднані спільною темою. Визначте, які мовні засоби формують стилістичні риси кожного тексту.
- •Тестові завдання
- •2. Документи, які містять інформацію про стан справ в організаціях, мають допоміжний характер і не обов'язкові для виконання, називаються:
- •4. До групи документів з кадрово-контрактових питань належать:
- •5.Документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність і оперативне керівництво в організаціях, закладах і установах, називаються:
- •Практичне заняття №8 Тема: Фразеологія у правничій сфері.
- •І. Виконання блоку письмових домашніх завдань
- •Іі.Виконання блоку аудиторних письмових завдань
Тестові завдання
. 1. Документи, які закріплюють функції, обов'язки і права організації, закладу або установи протягом тривалого терміну, називаються:
а) розпорядчими;
б) організаційними;
в) особовими.
2. Документи, які містять інформацію про стан справ в організаціях, мають допоміжний характер і не обов'язкові для виконання, називаються:
а) інформаційно-довідковими;
б) розпорядчими;
в) документами з кадрово-контрактових питань.
3.Документи, що містять інформацію про особовий склад організації, закладу чи установи, називаються:
а) організаційними;
б) інформаційно-довідковими;
в) документами з кадрово-контрактових питань.
4. До групи документів з кадрово-контрактових питань належать:
а) заяви про прийняття на роботу, звільнення чи переведення, накази про особовий склад, автобіографії, характеристики, контракти, трудові угоди;
б) доручення, довідки, звіти, характеристики, автобіографії, протоколи;
в) контракти, характеристики, трудові угоди, листи.
5.Документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність і оперативне керівництво в організаціях, закладах і установах, називаються:
а) особовими; б) документами з кадрово-контрактових питань;
в) розпорядчими.
Практичне заняття №8 Тема: Фразеологія у правничій сфері.
Джерела фразеологізмів.
Порушення точності фразеологізмів.
Список рекомендованої літератури
Виргон І. О., Пилинська М. М. Російсько-український словник сталих виразів. — X., 2000.
Головащук С. І. Російсько-український словник сталих словосполучень. — К., 2001.
Зорівчак Р. Боліти болем слова нашого. — Тернопіль, 2008. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. — К., 1975.
Лимак Д. Д. Мудрість прадавніх про право, закон, владу, правосуддя. — К., 2000.
Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський, російсько-український фразеологічний словник. — К., 1971.
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. — К., 1973.
Ужченко В. Д., Авксентьєв Л. Г. Українська фразеологія. — X., 1990.
Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. — К., 1988.
Фразеологічний словник української мови: У 2 т. / Уклад. В. Білоноженко та ін. — К., 1998.
1. Фразеологізми — це стійкі мовні вислови, які відтворюються в готовому вигляді, містять сконденсовану колоритно-стилістичну семантику, наприклад: накивати п'ятами (утекти), тримати язика за зубами (мовчати), прикусити язика (не сказати зайвого). Отже, фразеологізм можна визначати як нерозкладне словосполучення, що складається з двох або більше компонентів, постійних за складом і значенням, що становить собою граматичне ціле. Наприклад, вислів "наговорити сім мішків гречаної вовни" означає говорити якусь нісенітницю. Він не розкладається на окремі слова, бо сума значень слів цього словосполучення не дорівнює значенню цілого виразу. У реченні такий вислів виконує одну синтаксичну функцію — функцію присудка. Наприклад: "Він не пропустить виборів, щоб не наговорити сім мішків гречаної вовни" (Панас Мирний). А вислів "Комар носа не підточить", тобто дуже ретельно, акуратно щось зробити, у реченні "Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив" (М. Стельмах) — виконує роль обставини.
Правнича сфера також багата на влучні вислови, наприклад: "Винний страхається, а невинний не переймається"; "Закон не вогонь — водою не заллєш"; "Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає".
Джерела фразеологізмів
Джерелами фразеологізмів є:
— прислів'я і приказки: "Друзі пізнаються в біді"; "Не спитавши броду, не лізь у воду"; "Не кажи "гоп" поки не перескочиш";
— вислови професійного походження: "Сім разів відміряй, а один раз відріж" (із мови шевців). "На точці замерзання" (із мови фізиків);
— біблійні вислови: "Содом і Гоморра"; "До третього пришестя";
— античні вислови: "Ахіллесова п'ята"; "Гордіїв вузол"; "Яблуко розбрату";
— крилаті вислови, тобто вислови із художніх творів: "Мертві душі" (Гоголь); "Світ ловив мене та не впіймав" (Сковорода);
— іншомовні нетранслітеровані вислови: "Уепі, Vіаі, иісі" (лат.) — "Прийшов, побачив, переміг"; "Се ля ві" (франц.) — "Таке життя".
В українській мові також існує чимало фразеологізмів із правничої сфери: "За праве діло стій сміло"; "Не страшний суддя, а страшна стаття"; "Не шукай в інших правди, якщо у тебе її немає"; "Суд правду знайде" та інші.
Послуговуються правники і висловами з інших мов:
— російськими: "Не спіши карати — спіши милувати"; "До в'язниці широка дорога, а з в'язниці — вузька"; "Закон не паркан, через нього не перелізеш";
— французькими: "Мудрий суддя судити не квапиться";
— латинськими: "Замовчуючи ганебні вчинки, загострюєш провину"; "Знищувати закони — позбавляти себе першої допомоги";
— німецькими: "Закон — прехитра сіть, сплести — то треба вміть: мале попадається, велике проривається";
— єврейськими: "Кайдани залишаються кайданами, навіть якщо вони позолочені";
— скандинавськими: "Закон без кари — дзвін без язика";
— китайськими: "Закон не дивиться на поклін".
У правничій сфері існують і так звані крилаті фрази — висловлювання видатних людей: учених, письменників, громадських діячів на теми права, порівняймо: "Несправедливий закон не створює права"; "Найбільше заохочення злочину — беззаконність" (Ціцерон); "Своєю силою закони зобов'язані правам" (Гельвецій); "Законодавча влада — серце держави, влада виконавча — її мозок" (Ж. Ж. Руссо) та ін.
Українські письменники і громадські діячі залишили скарбницю образних висловів: "Правдивим будь, а за правду й Божий закон не відмовляйся навіть голову покласти..." (Лука Жидята); "Спасайтеся законом отецьким" (Іван Вишенський); "Не додавайте гріха до гріха, але добром добро спомагайте" (Мелетій Смотрицький).
У професійному мовленні правників часто вживаються синонімічні чи близькі за значенням вислови на зразок: мати значення — відігравати роль, здійснювати вплив — тати вплив.
2. Найпоширеніші типи порушення фразеологічної точності такі:
— дослівний переклад іншомовних висловів або фраз, які в українській мові мають свої відповідники. Особливо поширені кальки з російської мови на зразок: "Зійти з розуму" (порівняйте "Сойти с ума") — замість збожеволіти, з’їхати з глузду; "В будь-який час" ("В любое время") — замість коли завгодно, "Не в своїй тарілці" ("Не в своей тарелке") — замість ні в сих ні в тих; "Вбити собі в голову" ("Вбить себе в голову") — замість узяти собі до голови; "Приймати міри" ("Принимать меры") — замість ужити заходів;
— незнання точного значення фразеологізму, його експресивно-стилістичних особливостей, сфери вживання: "Це була лебедина пісня злочинної групи". У цьому реченні використано емоційно забарвлений вислів у нейтральному контексті. Або: "Маючи на меті переплюнути всіх, він вляпався в авантюру". В такому контексті розмовні фразеологічні одиниці перенесені в офіційно-ділове мовлення;
— трансформація складу фразеологізму:
розширення: важка сізіфова праця, складний гордіїв вузол;
спотворення складу ФО через підміну слів: "Приймати участь" (треба: "Брати участь"); "Це зовсім друга справа" (треба: "Це інша справа"); "їх уже могила виправить" (порівняймо: "Горбатого могила виправить").
Через звичні асоціації компоненти одного словосполучення часто з'єднують з іншим. Виникає стилістична неточність. Наприклад, контамінації виразів мати значення і грати роль дали ненормативні варіанти: мати роль і відігравати значення, або приділяти увагу і надавати значення — надає увагу.