- •Методичні вказівки до виконання курсового і дипломного проектів ”водопостачання промислових підприємств”
- •1 Мета і завдання курсового проекту
- •2 Розрахунок водоспоживання головних цехів
- •3 Вимоги щодо якості води
- •4 Агломераційні фабрики
- •5 Доменне виробництво
- •6 Газоочистка доменних печей
- •7 Підбункерні приміщення доменних печей
- •9 Грануляційні установки
- •8 Розливальні машини чавуну
- •10 Сталеплавильні виробництва
- •11 Газоочистка мартенівських печей
- •12 Газоочистка конвертерів
- •13 Газоочистка електросталеплавильних печей
- •14 Машини безперервного лиття заготовок (мблз)
- •15 Цехи гарячого прокату
- •16 Енергетичне господарство
- •17 Розміщення споруд на генплані
- •18 Розрахунок очисних споруд
- •Горизонтальні відстійники. Площа зони осадження, м2, приймається в залежності від питомого гідравлічного навантаження qпит [5]:
- •Радіальні відстійники. Ширшого розповсюдження під час очистки стічних вод металургійних виробництв набули відстійники діаметром 30 м з камерою флокуляції конструкції нпо “Енергосталь” (м. Харків) [6].
- •19 Розрахунок градирень
- •20 Розрахунок трубопроводів і лотків
- •21 Розрахунок насосної станції. Вибір насосів
- •22 Стабілізаційна обробка води
- •23 Метод підкислення
- •24 Метод рекарбонізації
- •25 Метод фосфатування
- •26 Метод комбінованої фосфатно-кислотної обробки води
- •Список джерел інформації
13 Газоочистка електросталеплавильних печей
Водопостачання газоочисток електропечей здійснюється за оборотною схемою без продувки.
Питома витрата води на газоочистку 4 – 6 м3 на 1000 м3 газу. На 1 т сталі створюється 1500 м3 газу.
Концентрація завислих речовин у воді змінюється на протязі плавки від 1 до 10 г/л.
Очищення стічних вод здійснюють у відкритих гідроциклонах 6 м [6]. Питоме гідравлічне навантаження при реагентній обробці приймають 4 м3/м2год. Передбачається використання поліакриламіду дозою 1 мг/л за активною речовиною 0,1-процентним розчином та вапняним молоком концентрацією 50 мг/л у вигляді 5-процентного розчину за СаО. Реагенти вводять перед очисними спорудами.
Залишкова концентрація завислих речовин в очищеній воді після очистки не більше 300 мг/л.
Підживлюючу воду необхідно вводити перед очисними спорудами. Охолодження оборотної води не передбачається.
Склад твердої фази в шламовій пульпі, що направлена на збезводнення, 100 – 200 г/л. Шлам після збезводнення утилізується.
14 Машини безперервного лиття заготовок (мблз)
Для водопостачання МБЛЗ слід передбачати 2 оборотних цикли:
Оборотний цикл умовно-чистої води для охолодження кристалізаторів і обладнання зони вторинного охолодження (роликів, рольгангів та ін.).
Оборотний цикл забруднених стоків від вторинного охолодження (форсункове охолодження, гідротранспорт окалини).
При безперервному розлитті сталі 10 % умовно-чистих вод (дисбаланс) надходять в оборотний цикл забрудненої води, створюючи з ним загальний сток МБЛЗ.
Загальний стік МБЛЗ містить крупну та дрібну окалину, масла та нафтопродукти. Кількість завислих речовин до первинних відстійників 300–1000 мг/л, масел – 50–70 мг/л.
Очищення забруднених стоків слід проводити в 3 стадії: первинне очищення, вторинна обробка та доочистка.
Первинне очищення передбачають в заглиблених відстійниках. Первинний відстійник повинен бути запроектований з двох або більше секцій для можливості відключення кожної секції для прочистки. Розрахунковий час перебування води у відстійнику – не менше 10 хвилин. Для видалення масел та нафтопродуктів необхідно передбачати встановлення маслозбірного пристрою. Величину шламової частини первинного відстійника слід розраховувати на зберігання двохдобового об’єму окалини, що осіла у відстійнику. Збезводнення окалини передбачають у бункері ємкістю, яка відповідає двохдобовому зберіганню окалини. Окалину для утилізації направляють на аглофабрику.
Вторинне очищення стічних вод МБЛЗ передбачають в горизонтальних і радіальних відстійниках в залежності від продуктивності оборотного циклу:
При витраті води до 1500 м3/год передбачають горизонтальні відстійники з механізованим видаленням осаду [5], при цьому питоме гідравлічне навантаження приймають до 2 м3/м2год. Збезводнення шламу, що видаляється, слід передбачати в бункерах збезводнення, аналогічно збезводненню після первинних відстійників.
При витраті води більше 1500 м3/год приймають радіальні відстійники діаметром 30 м з камерою флокуляції [6] і питомим навантаженням до 4 м3/м2год. Збезводнення шламу з радіальних відстійників слід передбачати в горизонтальному відстійнику з бункером збезводнення. Питоме гідравлічне навантаження на горизонтальний відстійник приймають 0,5 м3/м2год. Ємкість бункерів розраховується на зберігання трьохмісячного об’єму шламу.
При будь-яких витратах води допускається використовувати флокулятори діаметром 12 м, якщо для очищення стічних вод газоочисток сталеплавильних агрегатів також прийняті флокулятори. Питоме навантаження при цьому приймають 3,5 – 4,5 м3/м2год.
Доочищення стічних вод передбачають на фільтрах з антрацито-кварцевим завантаженням діаметром 3,4 м [5]. Технологічні параметри роботи фільтрів:
середня швидкість фільтрування – 30-50 м/год;
грязеємність фільтруючого завантаження – до 100 кг/л;
тривалість промивання – 30 хвилин;
втрати напору в фільтрі та в трубопроводах вихідної води – до 10 м;
концентрація завислих речовин у вихідній воді – до 150 мг/л, ефект очистки – до 90 %;
концентрація масел і нафтопродуктів у вихідній воді – до 100 мг/л, ефект очищення – до 70 %.
Основний режим роботи фільтрувальної станції безперервний, з виведенням окремих фільтрів на промивання за заданим режимом. На станціях з кількістю фільтрів до 20 штук передбачають можливість виключення одного фільтра на ремонт, при більшій кількості – двох фільтрів.
Промивка фільтрів проводиться в два етапи:
Подача повітря і води на протязі 15 хвилин. Інтенсивність подачі повітря – 60 нм3/м2год, води - 50 м3/м2год;
Подача води з інтенсивністю 50 м3/м2год на протязі 5 хвилин.
Очистку промивної води фільтрів слід проводити в додаткових горизонтальних і радіальних відстійниках з питомим гідравлічним навантаженням не більше 0,5 м3/м2год. Освітлену воду необхідно вертати у вторинні відстійники. При використанні коагулянтів навантаження може бути підвищене до 1 м3/м2год.
Вибір методу стабілізаційної обробки води оборотного циклу МБЛЗ залежить від якості підживлюючої води і може здійснюватись або підкисленням, або обробленням поліфосфатами.
Охолодження оборотної води слід здійснювати на вентиляторних градирнях зі зрошувачами бризкального типу. Температура охолодженої води не повинна перевищувати 35 0С.
