- •Методичні вказівки до виконання курсового і дипломного проектів ”водопостачання промислових підприємств”
- •1 Мета і завдання курсового проекту
- •2 Розрахунок водоспоживання головних цехів
- •3 Вимоги щодо якості води
- •4 Агломераційні фабрики
- •5 Доменне виробництво
- •6 Газоочистка доменних печей
- •7 Підбункерні приміщення доменних печей
- •8 Розливальні машини чавуну
- •9 Грануляційні установки
- •10 Сталеплавильні виробництва
- •11 Газоочистка мартенівських печей
- •12 Газоочистка конвертерів
- •13 Газоочистка електросталеплавильних печей
- •14 Машини безперервного лиття заготовок (мблз)
- •15 Цехи гарячого прокату
- •16 Енергетичне господарство
- •17 Розміщення споруд на генплані
- •18 Розрахунок очисних споруд
- •Горизонтальні відстійники. Площа зони осадження, м2, приймається в залежності від питомого гідравлічного навантаження qпит [5]:
- •Радіальні відстійники. Ширшого розповсюдження під час очистки стічних вод металургійних виробництв набули відстійники діаметром 30 м з камерою флокуляції конструкції нпо “Енергосталь” (м. Харків) [6].
- •19 Розрахунок градирень
- •20 Розрахунок трубопроводів і лотків
- •21 Розрахунок насосної станції. Вибір насосів
- •22 Стабілізаційна обробка води
- •23 Метод підкислення
- •24 Метод рекарбонізації
- •25 Метод фосфатування
- •26 Метод комбінованої фосфатно-кислотної обробки води
- •Список джерел інформації
22 Стабілізаційна обробка води
Стабільною є вода, яка не сприяє утворенню щільних відкладень солей жорсткості і не викликає корозії в системі водопостачання [1].
Карбонатні відкладення утворюються під час втрати вільної вуглекислоти у процесі нагрівання і охолодження її на градирнях. При цьому утворюються карбонат-іони CO32-, які реагують з іонами Ca2+ та утворюють малорозчинні сполуки CaCO3 , що осаджуються на стінках трубопроводів.
Необхідність обробки води для запобігання утворенню карбонатних відкладень в системах оборотного водопостачання випливає з умови [4]:
,
де Щпід – лужність підживлюючої води, мг-екв/л;
Кк – коефіцієнт концентрування солей оборотної води, який визначається з формули:
,
де Р1 – втрати води на випаровування, відсотків;
Р2 – втрати води на крапельний виніс, відсотків;
Р3 – скид води із системи (втрати у виробництві і з продувкою), відсотків.
Для запобігання утворенню карбонатних відкладень необхідно приймати такі методи оброблення води: підкислення, рекарбонізацію, фосфатування і комбіновану фосфатно-кислотну обробку.
Підкислення використовують за будь-яких величинах лужності, загальної жорсткості природних вод і коефіцієнта концентрування води в системах.
Фосфатування – у випадках, коли лужність підживлюючої (природної) води складає Щпід 5,5 мг-екв/л.
Комбіновану фосфатно-кислотну обробку – у випадках, коли фосфатування не запобігає утворенню карбонатних відкладень або величина продувки економічно недоцільна.
Рекарбонізацію димовими газами або газоподібною вуглекислотою використовують при лужності підживлюючої води до 3,5 мг-екв/л і коефіцієнті концентрування не більше 1,5.
Дози кислоти, вуглекислоти або фосфатних реагентів належить визначати згідно [4].
23 Метод підкислення
Під час підкислення води дозу кислоти Дкис, мг/л із розрахунку на додаткову воду визначають за формулою [4, додаток 12], мг/л:
,
де екис – еквівалентна вага кислоти мг/мг-екв; для сірчаної кислоти екис = 49, для соляної екис = 36,5;
Щпід – лужність підживлюючої води, мг-екв/л;
Щоб – лужність оборотної води, мг-екв/л, яка установлюється під час оброблення води кислотою;
Скис – вміст сірчаної або соляної кислоти, відсотків; для сірчаної кислоти Ск = = 75-92,5%, для соляної Ск = 27,5%,;
Кк – коефіцієнт концентрування солей оборотної води.
Лужність оборотної води, мг-екв/л:
де ,
де - величина яка залежить від загального солевмісту Sоб оборотної води і температури охолодженої води t2. приймають за табл. 15;
(Caпід) – концентрація Са в підживлюючій воді, мг/л (у завданні концентрація Са2+ надається в мг-екв/л, для переведення в мг/л треба завдану величину помножити на еквівалентну вагу Са, яка дорівнює 20);
(СО2)охол – концентрація діоксиду вуглецю в охолодженій воді, мг/л. Визначається з табл. 16 залежно від лужності підживлюючої води і коефіцієнта концентрування солей в системі Кк;
(СО2)під – концентрація діоксиду вуглецю в підживлюючій воді, мг/л. Приймають із завдання.
Таблиця 15 – Визначення коефіцієнта
Температура охолодженої води, t2, 0C |
Солевміст охолодженої води, Sоб, мг/л |
||||||||||||||
200 |
400 |
600 |
800 |
1000 |
1500 |
2000 |
2500 |
3000 |
3500 |
4000 |
4500 |
5000 |
5500 |
6000 |
|
5 |
8,29 |
8,96 |
9,49 |
9,93 |
10,32 |
11,11 |
12,10 |
12,65 |
13,29 |
13,74 |
14,28 |
14,70 |
15,13 |
15,47 |
15,89 |
10 |
8,09 |
8,75 |
9,26 |
9,69 |
10,07 |
10,84 |
11,81 |
12,34 |
12,97 |
13,41 |
13,93 |
14,35 |
14,76 |
15,10 |
15,50 |
15 |
7,82 |
8,47 |
8,96 |
9,38 |
9,75 |
10,49 |
11,42 |
11,94 |
12,55 |
12,97 |
13,48 |
13,89 |
14,29 |
14,61 |
15,00 |
20 |
7,53 |
8,14 |
8,62 |
9,02 |
9,37 |
10,09 |
10,99 |
11,49 |
12,07 |
12,48 |
12,98 |
13,35 |
13,74 |
14,05 |
14,43 |
25 |
7,18 |
7,76 |
8,22 |
8,60 |
8,94 |
9,62 |
10,48 |
10,96 |
11,51 |
11,90 |
12,37 |
12,74 |
13,10 |
13,40 |
13,76 |
30 |
6,83 |
7,39 |
7,82 |
8,18 |
8,50 |
9,15 |
9,97 |
10,42 |
10,95 |
11,32 |
11,77 |
12,12 |
12,47 |
12,75 |
13,09 |
35 |
6,38 |
6,90 |
7,31 |
7,64 |
7,95 |
8,55 |
9,31 |
9,74 |
10,23 |
10,58 |
10,99 |
11,32 |
11,65 |
11,91 |
12,23 |
40 |
5,91 |
6,39 |
6,76 |
7,08 |
7,36 |
7,92 |
8,62 |
9,02 |
9,47 |
9,79 |
10,18 |
10,48 |
10,78 |
11,03 |
11,32 |
Таблиця 16 – Визначення СО2 в охолодженій воді
Лужність підживлюючої води, Щпід, мг-екв/л |
Коефіцієнт концентрування Кк |
|||||||||
1,2 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
1,2 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
|
Значення (СО2)охол у воді, охолодженій на градирнях, мг/л |
||||||||||
під час підкислення |
під час рекарбонізації |
|||||||||
1 |
- |
0,6 |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,2 |
0,7 |
0,9 |
1,5 |
2,4 |
2 |
2,2 |
2,1 |
2,1 |
2,0 |
2,0 |
1,8 |
3,3 |
6,9 |
12,0 |
18,9 |
3 |
3,6 |
2,8 |
2,5 |
2,3 |
2,2 |
6,0 |
10,0 |
26,0 |
34,0 |
36,0 |
4 |
5,3 |
4,6 |
3,8 |
3,5 |
3,4 |
12,0 |
28,0 |
36,0 |
40,0 |
43,0 |
5 |
9,0 |
6,4 |
5,1 |
4,5 |
4,3 |
34,0 |
36,0 |
40,0 |
- |
- |
6 |
16,3 |
9,0 |
7,6 |
6,0 |
5,4 |
- |
- |
- |
- |
- |
Величина солевмісту оборотної води, мг/л:
,
де Sпід – солевміст підживлюючої води, мг/л, який приймають за завданням.
У процесі оброблення води кислотою продувка системи оборотного водопостачання не обов’язкова, якщо під час виносу води вітром на охолоджувачах і відбору води на технологічні потреби (втрати у виробництві) коефіцієнт концентрування не досягає величини, за якої збільшується концентрація сульфатів, що викликає створення відкладень сульфату кальцію.
Сульфат кальцію не випадає в системі оборотного водопостачання, якщо добуток активних концентрацій іонів Са2+ і SO42- в оборотній воді не перевищує добутку розчинності сульфату кальцію, тобто:
де fu – коефіцієнт активності двохвалентних іонів, який приймають за табл. 17 залежно від величини - іонної сили розчину (охолодженої води), що визначається за формулою, г-іон/л:
,
де - концентрація іонів бікарбонатних, натрію, магнію і кальцію в підживлюючій воді відповідно, г-іон/л. Концентрації іонів компонентів дані в завданні в мг-екв/л, при переведенні в г-іон/л необхідно їх значення помножити на 10-3, тобто перевести в грами і поділити на валентність;
- концентрація іонів хлоридного та сульфатного в підкисленій додатковій воді, г-іон/л;
Таблиця 17 – Визначення коефіцієнта активності fu
Іонна сила розчину охолодженої води, г-іон/л, |
0,01 |
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,05 |
0,06 |
0,07 |
0,08 |
0,09 |
0,10 |
0,11 |
0,12 |
0,13 |
0,14 |
0,15 |
0,16 |
Коефіцієнт активності двохвалентних іонів fu |
0,67 |
0,58 |
0,53 |
0,50 |
0,47 |
0,45 |
0,43 |
0,41 |
0,39 |
0,38 |
0,36 |
0,35 |
0,34 |
0,32 |
0,31 |
0,30 |
Після підкислення сірчаною кислотою , а
.
Після підкислення соляною кислотою , а
,
де - концентрація іонів хлоридних і сульфатних в підживлюючій воді до підкислення, г-іон/л (дивись завдання);
Дкис – доза кислоти, мг/л;
ПР – добуток розчинності сульфату кальцію (константа) при температурі води 25 – 600 слід приймати рівним 2,410-5.