Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.Част 1. Загальні уявлення про містобудівну ді...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
424.96 Кб
Скачать

12. Основні риси містобудування після другої світової війни

Війна порушила всі містобудівні плани мирного часу, але висунула нові вимоги, які істотно вплинули на все подальше радянське містобудування. З липня до листопаду 1941 р. на схід було евакуйоване 1360 крупне підприємство. Багато з них вже через 3 місяці стали випускати продукцію. На величезних територіях виникали нові і розширювалися існуючі центри виробництва.

Завдання будівництва в роки війни були настільки вагомі, що вимагали особливих державних ухвал, які і були прийняті РНК СРСР у 1941 році: "Про будівництво промислових підприємств в умовах воєнного часу" і "Про будівництво для евакуйованого населення". Ці ухвали визначили такі риси містобудування, як максимальна економія всіх видів витрат і орієнтація тільки на місцеві матеріальні та трудові ресурси. Було надано розвитку заводському виробництву легких збірних елементів з щитових і дерев'яних конструкцій.

Необхідність жорсткої економії примушувала гранично скорочувати захисні зони від підприємств, ущільнювати житлову забудову. Містобудування військового часу привело до формування особливої галузі радянського містобудування – робочих селищ при виробництві.

Під час війни було зруйновано 1710 міст і селищ, більше 70 тисяч сіл, близько 32 тисяч промислових підприємств. Приблизно 25 млн. чоловік лишилися без притулку. У зв'язку із завданнями комплексного відновлення післявоєнне містобудування набуло величезних масштабів. Містобудівники, дбайливо ставлячись до історично складених планувальних систем, вносили в них зміни відповідно до нових вимог. Застосовувався принцип функціонального зонування територій з виділенням промислових, сельбищних, транспортних, складських зон, передбачалося влаштування об'їзних, транзитних магістралей, диференціація мережі вулиць. У складі генпланів розроблялися системи озеленення, створювалися парки, сади, місця для повсякденного відпочинку населення.

Післявоєнне зростання промисловості привело до нового етапу урбанізації. У багатьох країнах світу виникли урбанізовані утворення, що включають величезні території.

У розвитку містобудування виразно простежуються два різні підходи, що відповідають різним типам економіки: містобудування розвинених країн з ринковою економікою і містобудування країн «соціалістичного табору» - СРСР і країн Східної Європи.

У перших еволюція містобудування заснована на приватних інвестиціях, у других – всі містобудівні перетворення здійснює держава.

В умовах командно-адміністративної системи містобудування підкорялося єдиному народногосподарському плануванню, принципам тоталітарної економіки, що діють у сфері оцінки прямих витрат, пріоритетам промислового виробництва важкої індустрії, єдиним принципам індустріалізації масового житлового будівництва, мінімізації невиробничих витрат (у сфері житла, відпочинку, дозвілля, туризму тощо.)

Містобудівні системи в різних країнах складалися також під впливом традицій державного управління. Там, де більше значення придбали місцеві органи самоврядування, значна частка управління розвитком міст, агломерацій, регіонів відводилася місцевим органам (Німеччина, Японія). Там же, де традиційно була сильна державна влада, сформувалися загальнодержавні містобудівні організації (Франція).

Після другої світової війни в різних країнах виявилися тенденції диференціації об'єктів містобудівної діяльності. У самостійну царину розвинулися регіональне планування 1.26 і районне планування, міське планування і планування інших населених місць, проектування нових міських центрів, що реконструюються, і т.д. В містобудівній діяльності виявилася загальна тенденція спеціалізації.

Специфічні особливості розвитку містобудівної діяльності в СРСР і країнах соціалістичної системи були пов'язані не тільки з продовженням народногосподарського планування, але і з дією чинників будівельного виробництва. У середині 50-х рр. ХХ століття відбувся перехід до індустріальних методів будівництва і типового проектування, що диктувалося необхідністю масового будівництва.

У СРСР управління містобудівними рішеннями здійснювалося централізовано. Оскільки в рамках командно-адміністративної системи не могли повноцінно працювати такі складові містобудівних перетворень як закони і економічні механізми, багато що регулювалося системою регламентуючих документів (ДБН і різні інструкції). Норми і правила з розділу "Містобудування" забезпечували перш за все необхідну систему організації життя населення, умови життєдіяльності міст і поселень, просторову організацію населених місць.

У радянських умовах ідеї раціонального підходу, які служили на Заході орієнтирами містобудування, стали засобами раціоналізації єдиного державного підходу. Командно-адміністративна система, в якій все повинно бути розраховано за принципами мінімальних витрат, економії ресурсів, створення умов виробництва і мінімально комфортних рівних умов для населення, породила складно організовану деталізовану за багатьма позиціями містобудівну систему .

Містобудівна наука в СРСР розвивалася специфічно. Бажані для розвитку економіки і суспільства результати містобудівної діяльності вимагали розвитку наукових досліджень і розробок, що дозволяють змінювати ситуацію з розвитком територій, розміщенням виробництва і розселенням населення відповідно до загальних цілей містобудівної політики. Кошти державного бюджету, які виділялися на капітальне будівництво, розмах радянських будівництв, вимагали точного і суворого обліку в планах і проектах. Цим відрізняються особливості містобудування в СРСР і інших країнах соціалізму від містобудування в країнах з ринковою економікою. Зокрема, методи районного планування принципово різняться від методів регіонального планування в розвинених країнах своєю детальною розробленістю. Розробка генеральних планів міст і агломерації була такою ж детальною. Значний вплив на розвиток системи цілей проектування справило масове індустріальне будівництво, бо основним способом містобудівних перетворень у СРСР 50-80-х рр. ХХ в. було масове індустріальне будівництво й обумовлене ним типове проектування. Розвиток великопанельного житлового будівництва вирішував центральну соціальну проблему і вимагав адекватних рішень зі зведення інших типів будівель і впорядкуванню території.

Містобудівна наука кінця 50-х – початку 60-х рр. минулого сторіччя прагнула гідно відповісти на зміну практики. Цьому були присвячені типологічні дослідження і розробки, що проводилися під керівництвом Р. О. Градова, Б. Р. Рубаненко, С. Г. Змеула й інших значних організаторів проектування і будівництва.

Порівняння характерних особливостей містобудівного планування в країнах Заходу і в СРСР

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]