- •Юридичні особи
- •3.2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва
- •Продовження табл. 3.3
- •Товариство з обмеженою відповідальністю
- •Не можна також ототожнювати вихід із від- Увага! ступленням частки на користь інших учасників чи третіх осіб.
- •3.3. Індивідуальне підприємництво
- •3.4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки
- •Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.
1
2
3
4
5
6
Статутний фонд
Встановлюється
у розмірі суми 1250 мінімальних
заробітних плат
Встановлюється
у розмірі суми 100 мінімальних заробітних
плат
Самостійно
встановлюють розмір СФ у засновницьких
документах
Встановлюється
у розмірі суми 100 мінімальних заробітних
плат
Законодавчо не
встановлюється розмір СФ, але
обмежується розмір частки вкладників
(не більше 50 % майна товариства)
Контроль учасників
Незалежне від
своїх учасників; взаємовідносини
на договірній основі
Незалежне від
своїх учасників
Великий контроль
учасників товариства
Незалежне від
своїх учасників
Великий контроль
учасників товариства
Період
функціонування
Необмежений;
найбільш стабільне — смерть чи
вихід одного із акціонерів не впливає
на існування фірми
Необмежений,
створюється на невизначений термін
1. Обмежений
(смерть чи вихід одного із партнерів
означає припинення існування
ТзПВ)
Обмежений —
створюється на певний термін або для
досягнення певної мети
Необмежений, у
випадку смерті чи виходу одного із
членів-вкладників. Обмежений
в аналогічних випадках з дійсними
членами, якщо договором не
обумовлено інше
со
СО
з
<3
І
* § §.8«
в Й
я
в
0) Ч
X
в в
о Я 'В
СО О)
я
ф
%
В
0) Ф
ч а ї
ж
'2 в СО
«
ч у
К
н.
ч .. . ч й ч
З
ф а
2 .9
& *
£ в
в
а
м
м о
в
8 в о
В
о
<й
ЕР >>
В
5 в
ч: Г
О! >>
а в
Ш в
в н
сє 03 ® «Продовження табл. 3.3
ф
Розділ З 52
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 52
3.1. Поняття та класифікація організаційно-правової форми підприємництва 53
3.2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва 67
3.3. Індивідуальне підприємництво 93
3.4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки 84
НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 88
Творчо-прикладні з#вДання 89
. Ч В Я
и
о о >> Ч
я "0 І *
* ф
« 2 Й о
В се % ?
Й св
з "
я ф
ю а
я
V а 2 >>
в ?
В
В О б* св
ф
В в
о
се р
>.
В н
З
ф а й
I Я «
я
• гч
а
в в
о се
V
>>
В н
З
ф а
св
т се а в
в в
о
5 »
>> о І-І
о ч о в
ф
В се
>>
й
В о
а й
я
се в
Й
Я § о а
З ЇО о
Й а
Ф о а я
а а
а "
се
В" щ я ф я а о а й ф
й й е- н « в
в
се
£ З а
>>
Й в
ч >>
ф ч
я
о л ® н 2
ф
а
ю о
М в й
а се ф ч В я
За новим ЦКУ введено нове поняття — залежне господарське товариство.
Залежним господарським товариством можуть бути: товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю у разі, якщо двадцять або більше відсотків статутного капіталу такого товариства належить іншому (головному) господарському товариству; чи акціонерне товариство, двадцять або більше відсотків простих акцій якого належить іншому товариству. Отже, у самому понятті "залежне господарське товариство" передбачається залежність одного товариства від іншого.
Історична довідка про ГТ подана в додатку.
Увага!
На рис. 3.6. подано коротку характеристику акціонерного товариства (АТ).
Рис.
3.6. Характеристика акціонерного
товариства
АТ може бути створене як однією, так і кількома особами. Воно може діяти у складі лише одного учасника у разі, якщо він придбав усі акції цього товариства.
Існує обмеження, відповідно до якого єдиним учасником АТ не може бути товариство, яке було створене особою, і ця особа є єдиним учасником такого товариства.
Акціонерне товариство відповідає за зобов'язаннями учасників лише за наявності двох умов:
якщо зобов'язання пов'язане зі створенням товариства;
На відміну від положень Закону України "Про господарські товариства" ЦКУ не виділяє такі різновиди АТ, як закрите та відкрите.
При створенні АТ кількома особами між ними укладається договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. З набранням чинності нового ЦКУ такий договір уже не вважається установчим документом. Отже, тільки статут акціонерного товариства є установчим документом.
Назва АТ має містити його найменування й зазначення того, що воно є акціонерним.
Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний капітал акціонерного товариства, розмір якого не може бути меншим від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства. Грошові кошти та інші майнові цінності, що є внеском за придбання членства, повністю переходять у власність товариства як юридичної особи. Учасник утрачає безпосереднє право на майно, яке вніс при вступі до акціонерного товариства. Безпосередній стосунок учасника до свого внеску не може бути відновлений до моменту ліквідації товариства.
Обмежена відповідальність сприяє залученню до товариства такої кількості осіб, яка дає змогу йому відкрити велику справу. Величина капіталу і незначний ризик для учасника стимулюють накопичення засобів капіталізації й розроблення ефективних підприємницьких програм.
Система органів управління товариством включає: загальні збори акціонерів, раду акціонерів (спостережну раду), правління, голову правління, ревізійну комісію. Вищим органом управління товариства є загальні збори. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, із правом дорадчого голосу — члени виконавчих органів, які не є акціонерами.
До компетенції загальних зборів акціонерів товариства належить: визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства; обрання та відкликання членів ради товариства та членів виконавчого органу і ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; винесення рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства; визначення організаційної структури товариства; вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним, визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; прийняття рішення щодо припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження балансу.
Загальні збори визнаються дійсними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів.
Акціонери, які володіють більш ніж 10 % акцій, і Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів щодо участі у зборах акціонерів. Пропозиції акціонерів, які володіють більш ніж 10 % акцій, вносяться до порядку денного зборів акціонерів обов'язково. Акціонери, які володіють більш ніж 10 % акцій, мають право вимагати скликання позачергових зборів. В акціонерному товаристві, що налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради акціонерного товариства обов'язкове. Спостережна рада створюється з акціонерів товариства і покликана стежити за дотриманням інтересів акціонерів між проведенням зборів.
Спостережна рада здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства, тому члени спостережної ради не можуть входити до складу виконавчого органу та ревізійної комісії. Виконавчим органом є правління або інший орган, пе
редбачений статутом, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів. Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління ради акціонерного товариства та інші посадові особи.
Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами акціонерів згідно зі статутом товариства.
Оскільки вартість чистих активів (активи підприємства за вирахуванням зобов'язань) завжди має бути вищою або рівною розміру статутного капіталу, то у разі виявлення зменшення АТ повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку (за винятком першого року діяльності товариства). Якщо вартість чистих активів стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, тоді таке товариство підлягає ліквідації.