Фонодокументи

Фонодокументи (гр. рНопе — «звук, документ») — му­зично-звукові, аудіальні документи. Містять звукову інформацію, зафіксовану будь-якою системою звукозапи­су про події, явища та факти реальної дійсності отриманні в результаті механічного, фотографічного, магнітного чи оптичного звукозапису.

Звукозапис — процес запису звукової інформації з ме­тою її збереження та відтворення.

У залежності від системи звукозапису розрізняють фо­тографічні, магнітні, оптичні фонограми та запис на флеш-носіях. Відповідно до форми носія розрізняють:

• магнітні фонограми на стрічці;

• магнітні відеофонограми в касеті;

• оптичні фонограми на диску;

• записи на накопичувачах флеш-пам'яті.

Фотодокументи

Фотодокументи містять одне або декілька зображень, отриманих фотографічним або іншим способом. Вони є результатом документування за допомогою фотографічно­го запису явищ об'єктивної дійсності у вигляді зображен­ня, фотоначерків, що пов'язані певними ознаками (хронологічними, тематичними, авторськими тощо).

Характеристики різновидів фотодокументів подані в таблиці 6.14.

Фотодокументи можуть організовуватися у фонотеку — систематизоване зібрання фотографій, негативів, позитивів (діапозитивів) із метою їх зберігання та користування.

№

Вид документа

Таблиця 6.14 Класифікація фотодокументів за способом відтворення інформації

Характеристика документа

Фотографія (гр. рЬоІоя- "світло", §гарЬо — "пишу")

Відбиток, отриманий фотографічним способом на світлочутливій плівці чи папері. Здійснюється фотографічний запис за допомогою фотоапарата чи фотокамери

Відеозапис

Діапозитив (гр. (ііа — "через", лат. розіїіуш — "позитивний")

2.

Позитивне фотографічне або мальоване зображення на прозорому матеріалі (плівці чи склі), призначене для проекції на екран; діапозитиви відносяться до візуальних документів статичної проекції (зобр аження нерухоме), бувають чорно-білі або кольорові

3.

Цифрове фотографічне зображення нанесене на матеріальний носій магнітним, оптичним чи цифровим способом

422

423

Moflyjib 5. BmaHHH hk Bum flOKyiweHxa

3M 18. 3aranbHi 03HaKH BHflaHb 305

3M 19. K^acHCjMKauiHHa cxeMa BHaaHb 314

3M 20. TitnojioriHHi 03HaKH ejieKTpoHHHX BimaHb 332

3M 21. Kmira hk bha AOKyMeHia 342

3M 22. nepioflHMHi xa npoflOBacyBaHi BHflaHHfl 364

BuKopucmani dxcepejia ma Mmepamypa 379

IIumaHHn ma 3aedaHHH dm ModymHozo KonmpoAm 382

Moajuib 6. Ifleorpa^inm Ta iKomHHi aoKyiweHTH

3M 23. KapTorpa4)WHi flOKyMeHTH 387

3M 24. My3HHHi aoKyMeHTH 398

3M 25. l3orpa(J)mHi flOKyMeHTH 404

3M 26. AyaioBi3yajibHi AOKyMeHTH 411

BuKopucmam dwepejia ma Mmepamypa 426

Tlumamm ma zaadatmn djia Modyjihuozo KoumpoAw 428

Document Studies as a scientific and educational field of study has appeared thanks to the constructive interaction of a number of Document Studies subjects and is based on the complete understanding of the phenomenon of the document and document-informative activities.

The term «document» is currently becoming more and more popular, although it includes a considerable number of both the definitions and methods of its study. Indeed it is a rather chal­lenging and sophisticated concept that is closely linked to the provision and usage of relevant information in the course of time as well as space.

It can be used by lectures, post graduate students, those seeking Master's Degree, University students, researchers and experts of the humanities. The materials have been collected according to the requirements of the credit-module system.

430

Palekha Y.I., Lemish N.O. 431

! ПАЛЕХА Юрій Іваної

| Історик, культуролог, документознавець, кандидат І історичних та культурологічних наук, доктор „^ч^^ філософії з ділового адміністрування, професор, *# Ші Ш ^завЇДУ^вач кафедри документознавства та інфор- шШт Г щ маційно-аналітичної діяльності, проректор Євро-

Ш І мт Щ пейського університету. Отримав вищу інженерну ^■УШНШИНШ освіту. Працював на виробництві, в будівельних ор­ганізаціях, науково-дослідних інститутах, міністерствах. Займав посади майстра, інженера, проектувальника, завідувача виробництвом, началь­ника відділу виробничого об'єднання, керівника департаменту управ­ління персоналом міністерства, наукового співробітника, декана, ди­ректора Інституту менеджменту і бізнесу.

Зазначене дало можливість вести авторські курси з менеджменту, управління персоналом, загального і спеціального діловодства, ор­ганізаційної культури та етики ділового спілкування, стандартизації та сертифікації інформаційно-документаційної сфери.

Автор понад 70 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі посібників з менеджменту та підприємництва, соціології і психології, етики ділових стосунків, організації сучасної ділової комунікації, іміджологїї, управлінського документування. Ю.І. Палеха є автором мо­нографії з організаційної та управлінської культури. Йому належить пер­ший в Україні підручник з документаційного забезпечення управління.