Становлення і розвиток книгодрукування

Книгодрукування було винайдено в Китаї в VII ст. н.е., однак використовувалося лише в монастирях. Спочатку китайські монахи вирізували з дерева рельєфні тексти та ікони в їх дзеркальному відображенні, потім змащували їх фарбою і відтискали на папері зображення (цей процес отримав назву ксилографія).

У 1403 р. корейці навчились виготовляти чавунний шрифт за допомогою штампування й матричних форм.

347

Продовження таблиці

1	2	3	4	5
5.	XIV-XV ст.	2 я ю 1 & С	Розповсюдження технології виготов­лення паперу; заснування книгодрукування; винайдення друкарського верстата	країни Європи, ЛіШен Іоанн Гутенберг, Німеччина
6.	XV-XIX ст..		Удосконалення технологічних процесів книгодрукування, розширення його осередків	Франциск Скорина Степан Дропан Іван Федоров Є. Плете не цький
7.	XIX ст.		Винайдення друкар -ської машини (розви­ток поліграфічного машинобудування); індустріалізація ринку книгодрукування	Фрідріх Кеніг, Німеччина Країни Європи, Росія
8.	XXI ст.	О X .о д Є !	Поява "електронної" книги, створення електронних версій документів, заміна лінійного тексту на нелінійний гіпертекст Створення "електрон­ного " паперу	Компанії МІСГ050Й, АгїоЬе, ЕуегуЬоок, ІЧиуоМесІіа, ЗойЬоок, Не\у1е« Раскагсі, Еіпк, 8іпЬоп

Хронологічно першою формою книги вважається глиня­на табличка. Знаменита бібліотека ассірійського царя Аш-шурбаніпала (668-626 рр. до н. є.), яку він зібрав у Ніневії, складалася з майже тридцяти тисяч глиняних табличок з текстом, виконаним клинописом. У Індії й на Цейлоні в ті часи існували книги з пальмового лисття, скріплені у ви­гляді віяла.

Книги-сувої на скріплених кінцями аркушах папірусу використовувалися в Древньому Єгипті в ІІІ-ІУ тис. до н.е. їхня довжина досягала 10 метрів.

346

У II столітті до н.е. виник новий писальний матеріал — пергамент, що обумовив перехід від сувою до кодексу. Конструкція кодексу сходить до дерев'яних поліптихів, що використовувались у Древньому Римі як своєрідні зошити для запису (дощечки, що становили поліптих натирали воском, по якому видряпували написи). Найдавніший збе­режений кодекс на пергаменті відноситься до IV століття. Кодекс (триптих) XI століття з трьох навощених дощечок зі збереженим на воску текстом був знайдений в 2000 році в Новгороді. Це одна з найдавніших нині відомих книг Русі. Кодекс був у вжитку довгий час, не менш 2—3 десятиліть. З XIII століття основним писальним матеріалом стає папір. У Європу папір прийшов після захоплення арабсь­ких паперових млинів у часи Реконкісти в Іспанії та через Грецію. До нас дійшли арабські паперові рукописи, що відносяться до IX століття. Існує версія, що в 751 році ки­тайці напали на арабів у Самарканді, але потерпіли пораз­ку, а серед узятих арабами бранців виявилися паперові майстри, від них і було перейнято мистецтво.

Папір високої якості європейці навчилися робити тільки наприкінці XIII століття, у XV столітті випуск його освоїли в Німеччині. Ще через 100 років вартість паперу знизилась, настільки, що друкарство змогло приносити прибуток.