- •Особливості електронних видань
- •Основні ознаки видань
- •Структура, реквізити та допоміжний апарат видань
- •Класифікація видань за структурою
- •Класифікація видань за інформаційними ознаками
- •Класифікація видань за інформаційними ознаками
- •Класифікація періодичних і продовжуваних видань
- •Характеристика типів
- •Класифікація електронних видань
- •Еволюція книги як матеріально-конструктивного об'єкта
- •Становлення і розвиток книгодрукування
- •Становлення і розвиток книгодрукування
- •Документознавчий підхід до визначення поняття «книга»
- •Структура книги
- •Зм 22, Періодичні та продовжувані видання
- •Характерні ознаки
- •Риси експрес-інформації
- •Класифікаційна
- •322 Юзвитку дитини
- •Класифікація видань за обсягом інформації
- •Класифікація видань за аналітико-синтетичним переробленням інформації
- •Класифікація видань за інформаційними знаками
- •Інформації
- •322 Юзвитку дитини
- •Класифікація видань за обсягом інформації
- •Класифікація видань за складом основного тексту
- •Класифікація видань за обсягом інформації
- •Класифікація видань за складом основного тексту
- •Характеристика типів
- •Характеристика виду
Еволюція книги як матеріально-конструктивного об'єкта
Історія книги досліджена набагато краще від її сутності й призначення в соціумі як складного матеріально-конст-руктивногр об'єкта та засобу передачі інформації.
Конструкція сучасної книги результат багатовікового розвитку. Книгознавці відносять до книг ранні «форми закріплення та передачі в часі й просторі інформації» [16].
Так, в енциклопедії «Книга» можна прочитати: «У старо давні часи форми побутування книги були різноманітні»
[19].
Еволюційний шлях, який пройшла книга від найда 11 ніших часів і до сучасності, наведено в таблиці 5.20.
Таблиця 5.20 Еволюційний шлях розвитку книги
№ |
Період розвитку |
Назва періоду |
Характерні ознаки, досягнення |
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. |
VII ст. до н.е. |
5 'о X о 5 1 О, § а о В |
Поява книги на глиняних табличках |
Клинописна бібліотека Ашшурбаніпала, Ассірія |
2. |
Уст. до н.е. — XV ст. н.е. |
Винайдення дерев'яних книг (кипарисові, дубові, бамбукові, берестяні) |
Єгипет, Греція, Рим, Древній Китай, Індія та територія, де НИНІ проживають слов'янські народи |
|
3. |
III ТИС. до н.е. — XI ст. н.е |
Виготовлення книг у вигляді папірусних свитків (сувоїв) |
Александрійська бібліотека царів Птолемеїв (більше 700000 папірусних свитків), Єгипет, Греція, Рим, еллінські держави |
|
4. |
II ст. до н.е.-XI ст. н.е. |
Виготовлення пергаментних свитків та поява пергаментних книг-кодексів (перші спроби фальцування книг, нанесення елементів прикрас, розвиток книготоргівлі); винайдення паперу |
Єгипет, Греція, Рим, еллінські держави Китай |
344
345
Продовження таблиці
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
5. |
XIV- XV ст. |
§ І я о 1 о ■& сл С |
Розповсюдження технології виготовлення паперу; заснування книгодрукування; винайдення друкарського верстата |
країни Європи, ЛІШен Іоанн Гутенберг, Німеччина |
6. |
XV-XIX ст.. |
Удосконалення технологічних процесів книгодрукування, розширення його осередків |
Франциск Скорина Степан Дропан Іван Федоров Є. Плете не цький |
|
7. |
XIX ст. |
Винайдення друкар -ської машини (розвиток поліграфічного машинобудування); індустріалізація ринку книгодрукування |
Фрідріх Кеніг, Німеччина Країни Європи, Росія |
|
8. |
XXI ст. |
о X «.'3 о « Є О, 5 К £ є й с й * ! |
Поява "електронної" книги, створення електронних версій документів, заміна лінійного тексту на нелінійний гіпертекст Створення "електронного " паперу |
Компанії Місгояой, АсіоЬе, ЕуегуЬоок, МиуоМесІіа, 8оЙЬоок, Не^ІеП Раскагсі, Еіпк, 8іпЬоп |
Хронологічно першою формою книги вважається глиняна табличка. Знаменита бібліотека ассірійського царя Аш-шурбаніпала (668-626 рр. до н. є.), яку він зібрав у Ніневії, складалася з майже тридцяти тисяч глиняних табличок з гекстом, виконаним клинописом. У Індії й на Цейлоні в ті іаси існували книги з пальмового лисття, скріплені у вигляді віяла.
Книги-сувої на скріплених кінцями аркушах папірусу зикористовувалися в Древньому Єгипті в ПІ-ІУ тис. до н.е. їхня довжина досягала 10 метрів.
346
У II столітті до н.е. виник новий писальний матеріал — пергамент, що обумовив перехід від сувою до кодексу. Конструкція кодексу сходить до дерев'яних поліптихів, що використовувались у Древньому Римі як своєрідні зошити для запису (дощечки, що становили поліптих натирали воском, по якому видряпували написи). Найдавніший збережений кодекс на пергаменті відноситься до IV століття.
Кодекс (триптих) XI століття з трьох навощених дощечок зі збереженим на воску текстом був знайдений в 2000 році в Новгороді. Це одна з найдавніших нині відомих книг Русі. Кодекс був у вжитку довгий час, не менш 2—3 десятиліть.
З XIII століття основним писальним матеріалом стає папір. У Європу папір прийшов після захоплення арабських паперових млинів у часи Реконкісти в Іспанії та через Грецію. До нас дійшли арабські паперові рукописи, що відносяться до IX століття. Існує версія, що в 751 році китайці напали на арабів у Самарканді, але потерпіли поразку, а серед узятих арабами бранців виявилися паперові майстри, від них і було перейнято мистецтво.
Папір високої якості європейці навчилися робити тільки наприкінці XIII століття, у XV столітті випуск його освоїли в Німеччині. Ще через 100 років вартість паперу знизилась, настільки, що друкарство змогло приносити прибуток.