Тема 4. Регулятивна функція психіки

Мета. Засвоїти психологічну сутність понять «увага», «емоції» та «почуття», «воля» , їх видів.

Основні поняття: увага, довільна, мимовільна та післядовільна увага, стійкість, концентрація, переключення, розподіл, об’єм; емоції, види емоцій, почуття, види почуттів, емоційні стани, форми переживання емоцій та почуттів; воля, довільна та мимовільна вольова дія, вольове зусилля, сила волі, безвілля.

При вивченні теми, необхідно звернути увагу на те, що увага не психічний процес, а форма організації свідомості та умова успішного перебігу психічних процесів та станів. Увага не має власного змісту, виявляє свою дію у зв’язку з відчуттями, сприйманнями, пам’яттю, мисленням тощо. Ці явища актуалізуються у людини не самі по собі, а під впливом спрямованості особистості. Увага – це форма організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості й зосередженості свідомості на об’єктах, що забезпечує їх виразне відображення. Значне місце при вивченні теми займає питання різновидів та властивостей уваги, їх вплив на навчальну та професійну діяльність.

Емоції – це узагальнена чуттєва реакція, що виникає у відповідь на різні за характером сигнали, які обов’язково викликають певні зміни у фізіологічному стані організму. Почуття – це специфічна форма відображення дійсності, в якій виявляється стійке суб’єктивно-емоційне ставлення людини з властивими їй потребами до предметів і явищ, які вона пізнає і змінює. Емоції і почуття виникають у процесі взаємодії особистості із зовнішнім світом, вони становлять певний процес, що відбувається в часі, й водночас психічний стан людини. Почуття виступає і як властивість людини, що виявляється в її більш чи менш стійкому позитивному або негативному ставленні до певних об’єктів, людей, царин діяльності. Емоції, почуття людини пов’язані в її діяльністю: діяльність викликає різні переживання у зв’язку зі ставленням до неї та успіхами у виконанні, а емоції та почуття, у свою чергу, стимулюють людину до діяльності, стають внутрішньою спонукою, її мотивами. Значне місце при засвоєнні теми мають питання про види емоцій і почуттів, форми їх переживання , основні емоційні стани.

Одними з центральних є питання змісту волі, її мотивів, цілей, структури. Воля виявляється у своєрідному зусиллі, у внутрішньому напруженні, яке переживає людина, переборюючи внутрішні та зовнішні труднощі, у прагненні до дій або у стримуванні себе. Вольову діяльність не можна зводити до активності організму й ототожнювати з нею. Активність властива і тваринам, але вони, задовольняючи свої біологічні потреби, пристосовуючись до умов життя, тривалий час впливають на навколишню природу, але це відбувається без будь-якого наміру з їхнього боку.

Важливим є питання вольових якостей особистості, які характеризують її силу волі, або вольову слабкість. Рівень розвитку різних вольових якостей є неоднаковим.

Робота над цим матеріалом повинна дати змогу студентам розрізняти мимовільні та довільні вольові дії, визначати структурні компоненти складної вольової дії ( виникнення спонукання та попереднє визначення мети, стадія обміркування і боротьба мотивів, прийняття рішення, виконання).

Для закріплення теоретичного матеріалу доцільно виконати тестові завдання, підготуватися до обговорення дискусійних питань, провести діагностику індивідуальних властивостей уваги, емоційних станів, дослідити рівень розвитку вольових якостей та вольову саморегуляцію.

Структура заняття

1.Аналіз теоретичних положень.

1.1.Поняття та психологічна природа уваги.

1.2.Види та властивості уваги.

1.3.Поняття про емоції і почуття, їх функції та види.

1.4.Форми переживання емоцій і почуттів.

1.5.Основні емоційні стани.

1.6.Поняття про волю. Вольові дії.

1.7.Структура складної вольової дії.

1.8.Основні вольові якості особистості.

2.Тестові завдання:

2.1.Залежно від змісту діяльності, увагу поділяють на:

а) зовнішню; б) внутрішню; в) довільну; г) мимовільну.

2.2. За наявністю вольової регуляції увага буває:

а) сенсорна; б) інтелектуальна; в) мимовільна; г) довільна.

2.3. Характерні риси уваги:

а) об'єм; б) концентрація; в) нездатність до обсягу; г)розподіл.

2.4.До негативних властивостей уваги відносять:

а) розсіяність; б) неуважність; в) переключення; г) стійкість.

2.5. Співставити властивості уваги:

1) зосередження; 2) стійкість; 3) переключення; 4) розподіл; 5) об’єм

та їхні визначення:

а) кількість об’єктів , які можуть бути охоплені увагою;

б) міра інтенсивності зосередження на об’єктах;

в) тривалість зосередження на об’єктах ;

г) можливість утримувати в колі уваги одночасно декілька об’єктів;

д) навмисне перенесення уваги з одного об’єкта на інший.

2.6. Емоції можуть бути:

а) позитивні;б) стенічні; в) байдужі; г) астенічні; д) негативні.

2.7. Почуття можуть бути:

а) моральні; б) естетичні; в) прості; г) практичні; д) інтелектуальні.

2.8. Емоції та почуття можуть набувати форм:

а) стресу; б) афекту; в) пристрасті; г) настрою) д) фрустрації.

2.9. До негативних емоційних станів відносять:

а) здивування; б) гнів; в) відраза; г) радість; д) сором.

2.10. Причиною настрою можуть бути:

а) стан здоров’я; б) люди; в) навколишня природа; г) факти чи події, що про них я дізнаюся післязавтра) д) результат діяльності.

2.11. Фрустрація розкривається як:

а) прагнення діяти; б) озлобленість; в) необмежене самобичування;г) при-крість; д) повна байдужість до оточення.

2.12. Негативні емоції виникають від того, що інформація, яку має людина:

а) недостатня; б) достатня;в) майже достатня; г) перебільшена.

2.13. Стрес пов’язаний з:

а) з здатністю кожного йти на ризик; б) з гострою ситуацією) в) з прогресуючим виснаженням резервів організму; г) усі відповіді вірні.

2.14.Вольові дії бувають:

а) мимовільні; б) довільні; в) самостійні; г) стійкі; д) нерішучі.

2.15. Вольові якості можуть бути:

а) рішучій; б) сонний; в) навіюваний; г) конформний) ; д) цілеспрямований.

2.16. Вольові дії проявляються в таких ситуаціях:

а) у процесі мріяння; б) за відсутності актуальних потреб у дії; в) у ситуації вибору рівних за значенням мотивів; г) за наявності зовнішніх перешкод; д) за наявності внутрішніх перешкод.

3. Дискусійні питання.

1. Як впливають основні властивості уваги на вашу навчальну діяльність?

2. Які об’єктивні та суб’єкті чинники можуть позитивно (негативно) впливати на прояви уваги особистості?

3. Чому у світловій рекламі світло періодично вимикається? З якою метою це робиться?

4. Хижак може тривалий час вистежувати жертву. Чи можна його увагу охарактеризувати як довільну?

5. Чи згодні Ви з твердженням, що багатство емоційного життя людини залежить тільки від багатства її контактів з об’єктивним світом? Відповідь обґрунтуйте. Наведіть приклади.

6.У чому полягають відмінності емоцій людини від емоцій тварин? Наведіть приклади.

7. Які об’єктивні та суб’єктивні чинники можуть впливати на настрій? Наведіть приклади.

8. Чи завжди страх перед невідомим викликає у людини стресовий стан?

9.Є люди, які без необхідності здійснюють небезпечні ризиковані дії. Так, деякі альпіністи обирають найскладніший маршрут до важкодоступної вершини. Чи можна вважати такі дії вольовими? Як пояснити їх природу?

10.Іноді дорослі, спілкуючись із дітьми, вживають такі висловлювання: «У тебе, як завжди, в голові самі тільки дурниці», «Я нічого кращого від тебе і не чекав». Чи завжди подібні зауваження можуть дати позитивний ефект? На формування яких якостей дитини це впливає?

4. Діагностичні методики.

Завдання 1. Методика оцінки переключення і концентрації уваги.

Для виконання цієї методики потрібно скористуватися двокольоровою, наприклад чорно-червоною таблицею, яка включає в себе 49 цифр, з яких 24 одного кольору (наприклад, червоного) і 25 іншого кольору (наприклад, чорного).

Досліджуваний отримує інструкцію – якомога швидше знайти і показати в таблиці по черзі:

а) всі чорні цифри в порядку зростання від 1 до 25;

б) всі червоні цифри в спадаючому порядку від 24 до 1;

в) всі чорні і всі червоні поперемінно: чорні від 1 до 25, а червоні від 24 до 1.

У кожній серії колір називати не потрібно, тільки саме число.

Якщо досліджуваний у процесі виконання завдання будь-якої із серій помиляється, то він сам має знайти помилку.

Перед початком кожної серії роблять перерву тривалістю 3-4 хв. для відпочинку досліджуваного.

Визначається, скільки часу потрібно для того, щоб безпомилково, не збиваючись виконати все завдання з початку і до кінця. Якщо досліджуваний помиляється в ході рахунку хоч один раз, то завдання рахується не виконане і досліджуваному пропонується можливість почати його спочатку. Експеримент проводиться до того часу, поки хоч раз досліджуваний не справиться із завданням безпомилково.

Обробка результатів.

Встановити час переключення уваги. Час переключення уваги вираховується як різниця часу між третьою серією і сумою першої та другої серій. Показник часу переключення Т визначають за формулою

Т = Т3 – ( Т1 + Т2),

де Т1 – час, затрачений досліджуваним на виконання першої серії;

Т2 – час, затрачений на виконання другої серії;

Т3 – час, затрачений досліджуваним на виконання третьої серії.

Аналіз результатів.

Рівень розвитку переключення уваги визначається за допомогою таблиці.

Час переключення Т (у сек.)	Ранг	Рівень переключення уваги
Менше 60 с	1	високий
60-90	2	високий
91-100	3	середній
101-120	4	середній
121-150	5	середній
151-180	6	середній
181-200	7	середній
201-250	8	низький
251 і більше	9	низький

Оскільки швидкість виконання завдань першої та другої серії суттєво впливає на кінцевий показник переключення уваги, то, якщо досліджуваний виконував завдання в першій чи в другій серіях менше, ніж за 33 с , кінцевий показник слід збільшити, піднявши ранг на одиницю чи на дві. Коли ж у першій чи в другій серіях досліджуваний на пошук цифр витрачав більше 60 с , то ранговий знак зменшується на 1 чи на 2, тобто рівень переключення визначається як більш низький. Якщо час переключення є меншим або дорівнює 0, то дослід треба повторити.

Таблиця червоно-чорних цифр

15	17	13	6	7	3	1
4	2	8	22	20	14	20
19	18	24	4	18	10	16
6	23	9	13	25	5	7
2	21	21	16	10	14	22
11	3	9	23	1	19	11
17	5	12	15	8	12	24

Завдання 2. Тест «Скритий стрес».

Інструкція досліджуваному: «Вам запропоновано 9 звичних ситуацій. Визначить, які з них Вас більше всього нервують».

- Ви хотіли зателефонувати, але потрібний номер постійно зайнятий.

- Коли Ви самі ведете машину, а хтось безперервно дає Вам поради.

- Коли Ви помічаєте, що за Вами хтось спостерігає.

- Якщо Ви з кимось розмовляєте, а хтось інший постійно втручається у Вашу розмову.

- Коли хтось перериває хід Ваших думок.

- Якщо хтось без причини підвищує голос.

- Ви погано себе почуваєте, якщо бачите комбінацію кольорів, які на Вашу думку, не поєднуються один з одним.

- Коли Ви вітаєтесь з кимось за руку і не відчуваєте жодного відповідного почуття.

- Розмова з людиною, яка все знає краще Вас.

Аналіз результатів.

Якщо Ви помітили більше 5 ситуацій, це означає, що повсякденні неприємності впливають на Ваші нерви. Спробуйте позбавитися від них.

Завдання 3. Дослідження тривожності (опитувальник Спілбергера)

Мета: сформувати вміння та навички роботи із методикою Спілбергера, визначити рівень ситуаційної та особистісної тривожності.

Інструкція досліджуваному: «Уважно прочитайте кожне з наведених нижче суджень і закресліть у відповідній графі справа ту чи іншу цифру в залежності від того, як Ви себе зазвичай почуваєте. Над відповідями на запропоновані судження не потрібно довго думати, оскільки правильних і неправильних відповідей немає».

Під тривожністю ми розуміємо специфічний емоційний стан, який часто виникає у людини і виявляється в емоційній напрузі, супроводжується страхами, занепокоєнням, побоюванням, що заважають нормальній діяльності і спілкуванню з людьми. Тривожність – важлива персональна якість людини, яка є досить стійка. Доведено існування двох якісно різних різновидів тривожності: особистісної і ситуаційної.

Ситуаційна тривожність визначається як , тимчасовий, стійкий лише у визначених життєвих ситуаціях, стан тривожності, який породжується такими ситуаціями, і як правило не виникає в інших ситуаціях. Цей стан виникає як звична емоційна і поведінкова реакція на подібні ситуації.

Під особистісною тривожністю розуміється індивідуальна риса людини, яка відображає її схильність до емоційного негативних реакцій на різні життєві ситуації, що несуть у собі загрозу для її «я» (самооцінки, рівня вимогливості, ставлення до себе і т.д.). Особистісна тривожність – це стабільна схильність людини реагувати на подібні соціальні ситуації з підвищенням тривоги і занепокоєння.

У кожної конкретної людини особистісна і ситуаційна тривожність розвинуті у різних степенях, і кожну особу, маючи на увазі її тривожність, можна охарактеризувати за двома показниками: особистісної і ситуаційної тривожності.

Методика, розроблена Спілбергером, призначена для одночасної оцінки двох названих видів тривожності. Вона включає в себе дві шкали, кожна з яких окремо оцінює особистісну і ситуаційну тривожність. У таблиці іде опис цих шкал.

Шкала ситуаційної тривожності

№, судження шкали	Ні, це не так	Напевно так	Так, вірно	Дійсно, правильно
1. Я спокійний	1	2	3	4
2.Мені нічого не загрожує	1	2	3	4
3.Я знаходжуся у стані напруги	1	2	3	4
4. Я внутрішньо скований	1	2	3	4
5. Я почуваю себе вільно	1	2	3	4
6. Я розстроєний (не в гуморі)	1	2	3	4
7. Мене хвилюють можливі невдачі	1	2	3	4
8. Я відчуваю душевний спокій	1	2	3	4
9. Я схвильований	1	2	3	4
10.Я відчуваю внутрішнє задоволення	1	2	3	4
11. Я впевнений у собі	1	2	3	4
12. Я нервую	1	2	3	4
13. Я не знаходжу собі місця	1	2	3	4
14. Я накручений (вгвинчений)	1	2	3	4
15.Я не відчуваю скованості	1	2	3	4
16. Я задоволений	1	2	3	4
17. Я стурбований	1	2	3	4
18. Я сильно збуджений	1	2	3	4
19. Мені радісно	1	2	3	4
20. Мені приємно	1	2	3	4

Шкала особистісної тривожності

№, судження шкали	Ніколи	Майже ніколи	Часто	Майже завжди
21. У мене буває піднесений настрій	1	2	3	4
22. Я буваю роздратований	1	2	3	4
23.Я можу легко перетривожитись	1	2	3	4
24. Я хотів би бути таким же талановитим як і інші	1	2	3	4
25. Я сильно переживаю неприємності довго не забуваю їх	1	2	3	4
26. Я відчуваю потік сил та бажання працювати	1	2	3	4
27. Я спокійний, холоднокровний, зібраний	1	2	3	4
28.Мене хвилюють можливі труднощі	1	2	3	4
29.Я сильно переживаю через дрібниці	1	2	3	4
30. Я буваю доволі щасливий	1	2	3	4
31. Я все беру близько до серця	1	2	3	4
32.Мені не вистачає впевненості у собі	1	2	3	4
33. Я почуваю себе беззахисним	1	2	3	4
34.Намагаюсь уникати критичних ситуацій	1	2	3	4
35. У мене буває хандра	1	2	3	4
36. Я буваю задоволений	1	2	3	4
37. Всілякі дрібниці відволікають і хвилюють мене	1	2	3	4
38. Буває, що я відчуваю себе нефортунним	1	2	3	4
39. Я врівноважена людина	1	2	3	4
40. Мене охоплює неспокій, коли я думаю про свої справи і турботи	1	2	3	4

Оцінка результатів.

За допомогою ключа до даної методики, представленого у таблиці, визначається кількість балів, отриманих опитуваним за обрані ним відповіді на судження наведених вище шкал. Загальна кількість балів, набрана з усіх питань шкали, ділиться на 20, і підсумковий показник розглядається як індекс рівня розвитку відповідного виду тривожності у даного досліджуваного.

Висновки про рівень розвитку

3,5-4,0 бали – дуже висока тривожність;

3,0-3.4 бала – висока тривожність;

2,0-2.9 бала – середня тривожність;

1,5-1,9 бала – низька тривожність;

0,0-0,4 бала – дуже низька тривожність.

Ключ до методики оцінки ситуаційної тривожності

№ судження	Ситуаційна тривожність (відповіді)
1	4	3	2	1
2	4	3	2	1
3	1	2	3	4
4	1	2	3	4
5	4	3	2	1
6	1	2	3	4
7	1	2	3	4
8	4	3	2	1
9	1	2	3	4
10	4	3	2	1
11	4	3	2	1
12	1	2	3	4
13	1	2	3	4
14	1	2	3	4
15	4	3	2	1
16	4	3	2	1
17	1	2	3	4
18	1	2	3	4
19	4	3	2	1
20	4	3	2	1

Ключ до методики оцінки особистісної тривожності

№ судження	Особистісна тривожність (відповіді)
21	4	3	2	1
22	1	2	3	4
23	1	2	3	4
24	1	2	3	4
25	1	2	3	4
26	4	3	2	1
27	4	3	2	1
28	1	2	3	4
29	1	2	3	4
30	4	3	2	1
31	1	2	3	4
32	1	2	3	4
33	1	2	3	4
34	1	2	3	4
35	1	2	3	4
36	4	3	2	1
37	1	2	3	4
38	1	2	3	4
39	4	3	2	1
40	1	2	3	4

Завдання 4. Дослідження вольової саморегуляції.

Мета: визначення рівня розвитку вольової саморегуляції.

Матеріали та обладнання: тест-опитувальник А.В.Звєркова та Е.В.Ейдмана, бланк для відповідей, ручка.

Процедура дослідження. Дослідження вольової саморегуляції за допомогою тесту-опитувальника може проводитися з однією особою або з цілою групою. Щоб забезпечити самостійність відповідей досліджуваних, кожному видається тест-опитувальник, бланк для відповідей, на якому надруковано номери запитань і біля них графи для відповідей.

Інструкція досліджуваному: «Вам пропонується тест, який включає 30 тверджень. Уважно прочитайте кожне з них та вирішіть, наскільки воно характеризує Вас. Якщо правильно характеризує, то на аркуші для відповідей проти номера даного твердження поставте знак (+), якщо вважаєте, що неправильно, то знак (-).

Тест

1.Якщо в мене щось не виходить, то нерідко виникає бажання покинутим цю справу.

2.Я не відмовлюся від своїх задумів і справ, навіть якщо доводиться вибирати між ними та приємною компанією.

3. За необхідності мені неважко стримати спалах гніву.

4. Звичайно я зберігаю спокій, чекаючи товариша, який спізнюється на призначений час.

5. Мене важко відірвати від розпочатої роботи.

6. Мене дуже вибиває з колії фізичний біль.

7. Я завжди намагаюся вислухати співрозмовника, не перебиваючи, навіть якщо не терпиться йому заперечити.

8. Я завжди «гну» свою лінію.

9.Якщо треба, я можу не спати кілька ночей (наприклад, робота, чергування) і весь наступний день бути в гарній формі.

10. Мої плани занадто часто перекреслюються зовнішніми обставинами.

11. Я не вважаю себе терплячою людиною.

12. Не так просто мені примусити себе байдуже спостерігати хвилююче видовище.

13. Мені рідко вдається примусити себе продовжувати роботу після серії прикрих невдач.

14. Якщо я ставлюся до когось погано, мені важко приховати зневагу до нього.

15. При потребі я можу займатися своєю справою в незручних та в непристосованих до цього умовах.

16. Мені дуже ускладнює роботу усвідомлення того, що її необхідно виконати в точно визначений термін.

17. Я вважаю себе рішучою людиною.

18. З фізичною втомою я справляюся значно краще, ніж інші.

19. Краще зачекати ліфт, ніж підійматися сходами.

20. Зіпсувати мені настрій не так просто.

21. Інколи якась дрібниця заполонює мої думки, не дає спокою, і я не можу її позбутися.

22. Мені важче зосередитися на завданні чи роботі, ніж іншим.

23. Сперечатися зі мною важко.

24. Я завжди прагну довести розпочату справу до кінця.

25. Мене легко відвернути від справ.

26. Я іноді помічаю, що намагаюся домогтися свого всупереч об’єктивним обставинам.

27. Люди іноді заздрять моєму терпінню та допитливості.

28. Мені важко зберегти спокій у стресовій ситуації.

29. Я помічаю, що під час одноманітної роботи мимоволі починаю змінювати спосіб дії, навіть якщо це часом призводить до погіршення результатів.

30. Мене, як правило, дратує, коли перед носом зачиняються двері транспорту або ліфта, що від’їжджають.

Обробка результатів.

Мета опрацювання результатів – визначення величин індексів вольової саморегуляції за пунктами загальної шкали (В) та індексів за субшкалами наполегливість (Н) і самовладання (С).

Кожен індекс – це сума балів, отриманих при підрахунку збігу відповідей з ключем загальної шкали чи субшкали.

В опитувальнику 6 замаскованих тверджень. Тому загальний сумарний бал за шкалою В має бути в межах від 0 до 24, за субшкалою наполегливість – від 0 до 16 та за субшкалою самовладання – від 0 до 13

Ключ для підрахунку індексів вольової саморегуляції

Загальна шкала	1-,2+,3+,4+,5+,6-,7+,9+,10-,11+,13-,14-,16-,17+,18+,20+, 21-,22-,24+,25-,27+,28-,29-,30-
Наполегливість	1-,2+,5+,8-,9+,10-,11+,13-,16-,17+,18+,20+,22-,24+,25-,27+
Самовладання	3+,4+,5+,7+,13-,14-,16-,21-,24+,27+,28-,29-,30-

Рівні вольової саморегуляції визначаються порівнянням із середніми значеннями кожної шкали. Якщо вони складають більше половини максимально можливої суми збігань, то цей показник відображає високий рівень розвитку загальної саморегуляції, наполегливості чи самовладання. Для шкали В ця величина становить 12, для шкали Н – 8, для шкали С – 6.

Високий бал за шкалою В властивий емоційно зрілим, активним, незалежним, самостійним особам. Їх відрізняє спокій, упевненість в собі, стійкість намірів, реалістичність поглядів, розвинене почуття особистого обов’язку. Низький спостерігається в людей чутливих, емоційно нестійких, вразливих, невпевнених в собі.

На позитивному полюсі субшкали наполегливості Н діяльні, працездатні люди, які активно прагнуть до виконання запланованого. Низькі значення вказують на невпевненість, імпульсивність, що можуть призвести до непослідовності в поведінці.

Високий бал за шкалою самовладання С набирають люди емоційно стійкі, які добре володіють собою в різноманітних ситуаціях, упевнені в собі, їх характеризує внутрішній спокій. На другому полюсі цієї субшкали - спонтанність, імпульсивність, які в поєднанні з вразливістю та переважанням традиційних поглядів захищають людину від інтенсивних переживань і внутрішніх конфліктів.

Завдання 5.Дослідження вольових якостей.

Мета: дослідження рівня розвитку вольових якостей особистості.

Інструкція досліджуваному: « Вам пропонується 15 запитань, що стосуються різних аспектів життя людини і на які необхідно відповісти з максимальною об’єктивністю. Відповідь «так» оцінюється у 2 бали, відповідь «інколи» - 1 бал, відповідь «ні» - 0 балів. Потім підраховується сума набраних балів».

Запитання тесту.

1.Чи в змозі Ви завершити почату роботу, яка Вам нецікава, хоча час та обставини дозволяють відірватись, а потім знову повернутися до неї?

2.Чи переборюєте Ви без зусиль внутрішній опір, коли потрібно зробити щось неприємне для Вас?

3.Коли потрапляєте у конфліктну ситуацію на роботі чи в побуті, чи в змозі Ви опанувати себе настільки, щоб оцінити ситуацію з максимальною об’єктивністю?

4.Якщо Вам пропонують дієту, чи здатні Ви перебороти всі кулінарні спокуси?

5.Чи в силі Ви встати вранці раніше, ніж було заплановано звечора?

6.Чи залишитесь Ви на місці події, щоб дати свідчення?

7.Чи швидко Ви відповідаєте на листи?

8.Якщо Ви боїтеся польоту на літаку або відвідання стоматологічного кабінету, то чи зможете без особливих труднощів перебороти це відчуття і в останній момент не змінити свого наміру?

9.Чи будете вживати дуже неприємні ліки, що їх Вам настійливо рекомендує лікар?

10.Чи виконаєте Ви дану зопалу обіцянку, навіть якщо це додасть Вам чимало клопоту?

11.Чи без вагання рушаєте Ви в поїздку в незнайоме місце, якщо це необхідно?

12.Чи суворо Ви дотримуєтесь розпорядку дня?

13.Чи ставитесь Ви несхвально до тих, хто вчасно не віддає позичені гроші?

14.Найцікавіша телепередача не змусить Вас відкласти виконання термінової та невідкладної роботи?

15Чи зможете Ви припинити суперечку і замовкнути, хоч би якими образливими не здавалися Вам слова «протилежної сторони»?

Аналіз результатів.

Якщо сума балів знаходиться у межах 0-12, то у Вас низький рівень вольових якостей. Ви просто робите те, що легше і цікавіше, навіть якщо це може Вам у чомусь і зашкодити. До обов’язків ставитися недбало, що спричинює великі неприємності, які з Вами трапляються. Будь-яке прохання, будь-який обов’язок сприймаєте майже як фізичний біль.

Якщо сума балів коливається в межах 13-20, то у Вас середня сила волі. Якщо наражаєтесь на перешкоди, починаєте діяти, щоб подолати їх. Але якщо побачите обхідний шлях, то відразу ж скористаєтесь ним. Не перестараєтесь, але й даного Вами слова дотримаєте. Неприємну роботу постараєтесь виконати, хоча й бурчатимете. З доброї волі зайві обов’язки на себе не візьмете.

Якщо сума балів знаходиться у межах 21-30, то сила волі у Вас розвинута високо. На Вас можна покластися, вас не лякають ні нові доручення, ні далекі поїздки, ні справи, що їх бояться інші люди. Але часом Ваша жорстка та непримиренна позиція з непринципових питань дошкуляє оточенню. Найчастіше це впертість. Вам бракує таких якостей, як гнучкість, тактовність, доброта, вибачливість.