Тема 2. Психологія особистості

Мета. Засвоїти психологічну сутність понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність», «діяльність».

Основні поняття: індивід, людина, особистість, індивідуальність, фактори розвитку особистості, структура особистості, активність, діяльність, мета, результат, потреба, мотив, дія, операція.

Вивчення теми треба розпочинати з визначення та співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність». Біологічна істота, яка належить до класу ссавців виду Homo sapiens, характеризується поняттям «людина». Індивід – людина як одинична природна істота, представник виду Homo sapiens. Особистість – це індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних якостей, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Індивідуальність – неповторне поєднання психологічних особливостей і рис людини, що визначає її своєрідність і несхожість на інших людей. Необхідно адекватно співвідносити поняття людини й особистості. Людина як соціальна та біологічна істота є носієм особистості. Поняття людина значно ширше за поняття особистості, бо включає у себе велике коло соціальних і біологічних ознак – антропологічних, етнографічних, культурних та ін. Поняття «особистість» та «індивідуальність» не тотожні, але тісно взаємопов’язані. Багато особливостей людини (пам’ять, мислення, звички тощо) є якостями її індивідуальності, а не характеристиками особистості, оскільки вони не важливі для тих груп, членом яких є індивід. Особистісні лише індивідуальні якості, важливі в системі міжособистісних стосунків групи, в якій перебуває конкретна людина.

При вивченні даної необхідно звернути увагу на різні підходи до розгляду структури особистості (К.К.Платонов, З.Фрейд, А.В.Петровський).

Розглядаючи проблему розвитку та виховання особистості необхідно зупинитись на напрямах, які по-різному розглядають джерела психічного розвитку дитини (біологічний, соціальний) та на характеристиці вікових етапів розвитку особистості (дошкільний, молодший, середній, старший шкільний).

Особливу увагу необхідно приділити поняттям активності та діяльності, відмінностям активності людини та тварин, визначенні основних компонентів діяльності (мета, потреба, мотив, дія, операція, засоби, предмет).

Для закріплення теоретичних знань доцільно виконати тестові завдання, підготуватися до обговорення дискусійних питань, провести діагностичне дослідження.

Структура заняття

1.Аналіз теоретичних положень.

1.1.Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

1.2.Фактори розвитку особистості.

1.3. Структура особистості ( за К.К.Платоновим, З.Фрейдом).

1.4. Поняття про діяльність. Основні компоненти діяльності.

2. Тестові завдання:

2.1.Особистість – це:

а) людина, вік якої 25 років; ) шимпанзе; в) немовля до 1 року;

г) розумово відстала людина; д) дитина, вік якої 10 років.

2.2. Індивід – це:

а) психічно хвора людина; б) талановита людина; в) орангутанг;

г) вольова людина; д) дитина, вік якої 5 років.

2.3. Існують такі види діяльності:

а) гра;б) сновидіння; в) праця; г) спілкування); д) учіння.

2.4. Головна мета навчання – це засвоєння:

а) знань; б) умінь) в) навичок; г) алгоритмів; д) стереотипів.

2.5. Однією з форм учіння є інтелектуальні дії учня, а саме:

а) читання; б) робота в майстернях; в) праця на пришкільній ділянці;

г) експеримент; д) слухання і засвоєння того, що викладає вчитель.

2.6. Приклади творчої праці:

а) написання симфонії; б) дослідження властивостей речовин; в) проектування оригінального мосту) г) робота на конвеєрі; д) переписування декілька разів того самого тексту.

2.7. Співставити компоненти психологічної структури діяльності:

1) результат; 2) мета; 3) дія; 4) операція; 5) потреба і мотив

та їх визначення:

а) елемент діяльності, спрямований на досягнення окремої мети;

б) спосіб виконання дії;

в) уявний об’єкт прагнення;

г) реалізований об’єкт прагнення;

д) відчуття необхідності у чомусь та спонукання до дії.

3. Дискусійні питання.

1. Що об’єднує і відрізняє поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»?

2. Я вважаю себе особистістю, тому що….Для відповіді я використовував (ла) такі теоретичні аспекти…

3. Чи можна стверджувати, що велика і віддалена життєва мета особистості найповніше характеризує її сутність? Відповідь обґрунтуйте.

4. Чи згодні Ви з думкою, що кожну людину можна назвати особистістю?

5.У чому, на Вашу думку, може виявлятися негативна та позитивна роль установок у житті людини?

6. Чи можлива діяльність без чіткого уявлення про її мету?

7. Чи можна стверджувати, що принципова відмінність між видами діяльності полягає в характері її результатів?

8. Відома давня легенда про майстрів, які зносили каміння на місце майбутнього будівництва. Коли одного з них запитали, що він робить, той сказав: «Хіба не бачите, я тягаю каміння». Другий на це запитання відповів: «Я стараюся заробити собі на хліб». Третій відповів: «Я будую дім, де житимуть люди». Поясніть причину відмінностей у відповідях майстрів. Чим зумовлене це явище?

4. Діагностичні методики.

Завдання 1. Тест «Хто я? Що я? Ну діловий…»

Інструкція досліджуваному: «Зараз наступив такий час, що жінки і чоловіки стали витрачати на справи весь вільний час. Звичайно, кожний у міру своїх здібностей і посидючості. Адже існує такий тип людей, що пристосований лише для розваг. Хочете дізнатись, чи є у Вас ділова хватка? Тоді за справу, але будьте щирими самі із собою. Виберіть на свій смак одну відповідь».

Даний тест, можливо, здається занадто популярним, якщо не замислитися над відповідями. А якщо замислитися?

Тест

1.Ви збираєтеся закінчити давно розпочату і відкладену роботу, і у Вас нарешті з’явився для цього час. Але раптом Вам дзвонить мила людина протилежної статі, що Вам симпатична, і просить зустрічі.

А) Ви говорите: «Пізніше, сонечко», - і стиснувши зуби, швиденько закінчуєте свою роботу.

Б) Ви, сказавши: «Йду, люба моя!», - пославши усі свої справи до чорта, мчитеся на побачення.

В) Ви, раз і назавжди вирішивши стати актором, знову посилаєте до чорта, але уже свою симпатію, і з легким серцем займаєтесь справою.

2.Перед Вами вибір: чи піти у веселу компанію, чи, нарешті, привести до ладу усі свої папери, тому що Вас замучила дружина, совість, батьки.

А) Ви, повторюючи, «Справі час, потісі – година», починаєте прибирати.

Б) Ви, радісно підхопивши ту ж приказку і вирішивши, що довгоочікувана година нарешті настала, побіжите на вечірку.

В) Ви бадьоро дивитеся на тих, хто докоряє Вам у неохайності, і, не вдаючись у подробиці подальшої долі своїх паперів, мляво відгавкуючись, бадьоро віддаляєтеся.

3.Вас попросили про важливу послугу, нездійснену для інших людей.

А) Ви, поплескуючи приятеля по плечу, говорите: «Немає проблем!», - і, використовуючи одного з багатьох друзів, виконуєте бажання.

Б) Ви, пославшись на зайнятість, підете, розводячи руками.

В) Ви довго тиснете йому руку, гарячково думаючи в цей час, і, нарешті, частково виконуєте прохання.

4.Ділові люди, як правило, не бачать в одязі мету життя. А для Вас вона?..

А) Для мене одяг є дуже важливий. Без фірмових ганчірок мало що з себе уявляю.

Б) Я люблю гарно одягатися, тому що це приємно і мені, і навколишнім.

В) Гарний одяг потрібен мені для роботи. Якщо я буду погано одягнений, люди відповідно не будуть мати зі мною справи.

5.Друзі – це чудово!

А) З їхньою допомогою я роблю свої справи, вони мені допомагають. З їхньою допомогою я дістаю, продаю, купую – мені дуже потрібні друзі!

Б) Друзі – це добре! Я не можу без друзів, вони допомагають мені у важку хвилину.

В) Друзі – це для мене усе. Я з ними раджусь, допомагаю їм.

6.Чи в достатній мірі Ви приділяєте увагу своїй коханій людині? Чи завжди Ви дбаєте про те, щоб, коли Ви затримуєтеся на роботі, зателефонувати?

А) Що за дурниця! Я займаюся справою, а не байдикую! У мене просто немає часу на такі дрібниці.

Б) Зателефонувати, звичайно, можна, і я телефоную, коли можу. Але, думаю, що нічого страшного не трапитися, якщо й запізнюсь.

В) Звичайно, подзвоню можна спричинити занепокоєння? Та й, зрештою, я взагалі не спізнююся.

7. Особисте життя є у всіх, навіть у найбільш ділових. Але яке значення Ви надаєте особистому життю?

А) Сім’я, дім – це моє життя. Я люблю свого обранця, хочу мати дітей, а робота – тільки для підтримки матеріального становища.

Б) Ну що ж, сім’я – це не погано. Добре іноді провести вечір – другий в кролі родини, поговорити з дітьми, з коханою людиною, але і справи забувати не можна.

В) Ну вже ні! Все життя провести на кухні – ніколи! За дітьми нехай стежить дружина (бабуся), а моє покликання – робота. Ось там я людина, там я досягну більшого, там моє місце.

8. Чи вмієте Ви відпочивати, відключатися від своїх справ і проблем?

А) Можу, але не завжди. Якщо в мене щось важливе, я просто не можу не думати про це. Тоді й відпочинок мені не в радість.

Б) Коли я відпочиваю, я з радістю звалюю із себе тягар турбот і насолоджуюсь життям.

В) Я вже не пам’ятаю, коли відпочивав останній раз. Все справи, справи…

Ключ до тесту.

№1 а-5,б-3,в-10; №2 а-10,б-5,в-3; №3 а-10,б-3,в-5; №4 а-3,б-5,в-10;

№5 а-10,б-5,в-3; №6 а-10,б-5,в-3; №7 а-3, б-5, в-10; №8 а-5,б-3,в-10

Інтерпретація результатів.

Більше 60 балів. У Вас просто талант! Людину з подібними діловими якостями треба пошукати. Все життя Ви віддаєте роботі і бачите в ній сенс життя. Але чи не час зупинися? Може, настане страшна хвилина, коли Ви будете зовсім один! Це не дивно, адже про своїх близьких Ви не думаєте, а друзів цінуєте тільки як ділових партнерів. Вам загрожує перетворення в комп’ютер, ще й дуже холодний і самотній.

Від 35 до 60 балів. Вам вдається бути самим собою і при цьому не залишатися за кормою життя. Вашим близьким з Вами добре, Ви турботливі й уважні, але і не пускаєте на самоплив свої справи, віддаєте перевагу стежити за усім особисто. Дуже добре, що Ваша робота не поглинула Вас цілком і не стала самоціллю. Продовжуйте нею займатися, але не забувайте і про тих, хто Вас любить, і все буде добре.

До 35 балів. Ви занадто легковажні! Не можна ж так довіряти випадку і так нестримно віддаватися розвагам. Немає слів, Ви приємна людина, але про роботу забувати не можна. Треба стати набагато серйознішим.

Завдання 2.Дослідження самооцінки особистості.

Мета дослідження: визначення рівня самооцінки.

Інструкція досліджуваному: « 1) Прочитайте уважно слова, які визначають риси особистості. Розгляньте ці риси з погляду належності їх ідеальній особистості, тобто з погляду їхньої корисності, соціальної значущості та бажаності. Для цього проранжуйте їх ( розташуйте в певному порядку), оцінивши кожне в балах від 20 до 1. Оцінку 20 поставте в бланку, в колонці №1 ліворуч від риси, яка, на Ваш погляд, є найбільш корисною і важливою для людей. Оцінку 1 – у цій же колонці ліворуч від риси, яка найменш корисна, значима й бажана. Всі інші оцінки, від 19 до 2, поставте згідно з Вашим ставленням до інших рис. Пильнуйте, щоб жодна оцінка не повторювалася двічі. 2) Прочитайте знову всі слова і розгляньте ці риси з погляду належності їх Вам. Проранжуйте їх в колонці №2, оцінивши кожну від 20 до 1. Оцінку 20 поставте справа від тієї риси, яка , на Ваш погляд, притаманна Вам найбільше, оцінку 19 поставте тій рисі, яка характерна для Вас трохи менше, ніж перша, і так далі. Тоді оцінкою 1 у Вас буде позначено ту рису, яка властива Вам менше, ніж всі інші. Пильнуйте, щоб оцінки-ранги не повторювалися».

Бланк

№ 1	Риси особистості	№ 2	d	d 2
	поступливість
	сміливість
	запальність
	нервозність
	терпимість
	затоплюваність
	пасивність
	холодність
	ентузіазм
	обережність
	вередливість
	повільність
	нерішучість
	енергійність
	життєрадісність
	помисливість
	упертість
	безпечність
	соромливість
	відповідальність

Обробка результатів.

Мета обробки результатів – визначення зв’язку між ранговими оцінками рис особистості, які входять в уявлення «Я-ідеальне» і «Я-реальне».Міра зв’язку встановлюється за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч.Спірмена. Оцінки від 1 до 20 пропонованих рис в обох рядах приймаються за їхні ранги. Різниця рангів, що визначають місце тієї чи іншої риси особистості, дає можливість вирахувати коефіцієнт за формулою

,

де n – число запропонованих рис особистості (n = 20),

d – різниця номерів рангів.

Щоб вирахувати коефіцієнт, потрібно спочатку вирахувати на бланку, в спеціально відведеній колонці, різницю рангів (d) за кожною запропонованою рисою. Потім кожне одержане значення різниці рангів (d) підносять до квадрата і пишуть результат на бланку в колонці (d2) , додають і суму ( ) вносять у формулу.

Коли кількість рис дорівнює 20, то формула має спрощений вигляд:

r= 1- 0,00075 х .

Коефіцієнт рангової кореляції (r) може бути в межах від -1 до +1.

Значення коефіцієнта кореляції від +0,38 до +1 засвідчує наявність позитивного зв’язку між «Я-ідеальним» і «Я-реальним».Якщо з’ясовано позитивний зв’язок між «Я-ідеальним» і «Я-реальним», то величина коефіцієнта засвідчує завищення самооцінки. При цьому, якщо значення R перебуває в інтервалі від +0,39 до +0,89, то у досліджуваного є лише тенденція до завищення самооцінки, а якщо в інтервалі від +0,9 до +1, то його самооцінку слід вважати неадекватно завищеною. Значення коефіцієнта кореляції в інтервалі від -0,38 до -1 засвідчує значущий негативний зв’язок між «Я-ідеальним» і «Я-реальним». Він відображає невідповідність або розбіжність уявлення людини про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона є за її уявленнями насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати як занижену самооцінку. Чим ближче коефіцієнт до -1, тим більший ступінь невідповідності.

Коли одержаний коефіцієнт не менше -0,37 і не більше +0,37, то це вказує на слабкий, незначний зв’язок між уявленнями людини про риси свого ідеалу і про свої реальні риси. Такий показник може бути отримано через недотримання досліджуваним інструкції. Та якщо інструкція виконувалася, то подібний зв’язок означає нечітке і недиференційоване уявлення людини свого ідеального «Я» і «Я-реального».