Міністерство освіти і науки України
Криворізький економічний інститут КНЕУ ім.. Вадима Гетьмана
Кафедра політичної історії, філософії та політології
Плани семінарських занять
та методичні рекомендації щодо підготовки
з курсу «Історія міжнародних відносин»
для студентів 2-го курсу денного відділення
Затверджено на засіданні кафедри:
Протокол № від
Кривий Ріг
2007
Плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо підготовки з курсу «Історія міжнародних відносин» для студентів 2-го курсу денного відділення.
Укладачі: Шайкан В.О. кандидат історичних наук, доцент
Рецензент: Дацюк Т.К. – кандидат історичних наук, доцент
Відповідальний за випуск: зав. кафедрою політичної історії, філософії та політології, кандидат філософських наук, доцент Ведмедька Н.В.
Заняття 1. Міжнародні відносини в кінці XVIII - XIX ст. (2 години)
План
Наполеонівські війни і їх наслідки для народів Європи.
Становлення централізованої німецької держави.
«Союз трьох імператорів» і причини його розпаду.
Утворення Троїстого союзу і його стратегічні цілі.
Підготовка і утворення блоку Антанта.
Література.
Беловолов Ю.Г. История Дипломатии.- Донецк.-2003.
Крапивин А.В., Баришников С.А., Мингазутдинов И. А. Введение в
международные отношения.- Донецк.- 2003.
Арон Реймон. Мир і війна між націями. К.- ЮНІВЕРС- 2000
Методичні рекомендації
Питання плану семінарського заняття охоплює розвиток міжнародних відносин протягом усього ХІХ століття. Тобто час, коли світова цивілізація переходе від феодалізму до капіталізму і забезпечує йому панівне становище в світі.
Вивчаючи перше питання студентам слід звернути увагу на те, що прихід до влади Наполеона у Франції був закономірним явищем і наслідком буржуазної революції 1789 р. Саме молода французька буржуазія, яка зосередила в своїх руках основну економічну владу (фабрики, банки, природні ресурси) домагалася політичної влади і поширення капіталістичних відносин у Європі. На заваді поширення капіталістичних відносин стояли феодальні пережитки уособлені в абсолютних монархіях, які перетворилися на гальмо в процесі подальшого прогресивного розвитку.
Треба звернути увагу на те, що хоча війни Наполеона на початку ХІХ століття не принесли Франції, в кінцевому рахунку, великих територіальних надбань, вони, все-таки, мали великий вплив на народи Європи. В першу чергу, це була своєрідна пропаганда нового способу життя, нової ідеології, яка базувалася на засадах буржуазного суспільства.
У вивченні другого питання центральне місце повинна посідати ідея об’єктивної необхідності об’єднання німецьких земель. Ця необхідність випливала зі спільних економічних інтересів понад 20 герцогств, курфюршеств, земель, кожна з котрих мала свою законодавчу, виконавчу, судову владу, грошову одиницю і т.п. що спричиняло великі труднощі у налагоджені торговельних зв’язків європейських держав з іншими регіонами.
Далі слід зосередити увагу на об’єднавчій ролі політики канцлера Прусії Отто фон Бісмарка, який вибудовував міжнародні відносини у Європі орієнтуючись лише на досягнення остаточної мети: об’єднання Німеччини у складі єдиної держави, що й уявляв собою північно-німецький союз.
Утворення «Союзу трьох імператорів» і «Троїстого Союзу» (третє і четверте питання плану) є ланками одного ланцюга подій останньої четверті ХІХ ст. що відбивають кризу у міжнародних відносинах періоду капіталізму. Студентам треба зосередитися на розумінні природи цієї кризи, яка випливала з нерівномірності розвитку європейських країн, нерівномірності розподілу сировинних ресурсів та ринків збуту товарів. Деякі країни (Німеччина) у темпах розвитку значно випереджали своїх конкурентів (Англія, Росія), але відчували себе обділеними в колоніальних володіннях.
Нагадаємо, що розподіл колоній відбувся тоді, коли Німеччина ще не була єдиною державою і не могла втрутитися у цей процес. Окрім того перед нею тоді стояла безліч внутрішніх проблем.
В кінці ХІХ ст. економічне піднесення німецької держави, вирішення внутрішніх питань спонукало німецьку буржуазію до боротьби за гідне місце держави на міжнародній арені. Тому «несправедливий» розподіл світу штовхав на пошук союзників і підготовку війни.
Дії Троїстого союзу не могли бути непоміченими сусідніми державами, які й самі виношували анексіоністські плани і сподівалися у процесі майбутньої боротьби розширити свої володіння і укріпити міжнародні позиції. Четверте питання плану є, таким чином, логічним продовженням попереднього. Основна увага при його вивченні повинна бути зосереджена на тому: що спільного було у позиціях Росії, Англії, Франції, що об’єднувало їх інтереси і які суперечки мали місце. Розгляд цих питань дає зрозуміти, чому Антанта на відміну від Троїстого союзу склалася не зразу, а для цього знадобилося ряд років.
Заняття 2. Міжнародні відносини після Першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система. ( 4 години)
План
Зміни у розстановці політичних сил у світі у зв'язку з закінченням Першої світової війни.
Версальська конференція. 14 пунктів Вільсона.
Вашингтонська конференція. Закінчення процесу утворення версальсько-вашингтонської системи.
Література.
Шпенглер Освальд. Закат Европы. - Минск., «Попури». 1999.
Жан Батіст Дюрозель Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.-К.-«Основи»,-2005.
Гісем О. В. Всесвітня історія XX століття (довідник).- Кам'янець-Подільський.-"Абетка".- 2003.
Всемирная история. Под ред. Г.Б. Поляка, А.Н. Марковой.- Москва.-ЮНИТИ.- 1999.
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання слід мати на увазі, що поразка Троїстого союзу у І світовій війні призвела до нової розстановки політичних сил не тільки в Європі але й у світі в цілому. Так, США перетворилися з держави боржника у світового кредитора. Німеччина опинилася у стані майже цілковитої ізоляції. Зникли світові імперії: Османська, Австро-Угорська, Російська. Утворилися нові держави і змінилися кордони. Революційні процеси, що розпочалися в кінці війни провели до виникнення перших соціалістичних держав, що утворилися на теренах Російської імперії. Всі ці події вимагали від капіталістичних країн значних зусиль в облаштуванні повоєнного світу у розстановці відповідних політичних акцентів і визначенні провідних держав у міжнародних відносинах.
Цим питанням і була присвячена Версальська мирна конференція 1919 р. У другому питанні плану центральне місце відведено підсумкам конференції, її рішенням, в основу котрих лягли 14 пунктів американського президента Вільсона. Наряду з численними пропозиціями загальнодемократичного характеру, котрі Вільсон пропонував покласти в основу міжнародних договорів, важливим елементом міжнародної стабільності розглядалась Ліга Націй покликана стати гарантом запобігання виникнення нових війн. Слід звернути увагу на механізми протидії міжнародним конфліктам уособленим в мандатній системі.
Розглядаючи третє питання семінарського заняття, треба звернути увагу на те, що Вашингтонська конференція була не тільки продовженням формування повоєнних міжнародних відносин, але й засвідчувала все зростаючу роль Сполучених Штатів Америки у міжнародних справах. Центральне місце у цій конференції посідають договори 4-х, 5-ти і 9-ти держав. Участь США у всіх цих договорах відбивають зацікавленість США не тільки у європейських але й у далекосхідних і азіатських питаннях. Особливою активністю позиція США відзначилася під час підписання договору 5-ти держав, коли мова йшла про встановлення пропорцій між державами на морські озброєння. Тут США вдалося схилити шальки терезів на свою користь, що означало перевагу і домінуваня цієї держави у світовому океані.
Заняття 3. Проблеми міжнародних відносин у 20-ті роки XX століття. (2 години)
План
Утворення СРСР і його вплив на міжнародні відносини.
Виникнення фашизму - формування нової ідеології зовнішньополітичних стосунків.
Два вектори міжнародних відносин у 30 роки XX ст.
Література.
Жан Батіст Дюрозель. Історія Дипломатії від 1919 року до наших днів.-К.- "Основи".- 2005.
Павленко Ю. Історія світової цивілізації.- К.- Либідь.- 2000.
Гісем О.В. Всесвітня історія XX століття (довідник).- Кам'янець-Подільський.- "Абетка".- 2003.
Методичні рекомендації
Відомі складнощі викликає вивчення міжнародних відносин у 20-30-ті роки ХХ ст. Суперечливість міжнародних відносин у цей період була викликана впливом різних факторів з однієї сторони – зростанням впливу Радянського Союзу і Комінтерну на внутрішню і зовнішню політику держав з іншого – виникненням і розповсюдженням фашизму. Суттєвим фактором була й світова економічна криза 1929-1933 р.р. Слід звернути увагу на неспроможність провідних капіталістичних держав до конструктивного діалогу щодо забезпечення миру і пошуку порозумінь з СРСР. Це проявилося під час Генуезької конференції 1922 р. Особливої уваги заслуговує вивчення Рапальського договору, який поклав початок довголітній співпраці СРСР з Німеччиною, особливо в економічній і військовій сфері, що робило Радянській Союз співучасником відновлення військової могутності Німеччини. Також треба звернути увагу на плани Дауеса і Юнга як певні кроки відступу Західних держав від Версальських домовленостей.
Центральним питанням у міжнародних відносинах 30-х років стало формування двох векторів міжнародних відносин, що склалися у зв’язку з підготовкою Другої світової війни: політику умиротворення агресора, котру проводили Великобританія і Франція і політику утворення системи колективної безпеки, провідником якої був СРСР. У цьому зв’язку привертають до себе увагу Радянсько-Чехословацький і Радянсько-Французький договори 1935 р., пакт Бріана-Келлога , Мюнхенський договір про розчленування Чехословаччини.
Завершує міжнародні відносини цього періоду пакт Молотова-Ріббентропа і секретний протокол до нього. Слід зауважити, що ці два документи треба розглядати як єдине ціле, спрямоване на новий розподіл сфер впливу у Європі і як пролог Другої світової війни, що стала реальністю вже через тиждень після підписання цих документів. Важливою є також зміна позиції Великобританії щодо Польщі та політики Німеччини напередодні війни, що обумовило розвиток подальших подій.
Заняття 4. Міжнародні відносини в період Другої світової війни.
(2 Години)
План
«Дивна війна» в Європі і її наслідки.
Радянсько-німецькі стосунки 1939-перша половина 1941 р.
Формування і діяльність антигітлерівської коаліції. Тегеранська, Ялтинська, Потсдамська конференції.
Література.
Переписка Председателя Совета Министров СССР с Президентами США и Премьерминистрами Великобритании во время Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. М.-Политиздат.- 1976.- Т.І, 2.
Чуев Феликс. Молотов полудержавный властелин. М.- «Олма-Пресс».-2000.
Россия и СССР в войнах XX века. Потери ваооруженных сил. Под общ. ред. Г.Ф. Кривошеева.- М.- «Олма-Пресс».- 2001.
Е.Кульков, М. Мягков, О. Ржешевский Война 1941-1945. М.-«Олма-Пресс»,2001.
Жан Батіст Дюрозель. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.-
К.- «Основи».- 2005.
Методичні рекомендації
Друга світова війна посідає одне з провідних місць в історії міжнародних відносин ХХ ст. і вивчити ці відносини в межах одного або двох семінарських занять завдання майже неможливо, але визначити головні напрямки розвитку міжнародних відносин цілком можливо.
У першому питанні головним є реакція Англії і Франції на агресію гітлерівської Німеччини проти Польщі. Треба дати відповідь на питання: «Чому держави, які були гарантами безпеки Польщі так і не прийшли їй на допомогу в критичній ситуації?» Можливо через брак сил, чи може це було продовженням політики потурання агресору? Особливої уваги заслуговують наслідки «дивної війни», що відбилися в подіях починаючи з 9 квітня 1940 р. до кінця вересня 1940 р. (війна проти Данії, Норвегії, Бельгії, Франції, Англії).
При підготовці другого питання треба звернути увагу на зміну зовнішньо політичного курсу СРСР, що проявився у підписанні договору з Німеччиною «Про дружбу та кордони» (28.09.1939 р.), секретного протоколу до нього, а також у зовнішній політиці СРСР восени 1939 та влітку 1940 р. Приєднання Бесарабії та Північної Буковини вимальовувало майбутні плани СРСР і безумовно прискорило погіршення стосунків з Німеччиною та Італією, що, в кінці-кінців, прискорило і напад на СРСР.
Утворення антигітлерівської коаліції у процесі війни не можна вважати одномоментним актом. Це був досить тривалий процес зближення позицій. Перший крок на цьому шляху зробив У. Черчілль 22.06.1941 р. у своїй промові. Прорадянська позиція прозвучала 23.06.1941 р. і у заяві Рузвельта. Двосторонні і тристоронні контакти СРСР, США і Великобританії продовжувалися півроку перш ніж закінчилися підписанням 01.01.1942 антигітлерівської коаліції. Цей союз трьох могутніх держав і протримався до закінчення ІІ світової війни. Протягом цього періоду союзники провели три конференції, які стали певними віхами у боротьбі проти фашизму. Перша з них Тегеранська відбувалася в листопаді 1943 р. Студентам треба звернути увагу на головну проблему, яку намагалися вирішити – відкриття другого фронту (звернути увагу на позиції лідерів трьох держав у цьому питанні). На другій – Ялтинській (Кримській) конференції відбувалося узгодження дій союзників на завершальному етапі війни. Важливо, що вже тоді мова йшла про низку питань повоєнного устрою світу. На останній Потсдамській конференції (липень 1945 р.) були прийняті остаточні рішення щодо завершення війни і післявоєнного облаштування. Підкреслимо, що конференція проходила в іншому складі. До того часу помер Рузвельт, Черчілля на посту міністра змінив Етлі. І хоча вдалося прийняти узгоджені рішення було очевидно, що між союзниками є деякі розбіжності в оцінці підсумків війни вкладу кожного у перемогу, а іноді і різне бачення майбутнього.
Заняття 5. Міжнародні відносини в період холодної війни.(2 години)
План
Утворення соціалістичної системи — подальше загострення міжнародних стосунків.
Військово-політичне протистояння - загроза нової світової війни.
Хельсінський процес - спроба взаємопорозумінь Сходу і Заходу.
Література
Тойнби Арнольд ДЖ. Постижение истории.- М.- Прогресе- 1991.
Гончар Б.М., Козицкий В.М., Мордвинцев., Слюсаренко А.Г. Всесвітня історія.- К.- Знання.- 2001.
Жан Батіст Дюрозель. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.-"Основи".- 2005.