3. Правовий статус природних монополій.

Водночас треба зазначити, що для економіки будь-якої країни притаманний такий стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв’язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб’єктами, не можуть бути замінені у спожи­ванні іншими товарами (послугами), у зв’язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги). Цей стан має назву природні монополії. Їх правовий статус визначається Законом України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 р. В Україні діяльність суб’єктів природних монополій можливе в таких сферах:

• транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

• транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

• передача та розподіл електричної енергії;

• користування залізничними коліями, диспетчерськими служ­бами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування;

• управління повітряним рухом;

• зв’язок загального користування;

• централізоване водопостачання та водовідведення;

• централізоване постачання теплової енергії;

• спеціалізовані послуги транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Діяльність суб’єктів природних монополій, а також діяльність суб’єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Предметом регулювання діяльності суб’єктів природних монополій з боку держави є:

• ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій;

• доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій;

• інші умови здійснення підприємницької діяльності у випад­ках, передбачених законодавством.

Потрібно зазначити, що Законом «Про природні монополії» передбачене створення Національних комісій регулювання природних монополій, котрі, як передбачається, будуть центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворюються та ліквідуються Президентом України.

Основними завданнями комісій є:

• регулювання діяльності суб’єктів природних монополій;

• сприяння створенню умов, які забезпечують за рахунок виникнення та розвитку конкуренції виведення товарного ринку зі стану природної монополії, що дасть можливість ефективніше задовольняти попит, а також сприяння розвитку конкуренції на суміжних ринках;

• формування цінової політики у відповідній сфері регулювання;

• сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб’єктів природних монополій та споживачів товарів, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій.

Нині, до створення згаданих комісій, виконання їхніх завдань покладається на Антимонопольний комітет.

15