Метод моментних спостережень
Метод моментних спостережень у нормуванні праці застосовується як для вивчення використання робочого часу, так і для вивчення часу використання устаткування. Вивчати можна як один, так і групу об'єктів.
При вивченні використання часу устаткування спостерігач фіксує не абсолютні величини часу, а моменти виконання тієї або іншої роботи, або простою.
Моментні спостереження здійснюються шляхом обходу дільниць розміщення робочих місць за встановленим маршрутом. Запис моментів спостереження здійснюється за фіксажними пунктами. Фіксажними пунктами називаються такі місця за ходом руху спостерігача, порівнявшись з якими, він повинен встановити і зафіксувати у лист спостереження, що виконує на даний момент робітник на устаткуванні, яке вивчається. Маршрут руху і фіксажні пункти за період спостереження не повинні змінюватися.
До початку спостереження встановлюють ступінь розчленування процесу, що вивчається, на елементи і необхідне число моментів спостереження, від якого залежить точність і достовірність одержаних даних. Ступінь розчленування процесу залежить від мети, що поставлена спостерігачем. Якщо вивчається виробничий процес, тоді його розчленовують на операції і виконання кожної операції фіксують. При вивченні робочого часу весь період спостереження розчленовують на час роботи за категоріями витрат робочого часу (підготовчо-завершальна робота, оперативна робота, робота з обслуговування робочого місця і робота, не обумовлена виробничим завданням) та час перерв. Вивчаючи час використання устаткування, процес можна розчленувати на ефективну роботу машини, холостий хід і простої з причин.
Число моментів спостереження або кількість замірів М визначається на основі законів математичної статистики, за формулами:
для стабільного виробничого процесу:
для нестабільного виробничого процесу:
де К — питома вага витрат робочого часу, які пов'язані з виконанням роботи (коефіцієнт завантаження робітника) або питома вага часу роботи устаткування (коефіцієнт використання устаткування);
Р — допустима величина відносної похибки результатів спостереження (в межах від 3 до 10%).
Під фотографією виробничого процесу розуміють метод спостереження, який передбачає одночасне вивчення витрат робочого часу кожного робітника і часу роботи устаткування з фіксацією параметрів роботи устаткування і технологічних режимів. Цим методом доцільно користуватися на таких виробничих дільницях, де встановлене складне устаткування із змінними режимами технологічного процесу і параметрами роботи машини, агрегату, обслуговуванням яких зайнято декілька робітників.
4. Хронометраж
Хронометраж — метод вивчення витрат часу роботи робітника або устаткування шляхом безпосереднього спостереження на робочому місці.
Призначення хронометражу в тому, щоб на основі замірів часу виконання прийомів ручної і машинно-ручної роботи і їх нормальної тривалості визначити технічно обґрунтовані норми часу і норми виробітку.
Хронометраж дозволяє визначити кількість прийомів в операції і послідовність їх виконання; встановити причини низької продуктивності окремих робітників; перевірити дані технічного розрахунку тривалості окремих елементів операції; встановити норму оперативного часу на одиницю продукції; виявити шляхи вдосконалення і раціоналізації прийомів і методів роботи; визначити тривалість окремих видів підготовчо-завершального часу і часу з обслуговування робочого місця.
При організації роботи на конвеєрах та потокових лініях хронометраж використовується для встановлення синхронності роботи окремих елементів конвеєра і робітників, які працюють на конвеєрі.
Хронометраж проводиться з метою розробки нових норм, перевірки чинних норм і нормативів, виявлення причин невиконання норм.
Робота з проведення хронометражу складається з чотирьох етапів:
підготовка до проведення хронометражу;
спостереження;
обробка матеріалів спостереження і встановлення норм;
аналіз даних спостережень, проектування тривалості операцій.
Підготовка до проведення хронометражу включає:
вибір об'єкта спостереження;
ознайомлення з процесом праці на робочому місці і організацією робочого місця;
розчленування операцій на прийоми і вибір фіксажних точок;
визначення кількості замірів;
визначення факторів, які впливають на тривалість прийомів операцій;
підготовка необхідної документації та інструментів;
бесіда з робітником;
Спостереження полягає в тому, що спостерігач за допомогою секундоміра замірює тривалість елементів операції.
Спостереження можна проводити безперервним і вибірковим способами. При безперервному способі хронометрують послідовно всі елементи операції від початку першого прийому до закінчення операції або всього спостереження, а в момент фіксажних точок у лист спостереження записують поточний час початку або кінця прийому. При вибірковому способі окремо спостерігається кожен елемент операції і в лист спостереження записують тривалість даного прийому.
Обробка матеріалів спостереження і встановлення норм полягає в складанні хронометражних рядів.
Хронометражний ряд — це тривалість окремих прийомів операції. Техніка складання хронометражних рядів залежить від способу проведення хронометражу. При вибірковому способі хронометражні ряди отримують безпосередньо в процесі спостереження. При безперервному способі хронометражні ряди складають шляхом вирахування тривалості з кожного прийому, із показів поточного часу даного прийому вираховують покази поточного часу попереднього прийому і записують у графу П — тривалість прийому.
Тривалості хронометражних рядів властиві певні коливання, у зв'язку з цим їх потрібно очистити від помилкових замірів, перевірити хронометражний ряд на стійкість. Ступінь стійкості хронометражного ряду характеризується коефіцієнтом стійкості КСТ, який визначається відношенням максимальної тривалості очищеного хронометражного ряду до мінімальної:
Хронометражний ряд вважається стійким, коли
Стійкий хронометражний ряд застосується для визначення середньої тривалості прийомів, що дорівнює відношенню суми тривалості ряду до кількості замірів, що й буде складати оперативний час на виконання операції.
Аналіз даних спостережень і проектування тривалості операції. Досліджується можливість скорочення тривалості виконання операції. Аналіз витрат машинного часу робиться шляхом порівняння даних хронометражу і даних технічного розрахунку.