2 Ознайомлення з бізнес-планом
До складу ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» входять: Котельня №1 (Рожнятіів Школа), Котельня №2 (Брошнівська лікарня), Котельня №3 (Перегінська номерна лікарня), Котельня №4 (Райполіклініка), Котельня №5, (Райлікарня).
Основною метою діяльності ДП «РТКЕ» є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії.
Крім основної діяльності підприємство може: надавати послуги другим організаціям і населенню по ремонту та обслуговуванню пристроїв системи автоматичного керування і контролю газових котелень, чистку вентканалів, лежаків, топок, ремонту промислових та побутових електричних двигунів, монтажу силових та освітлюваних електричних проводок, проводити електричні лабораторні вимірювання опору ізоляції проводки та контурів заземлень, монтаж електричних міні-котелень.
Предметом діяльності підприємства є:
доходи, одержані від реалізації послуг продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
доходи від цінних паперів, кредити банків, та інших кредиторів;
капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
надходження від роздержавлення і приватної власності;
придбання майна іншого підприємства;
інші джерела, що не заборонені нормативно-правовими актами України.
Управління діяльністю підприємства здійснюється на основі принципів:
автономії та самоврядування;
розмежування прав, повноважень та відповідальності;
поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;
незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.
Управління підприємством здійснюється директором, який призначається головою Рожнятівської Райдержадміністрації за погодженням із Засновником.
У найближчий період підприємство планує модернізувати (переобладнання для отримання теплової енергії з альтернативного виду палива) наступні котельні:
- Котельня №1 (Рожнятів Школа) – щомісячні витрати коштів складають 204 тис.грн.
- Котельня №4 (Райполіклініка) – щомісячні витрати становлять 198 тис.гон.
3 Аналіз організаційної структури
Для відображення структурних взаємозв’язків основних рівнів та підрозділів організації, їх підпорядкованості на практиці використовують схеми організаційної структури управління. Такі схеми є лише скелетом системи управління, оскільки не розкривають склад та зміст функцій, прав та обов’язків посадових осіб.
Організаційна структура управління ДП «РТКЕ» лінійно-функціональна (рисунок 1)
Директор
Головний інженер
Директор з виробництва
Головний бухгалтер
Економіст
Майстер Котельні №1
Майстер
Котельні №2
Майстер Котельні №3
Майстер Котельні
№4
Майстер Котельні
№5
Рисунок 1 – Організаційна структура ДП «РТКЕ»
Лінійно-функціональна організаційна структура являє собою комбінацію лінійної та функціональної структур. В основу такої структури покладено принцип розподілення повноважень і відповідальності за функціями та прийнятті рішень по вертикалі. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій.
Переваги лінійно-функціональної структури:
- поєднує переваги лінійних та функціональних структур;
- забезпечує відносно швидке здійснення управлінських рішень завдяки своїй ієрархічності;
- спеціалізація функціональних керівників;
- підходить для організацій з великою кількістю персоналу;
Недоліки лінійно-функціональної структури:
- складність регулювання відносин лінійних і функціональних керівників;
- в умовах реорганізації збільшується потік інформації, який спричиняє перевантаження керівників;
- така структура чинить опір здійсненню змін в організації.
Лінійно-функціональна оргструктура застосовується при вирішенні задач, які постійно повторюються, забезпечуючи максимальну стабільність організації. Вона ефективна для масового виробництва зі стабільним асортиментом продукції при незначних (еволюційних) змінах технології виробництва.
Люди - найважливіший ситуаційний фактор організації. Його роль визначається здібностями, обдарованістю, потребами, знаннями, поведінкою, ставленням до праці, позицією, розумінням цінностей, оточенням, наявністю якостей лідера.
В теорії управління існують різні підходи до класифікації персоналу залежно від професії та посади робітника, рівня управління, категорії робітників. Базовою є класифікація по категоріях робітників, запропонована в 80-х роках. Ця класифікація передбачає виділення двох основних частин персоналу за участю в процесі виробництва: робочі та службовці. Робочі, або виробничий персонал, здійснюють трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною долею фізичної праці. Вони забезпечують випуск продукції, її обмін, збут і сервісне обслуговування. Виробничий персонал можна розділити на дві складові частини: - основний персонал — робочі, переважно зайняті випуском продукції; - допоміжний персонал — робочі, переважно зайняті в заготівельних і обслуговуючих цехах підприємства. . Результатом праці виробничого персоналу є продукція у речовій формі (будівлі, автомобілі, телевізори, меблі, продукти харчування, одяг та ін). Службовці, або керівний персонал, здійснюють свою трудову діяльність у процесі керування виробництвом із переважною долею розумової праці. Вони зайняті переробкою інформації з використанням технічних засобів керування. Основним результатом їх трудової діяльності є вивчення проблем керування, створення нової інформації, зміна її складу та форми, підготовка управлінських рішень, а після вибору керівником найбільш ефективного варіанта — реалізація та контроль виконання рішень. Керівний персонал поділяється на дві основні групи: керівники та спеціалісти.
Таблиця 1.1