- •1. Розрахунок фізичних властивостей нафти
- •2. Вибір основного технологічного обладнання нпс і математичне моделювання характеристик насосів
- •2.1. Вибір об’єму резервуарного парку
- •2.2. Характеристика насосної станції
- •3. Визначення пропускної здатності системи “нпс — прилегла дільниця нафтопроводу” графоаналітичним способом
- •3.1. Гідравлічний розрахунок нафтопроводу
- •3.2. Вибір схеми підключення насосів на нпс і визначення пропускної здатності
- •4. Аналітичний розрахунок пропускної здатності системи “нпс — прилегла дільниця нафтопроводу”
- •5. Розрахунок режиму роботи системи “нпс — прилегла дільниця нафтопроводу” при заданій витраті нафти графоаналітичним способом
- •6. Розробка програми аналітичного розрахунку режиму роботи системи “нпс — прилегла дільниця нафтопроводу” аналітичним способом при заданій витраті нафти
- •7. Регулювання режимів роботи при заданій витраті нафти
Вступ
Важко знайти таку галузь народного господарства, яка б не використовувала рідке паливо, мастила та інші продукти нафтової промисловості.
Для надійного забезпечення народного господарства нафтою, нафтопродуктами і газом необхідно, щоб засоби транспорту відповідали рівню видобутку і переробки.
Є декілька видів транспорту нафти і нафтопродуктів, зокрема, залізничний, морський і трубопровідний транспорт. Для транспортування газу використовують трубопровідний транспорт, або в деяких випадках транспортують як зріджений газ.
Трубопровідний транспорт має ряд переваг порівняно з іншими видами транспорту. Трубопровідний транспорт є найбільш продуктивний, економічний, надійний, безпечний.
Транспорт нафти і газу повинен бути безперебійним, з мінімальними втратами.
Споживання газу характеризується змінним в часі режимом. Система газопостачання повинна забезпечити в будь-який момент подачу газу в необхідній кількості в умовах змінних навантажень газоспоживання. Найбільш точно цим вимогам відповідає трубопровідний транспорт нафти і газу.
1. Розрахунок фізичних властивостей нафти
Вхідні дані для розрахунку фізичних властивостей нафти подані в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 — Вхідні дані для розрахунку фізичних властивостей нафти.
-
Т, 0С
20, т/м3
20, сСт
50, сСт
7.3
0.843
4.36
2.3
Значення густини t при заданій температурі t розраховуємо за формулою:
t=20-(t-20), (1.1)
де 20 — густина нафти при 20 0С, кг/м3;
— температурна поправка, кг/(м3град).
Температурна поправка знаходиться за формулою:
=1.825-0.00131520, (1.2)
де 20 — густина нафти при 20 0С, кг/м3.
Для визначення в’язкості скористаємося формулою:
t=*e-u(t-t*), (1.3)
де t — кінематична в’язкість при температурі t;
* — кінематична в’язкість при температурі t*;
u — коефіцієнт крутизни віскограми.
Коефіцієнт крутизни віскограми розраховуємо за формулою:
u= ln(2/1)/(t1-t2), (1.4)
де 1 — кінематична в’язкість при температурі t1,
2— кінематична в’язкість при температурі t2.
Розрахунок фізичних властивостей нафти і побудову графіків залежності густини і в’язкості від температури виконаємо з допомогою MathCad 2001 Pro (додаток А).
Отже, при даних умовах (табл. 1.1) густина і в’язкість будуть дорівнювати:
=852.099 кг/м3;
=5.716 сСт.
2. Вибір основного технологічного обладнання нпс і математичне моделювання характеристик насосів
Вихідні дані для вибору основного технологічного обладнання НПС наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 — Вихідні дані для вибору основного технологічного обладнання НПC.
L, км |
M, млн. т./рік |
z, м |
T, 0С |
, кг/м3 |
89 |
38 |
17 |
7.3 |
852.099 |
Пропускна здатність НПС визначаться за формулою:
Qдоб=MKп/(N), (2.1)
де М — обсяг перекачування, кг/рік;
Кп — коефіцієнт перерозподілу потоків;
N — кількість робочих днів нафтопроводу на рік;
— густина нафти, при якій відбувається перекачування, кг/м3;
Q — пропускна здатність НПС, м3/добу.
Коефіцієнт перерозподілу потоків визначаємо згідно ВНТП 2-86: Кп=1.07.
В залежності від обсягу перекачування М вибираємо діаметр трубопроводу: d=1020 мм. Для такого діаметра N=355 днів.
За формулою 2.1 знаходимо Qдоб:
Qдоб=381091.07/(355852.099)=134415.381 м3/добу;
Q=Qдоб/24=134415.381/24=5600.641 м3/год;
Qc=Q/3600=5600.641/3600=1.556 м3/с.
В залежності від подачі Q вибираємо магістральний насос НМ 5000-210 (n=3000 об/хв) і підпірний насос НПВ 5000-120 (n=1480 об/хв).
Для математичного моделювання характеристик насосів візьмемо декілька значень H, Q, , N з паспортних характеристик насосів.
Скористаємося наступними математичними моделями:
H=a-bQ2;
N=a1-b1Q-c1Q2;
= a2-b2Q-c2Q2.
Вихідні дані для математичного моделювання характеристик насосів подані в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 — Вихідні дані для математичного моделювання характеристик насосів.
Насос |
Вихідні дані |
|||
|
Q, м3/год |
H, м |
N, кВт |
, % |
|
3600 |
255 |
2500 |
84 |
НМ 5000-210 |
5200 |
205 |
2725 |
86 |
|
5600 |
186 |
2750 |
85 |
|
3600 |
136 |
1460 |
82 |
НПВ 5000-120 |
5200 |
116 |
1730 |
86 |
|
5600 |
110 |
1810 |
85 |
Для знаходження коефіцієнтів складемо системи рівнянь і розв’яжемо їх з допомогою MathCad 2001 Pro (додаток Б). Графіки залежностей H=f(Q), N=f(Q), =f(Q) побудуємо також в середовищі MathCad 2001 Pro (додаток Б).
Отже, математичні моделі для магістрального насоса НМ 5000-210 матимуть вигляд:
H=323.926-4.39610-6Q2;
N=1.262103+0.484Q-3.90610-5Q2;
=44.4+0.018Q-1.87510-6Q2.
Математичні моделі для підпірного насоса НПВ 5000-120 матимуть вигляд:
H=153.556-1.38910-6Q2;
N=690+0.2Q-3.12510-6Q2;
=26.2+0.025Q-2.510-6Q2.