1

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри військової підготовки Запорізького національного технічного університету К.В. АЛЬОХІН «____»______________2011 р.

Методична розробка

для проведення занять зі студентами військово-облікової спеціальності «Збереження та ремонт боєприпасів, детонаторів, освітлювальних та сигнальних засобів, вибухових речовин»; військово-облікової спеціальності «Експлуатація та ремонт артилерійського озброєння і обладнання».

Розділ 3 “Тактична і тактико-спеціальна підготовка”

Підрозділ 3.2 “Тактико-спеціальна підготовка”

Підрозділ 3.2.2 “Технічне забезпечення”

Тема № 6 “Спеціальна підготовка особового складу підрозділів технічного забезпечення”

Заняття 2 “Порядок проведення занять у ремонтному підрозділі”

Розглянуто на засіданні кафедри

військової підготовки

Запорізького національного

технічного університету

Протокол від ________2011 р. №__

м. Запоріжжя 2011 р.

Тема № 6 Спеціальна підготовка особового складу підрозділів технічного забезпечення

Заняття 2 Порядок проведення занять у ремонтному підрозділі

Мета заняття : Вивчити та засвоїти порядок проведення занять у

ремонтному підрозділі, підготовку до проведення занять.

Час: 2 години

Місце: клас РАО

Метод: Групове з 1/2 взводу

Навчальні питання:

1. Підготовка до проведення занять.

2. Порядок проведення занять.

Матеріальне забезпечення:

- план-конспект;

- плакати;

- методичні розробки;

- зразки плануючих та облікових документів.

План проведення заняття:

Вступна частина - 5 хв.

Основна частина - 70 хв.

Заключна частина - 5 хв.

Організаційно-методичні вказівки

Основна увага повинна бути спрямована на доведення до студентів знань, якими необхідно їм оволодіти для організації технічного забезпечення в умовах сучасного загальновійськового бою.

Заняття проводити також з метою формування та закріплення теоретичних знань з обліку і звітності по службі РАО і складання плану артилерійсько-технічного забезпечення (АТЗ).

Література:

Руководство по организации работ ремонтных органов частей и соединения. Воениздат М:1990 г.

Хід заняття і Вступна частина

1. Перевірити наявність особового складу.

2. Провести контрольне опитування з попередньої теми (можливо шляхом

тестування).

3. Оголосити тему та мету заняття.

Іі Основна частина

Питання 1: Підготовка до проведення занять.

Підготовка до проведення занять

У процесі навчання з підлеглими проводяться польові і аудиторні заняття, різні вправи і тренування; їм надається можливість самостійної підготовки.

Якість проведення заняття багато в чому залежить від особистої підготовленості керівника заняття.

При підготовці до занять відповідно до вказівок (інструктажа) командира взводу (батареї) необхідно: усвідомити тему, основні питання і навчальну мету заняття; намітити порядок проведення заняття; підібрати і вивчити необхідні статути, наставління і навчальні посібники; визначати, і якщо потрібно, підготувати місце і матеріальне забезпечення заняття; скласти план-конспект (план) проведення заняття.

Якщо по ходу заняття сержанту необхідний помічник, то він призначається з найбільш підготовлених солдат. Напередодні заняття помічник старанно інструктується.

Для кращого з'ясування утримання заняття необхідно вивчити вимоги програми по даній темі і чітко визначити ціль конкретного заняття з урахуванням ступеня підготування тих, яких навчають, по даному предмету.

При з'ясуванні теми і навчальних цілей заняття командир гармати повинний вивчити по програмі утримання даного заняття, а потім чітко уявити собі, чого потрібно домогтися від тих, яких навчають, у результаті заняття.

Необхідно пам'ятати, що заняття на ту саму тему або того самого змісту можуть мати різноманітну мету. Наприклад, якщо відповідні прийоми будуть пояснюватися і показуватися гарматним номерам вперше, то метою таких занять є: навчити виконувати ті або інші прийоми і домогтися засвоєння їх; якщо ті, яких навчають, засвоїли ці прийоми на попередніх заняттях, то метою заняття будуть удосконалення, тренування.

Отже, щоб правильно поставити мету заняття, недостатньо знати тему і її зміст, а потрібно обов'язково враховувати ступінь підготування розрахунку. Визначивши мету заняття, керівник приступає до підбору і вивчення наявної літератури по даній темі. Основні статутні положення, досліджувані на заняттях, доцільно знати напам'ять. Ознайомившись із теоретичним матеріалом, керівник заняття при необхідності практично відпрацьовує прийоми, котрим потрібно навчити підлеглих; визначає методику проведення заняття; підрозділяє

загальну тему заняття на навчальні питання і визначає послідовність їх вивчення. Одночасно він визначає час, необхідний на розкриття (відпрацьовування) кожного питання.

При визначенні навчальних питань і послідовності їх викладення необхідно підпорядковуватися основній вимозі навчання — від простого до складного, від часткового до загального. Велике значення для правильного навчання особового складу має вибір місця проведення заняття. Практика показує, що заняття по тактичному підготуванню і по бойовій роботі необхідно проводити в полі, в умовах найбільш близьких до бойових. У класі, як правило, проводять заняття по вивченню теоретичних питань, а по вивченню устрою і технічного обслуговування озброєння і техники - в парках або в спеціально обладнаних класах.

При необхідності перед проведенням занять тим, кого навчають, дається завдання на самостійне вивчення і повторення пройденого навчального матеріалу. До кожного заняття керівник складає план-конспект (план), що являє собою узагальнення всієї підготовчої роботи з викладом порядку і методики (прийомів) проведення заняття.

Матеріальне забезпечення занять

Використання на заняттях навчальних і наочних приладів сприяє більш глибокому вивченню військового фаху. До наочних навчальних посібників варто віднести статути і наставлення, підручники і навчальні посібники, плакати, макети приладів, озброєння, бойову техніку і боєприпаси, макети окремих вузлів і механізмів. У якості наочних приладів можуть демонструватися діафільми і навчальні кінофільми.

Для забезпечення наочності навчання командир гармати повинний завчасно одержати і підготувати необхідне навчальне майно, а для польових зайнять - польове екіпірування.

На заняттях по бойовій роботі повинні бути: штатні гармати, панорама (приціл), коллиматор К-1, шанцевий інструмент, бусоль, віхи, навчальні снаряди, заряди і бланки запису стрільби. Для нічних занять, крім того, потрібні засоби освітлення.

На заняттях по матеріальній частині і боеприпасам у класі необхідно мати механізми в розібраному виді, навчальні постріли, макети, плакати, ЗІП і т.п.

На заняттях по вивченню несправностей затвора, наприклад, повинні бути: справна гільза, гільза з недогвинченою капсульною втулкою, гільза з забоїною на фланці дна, ударний механізм без бойової пружини, ручний екстрактор і ключ для капсульної втулки. Крім цього, командир гармати визначає, які плакати, креслення, схеми або макети можуть знадобитися в ході заняття. Підготовлюючи все це, керівник заняття повинний подумати про те, як найбільше доцільно використовувати навчальні і наочні приладдя для майбутнього заняття. Навчальну і наочну допомогу варто особливо широко використовувати при вивченні пристроїв матеріальної частини озброєння і бойової техніки. Кількість і розмаїтість наочних приладь залежать від конкретних умов навчання. Кращою формою підготування спеціалістів артилерії є практичні заняття і тренування на штатному озброєнні. Проте навчання на реальних зразках сполучено з визначеними складностями. Тому в навчанні повинні широко використовуватися учбово – тренувальні засоби, що дозволяють без витрати ресурсів озброєння і боєприпасів достатньо повно, швидко і дохідливо навчати і тренувати військових. Так, наприклад, для гарматних номерів до них можуть ставитися учбово – тренувальні постріли, верстати для заряджання, тренажери гарматного розрахунку самохідних гармат, навчальні прилади, гармати, міномети і бойові машини, для механіків-водіїв - кінотренажери. Після занять і тренувань на учбово – тренувальних засобах отримані знання і навички закріплюються на штатному озброєнні. План-конспект складається в довільній формі. Обсяг і повнота конспекту залежать від досвідченості керівника, що проводить заняття. Звичайно в ньому вказуються тема, тривалість заняття, місце проведення і матеріальне забезпечення, навчальні питання, стисле їхнє утримання і час, відведений на вивчення кожного питання, дії і вказівки керівника, дії тих, кого навчають. До плану-конспекту тренувального заняття необхідно прикладати заздалегідь заповнений бланк команд, задач, прикладів і т.п. У плані – конспекті повинні бути відбиті і дії помічника керівника заняття (якщо він буде призначений). Складений план - конспект рекомендується командиру взводу для твердження й одержання остаточних вказівок про проведення занять. Зразкова форма й утримання планів - конспектів по технічному підготуванню і бойовий роботі приводяться нижче.

Питання 2: Порядок проведення занять

Заняття - найважливіша складова частина навчального процесу, у ході якої військо-вослужбовці одержують теоретичні знання і практичні навички за фахом. Вони можуть бути класними і польовими. Основними формами польових занять із розрахунком (відділенням)1 можуть бути: групові заняття і вправи; практичні заняття і тренування; тактичні, комплексні, тактико – стройові, контрольні заняття і навчання.

Групові заняття і вправи проводяться в навчальних групах із метою детального вивчення теоретичних питань, військової техніки, а також удосконалення практичних навичок за фахом.

Тактичні, комплексні, тактико – стройові, контрольні заняття, бойові стріляни-ни й навчання – основна форма удосконалення польової виучки солдат і бойового злагодження підрозділів. Методика проведення заняття залежить від його мети і утримання. При цьому варто враховувати також кількість часу, що відводиться на заняття, рівень підготування тих, кого навчають, наявність і стан матеріального забезпечення і посібників. У ході заняття можуть сполучитися різноманітні методи його проведення. Самостійні заняття (самопідготовка) військових є складовою частиною навчального процесу.

Практичні заняття і тренування проводяться для вивчення і практичного освоєння озброєння і бойової техніки, проведення робіт із їхнього обслуговування і відпрацьовування нормативів бойового підготування

Заняття складається з вступної основної і заключної частин.

Вступна частина. У ній приймається керівником рапорт, перевіряеться зовнішній вигляд тих, кого навчають, і їхня готовність до заняття (наявність у них зошитів, а при необхідності літератури або наочних приладь). Якщо виявлені хиби, керівник наказує усунути їх і контролює виконання цього розпорядження. Контроль підготування тих, кого навчають, до заняття може проводитися як у вступної, так і в основній частині заняття. У тих випадках, коли матеріал попередньої теми недостатньо пов'язаний із новим і в ході заняття керівник буде удавати до нього не часто, перевірку подгоговки тих, кого навчають, до заняття доцільно призводити у вступній частині заняття. Потоковий контроль дасть можливість перевірити знання тих, кого навчають, розмежувати органічну сполуку нового матеріалу зі старим, що підвищує тривкість знань тих, яких навчають. У обох випадках оцінки доцільно оголосити в заключній частині уроку. Це підвищує увагу, свідомість і активність тих, яких навчають, протягом усього заняття, дозволяє більш об'єктивно і повно оцінювати їхні знання. Після перевірки готовності тих, яких навчають, до заняття оговорюється тема, ціль, навчальні питання і розкривається практичне значення нового матеріалу. Звичайно на вступну частину двочасового заняття приділяється до 15 хвилин. Розтягувати вступну частину недоцільно. Це скорочує час на основну частину заняття, що призводить до зниження його якості. Методично правильне і творче проведення вступної частини заняття готує тих, кого навчають, до серйозної, свідомої й активної навчальної роботи, мобілізує їх психологічно на тверде засвоєння матеріалу.

Основна частина. Зміст данної частини заняття визначає весь педагогічний і методичний процес роботи керівника занять і тих, яких навчають, характер заняття в цілому, якість засвоєння матеріалу тими, яких навчають. До основного положення методу ставляться: методика розповіді і пояснення; послідовність вивчення устрою, роботи несправності механізмів і агрегатів; методика використання наочних приладь; закріплення навчального матеріалу в ході заняття.

Розповідь при вивченні устрою й експлуатації техніки застосовується при викладі фактичного матеріалу не потребуючих обгрунтувань і доказів. Матеріал викладається по логічно-закінчених частинах, емоційно, коротко, із чіткою вимовою слів. Головні положення виділяються, підтверджуються та ілюструються фактами, прикладами, а в ряді випадків і наочних приладь.

Слова, зміст яких ясний не усім, пояснюються, і перевіряється розуміння їх тими, яких навчають. Наприкінці розповіді звичайно перевіряється, як ті, яких навчають, зрозуміли матеріал. Пояснення при вивченні устрою, експлуатації і ремонту машин знаходить більш широке застосування, ніж розповідь. До нього удаються при розкритті устрою матеріальної частини, закономірностей роботи механізмів, агрегатів і систем. Пояснення і розповідь не можна різко розмежовувати, оскільки вони мають дуже багато загального.

Всі вимоги, що подаються до розповіді, цілком ставляться і до пояснення. Проте в поясненні велике місце займають міркування і доказу. Воно ведеться більш стисло, чітко формулюються висновки і визначення, темп викладу матеріалу декілька нижче, ніж при розповіді. У ході пояснення широко застосовуються порівняння і наочні об’єкти. Переконливість і доступність розповіді і пояснення залежать від правильної послідовності викладу матеріалу. Наприклад, при викладі загального устрою машини доцільно спочатку дати її призначення і пояснити, у яких частинах вона знаходиться на озброєнні. Потім докладно дати її тактико-технічну характеристику, загальний устрій і підкреслити особливості і переваги даної моделі перед іншими однотипними машинами, звернувши увагу на її експлуатаційні і бойові якості.

Вивчення приладів, механізмів, агрегатів доцільно звести в такій послідовності: призначення, розташування і кріплення, технічна характеристика, устрій, робота (дія), регулювання, обслуговування і несправності (ознаки, причини і засоби усунення). Якщо досліджуваний прилад, вузол або агрегат складний, то після його характеристики можна дати його загальний ycтрій і принцип дії. У цьому випадку пояснення буде ще більш доступно розумінню тих, яких навчають.

При вивченні призначення приладу, механізму або агрегату керівник повідомляє його найменування і призначення, дає про нього загальне наочне уявлення, визначає місце даного приладу, механізму, агрегату чи загальної системи усгрою машини. Технічна характеристика, як правило, дається коротко. Вона пояснює особливість даного агрегату, механізму, системи, приладу або деталі. При необхідності в технічній характеристиці даються передаточні числа, ємності картеров, продуктивність приладу. Цифри повинні підкреслювати особливість даного агрегату, приладу або вузла.

Загальний устрій і принцип дії приладу або агрегату вивчаються також з урахуванням визначених методичних вимог. Насамперед при вивченні викладаються основні деталі, частини. Не рекомендується докладно зупинятися на отворах, шплінтах, оскільки це утрудняє засвоєння основного, головного матеріалу. Вивчення талей починається з основних із наступним переходом до другорядного. У ході вивчення основних несправностей, їхніх причин і засобів усунення особливо чітко і наочно показуються, які з них можуть виникнути внаслідок недбалої експлуатації машин і що потрібно робити, щоб цього не відбулося.

Питання устрою автотракторного парку й організації внутрішньої служби в парку звичайно розглядаються в такому порядку: дається визначення парку і поняття про внутрішню службу, проводиться ознайомлення з елементами парку, їхнім устаткуванням; вивчається технологічний процес обслуговування машин у парку. Потім проводиться докладне вивчення устаткування кожного елемента парку.

При вивченні засобів технічного обслуговування спочатку дається призначення і стисла характеристика їх потім устрій і принцип дії або робота, наприкінці - правила і прийоми користування устаткуванням та інструментом.

При поясненні устрою агрегату або механізму для кращого розуміння його тими, яких навчають, важливо правильно сполучити показ натурального агрегату або механізму і плаката, схеми, креслення. Методика цього сполучення, тобто методика використання наочних приладів, може бути різноманітною і залежить насамперед від ступеня підготування тих, яких навчають, складності матеріалу, призначення наочного приладдя на кожному конкретному занятті. В одному випадку спочатку може бути корисним почати пояснення з показу справжнього механізму, агрегату, а потім перейти до плаката, схемі або креслення. В іншому навпаки. Фотографії і малюнки можуть допомогти ілюструвати загальний вид механізмів і деталей, прийоми їхнього складання або розбирання, регулювання й обслуговування. Значні фотографії і малюнки в залежності від кількості тих, яких навчають, можуть демонструватися відразу всій групі, дрібні - шляхом обноса (при їхній недостатності) і шляхом роздачі.

При цьому варто звертати увагу тих, яких навчають, на те, що розглядати і як розглядати на фотографії або малюнку, визначати час для роботи з ними. Після демонстрації наочних приладь бажано перевірити, як засвоєні тими, яких навчають, основні питання. У ході розповіді і пояснення керівнику нерідко припадає удавати до практичного показу тих або інших прийомів і дій, особливо при вивченні питань складання і розбирання механізмів, приладів, агрегатів, їхнього регулювання, обслуговування і ремонту.

У даному випадку практичний показ керівником визначених прийомів і дій є також видом наочності. Всі наочні приладдя демонструвати потрібно так, щоб ті, яких навчають, сприймали головне в об'єкті спостереження. Спостереженням тих, яких навчають, варто керувати.

Для цього перед демонстрацією наочного приладдя дуже коротко дається його опис, ціль і послідовність використання; зосереджується увага на головному; здійснюється беззупинний контроль за тим, як ті, яких навчають, спостерігають за демонстрацією що показується на екрані. Наприкінці демонстрації наочного приладдя бажано перевірити, як ті, яких навчають, зрозуміли те, що їм демонструвалося, і при необхідності в більш доступній формі роз'яснити незрозуміле.

У процесі вивчення устрою, експлуатації і ремонту гармат для забезпечення наочності необхідно вміло використовувати класну дошку. На ній рекомендується зображувати не дуже складні схеми, графіки, діаграми; записувати цифри, що рідко зустрічаються і важко вимовляємі слова; звістки запис основних питань теми або головного утримання того або іншого навчального питання. У процесі навчання по технічному підготуванню важливе місце займає закріплення матеріалу в ході занять.

У залежності від утримання досліджуваного матеріалу, рівня підготування тих, яких навчають, і бюджету часу закріплення матеріалу може здійснюватися після вивчення одного якогось питання, групи питань або наприкінці заняття. В усіх випадках для закріплення матеріалу вибираються головні питання, що дозволяють керівнику заняття судити про ступінь засвоєння тими, яких навчають, основного утримання теми або заняття. Виходячи з цього, визначають різноманітні методичні прийоми. В одному випадку закріплювати і перевіряти ступінь розуміння матеріалу доцільно постановкою перед тими, яких навчають, контрольних питань, в другому - рішенням задач, у третьому - виконанням визначених практичних робіт.

Питання по своєму утриманню і цільовій спрямованості можуть бути різноманітними: потребуючими перерахування фактичного матеріалу, розкриття фізичної сутності процесу та ін. Якщо при відповіді питання був розкрит неповно або невірно, корисно, щоб доповнення і виправлення внесли самі ті, яких навчають. У тих випадках, коли цього вони зробити не можуть, виправляє і доповнює відповідь сам керівник заняття. До закріплення матеріалу шляхом рішення задач звичайно вдаються, коли необхідно більш міцно засвоїти матеріал, що має важливе значення для рішення практичних задач. Задачі можуть вирішувати всі ті, яких навчають, одночасно. Для цього треба заготовити необхідну кількість варіантів задач і роздати їх тим, яких навчають, по рядах їх розміщення в класі. Керівник по черзі обходя їх, перевіряє хід рішення задач. До цього прийому вдаються і при необхідності закріпити матеріал, і для перевірки його засвоєння.

Кращим засобом закріплення навчального матеріалу є виконання практичних робіт. Роботи вибираються за часом нетривалі, але потребуючі від тих, яких навчають, знання теорії й уміння застосовувати їх творчо при виконанні практичних робіт. У залежності від наявності матеріальної частини роботи можуть виконуватися одним, декількома або одночасно усіма студентами. Якщо роботи виконуються одним або декількома тими, яких навчають, то іншим ставиться задача-уважно спостерігати за працюючими і бути в готовності виправити помилки або продовжувати роботу.

У ході перевірки засвоєння і закріплення навчального матеріалу, так само як і в процесі всього заняття, необхідно здійснювати індивідуальний підхід до тих, яких навчають. Без цього навчання буде носити неконкретний характер і не забезпечуватиме активного засвоєння матеріалу кожним тим, якого навчають. В індивідуальному підході до того, якого навчають, шаблона бути не може. Тут важливо, щоб керівник постійно почував, бачив відношення кожного того, якого навчають, до вивчення матеріалу, реагував на кожний випадок найменшого відволікання від заняття, перевіряв засвоєння матеріалу з урахуванням індивідуальних особливостей кожного того, якого навчають.

Заключна частина. Вона має на меті підбити підсумок заняття і дати напрямок тим, яких навчають, для самостійної роботи над навчальним матеріалом. У заключній частині керівник нагадує про ціль заняття, основне утримання теми, указує позитивні сторони заняття і хиби. Далі він повідомляє індивідуальні оцінки, дає конкретні завдання, щоб визначити, які навички треба удосконалити самостійно. При необхідності вказує на те, комy і яку зробити поміч у більш глибокому оволодінні навчальним матеріалом у часи самостійної роботи. Відповідає на питання тих, яких навчають.

Таким чином, метод розповіді і пояснення з демонстрацією наочних приладь при вивченні устрою, експлуатації і ремонту машин застосовується досить широко. Багато положень цього методу застосовуються в методі практичних робіт. Водночас останній має і багато особливостей.

Практичні заняття. Основна ціль будь-якого практичного заняття – виробити у тих, яких навчають, тверді навички в керуванні машинами, у технічному обслуговуванні, в усуненні несправностей і ремонті. У ході практичних занять закріплюються і заглиблюються раніше отримані теоретичні знання, виробляється свідомий підхід до рішення питань, що зустрічаються в практиці експлуатації машин.

За 2–3 дні до початку заняття керівник ставить задачу тим, кого навчають, на повторення теоретичного матеріалу, перевіряє матеріальне забезпечення заняття й уточнює заявку на машини. Проведення практичного заняття повинно грунтуватися на загальних методичних принципах побудови заняття.

Перед початком практичних робіт керівник перевіряє знання теоретичного матеріалу або порядку виконання прийомів робіт; повідомляє тему і ціль заняття; ставить перед тими, яких навчають, конкретну задачу; пояснює порядок і послідовність обробки питань, дій і прийомів; дає вказівки по дотриманню мір безпеки і протипожежних правил; розраховує взвод на групи; призначає старших груп і дає вказівки про призначення робочих місць.

Пояснюючи порядок і послідовність відпрацьовування (питань, дій і прийомів, керівник знайомить тих, яких навчають, з інструментами, пристосуваннями й устаткуванням; розповідає, як користуватися інструкціями і технологічною картою; показує прийоми дій. Методика показу прийому залежить від його складності, умінь і навичок тих, яких навчають. При організації практичних занять і в ході їхнього виконання необхідно велику увагу приділяти мірам техніки безпеки.

Слухачі згідно отриманого матеріалу на попередодні та отриманого завдання готуються до проведення заняття за темою “Прилади наведення артилерійських гармат”.

Питання 1: Призначення і загальна будова ПАБ-2.

Питання 2: Призначення і загальна будова коліматора К-1.

Питання 3: Призначення і загальна будова прицілу ОП-4М.

Готують:

1. Матеріальне забезпечення (місце проведення заняття, плакати, прилади учбові, схеми, керівництва, роздавальний матеріал);

2. Складають план-конспект проведення заняття;

3. На занятті викладач призначає керівника заняття, який і розпочинає заняття.

Після проведення вступної частини заняття слухачем його дії обговорюються, визначаються позитивні та негативні сторони в діях студента, який проводив заняття. При необхідності наступним призначається другий слухач, котрий продовжує проведення заняття, або у разі необхідності починає його с початку. В такому ж порядку відпрацьовуються наступні частини заняття і кожний студент працює у ролі керівника занять.

Зразок план-конспекту для проведення заняття по дисципліні «Будова і конструкція озброєння».

Затверджую

Командир 1 батр.

Капітан Петров

„ ”____________200__р.

План – конспект

для проведення заняття з технічної підготовки з навідниками першого взводу першої батареї

Тема №1. Прилади наведення артилерійських гармат

Заняття 1. Прилади наведення артилерійських гармат

Мета заняття після вивчення теми студенти (слухачі) повинні:

Знати: призначення, будову і конструкцію ПАБ-2А,К-1,ОП-4М

Час:: 1 год 20 хв

Місце: клас РАО

Метод: лекція

Навчальні питання:

1. Призначення і загальна будова ПАБ-2.

2. Призначення і загальна будова коліматора К-1.

3. Призначення і загальна будова прицілу ОП-4М.

Матеріальне забезпечення заняття:: підручники і навчальні посібники, плакати, учбові прилади озброєння, макети окремих вузлів і механізмів, навчальні кінофільми та діафільми.

План проведення заняття

Організаційно-методичні вказівки

Література.

Хід заняття:

Навчальне питання, час	Дії керівника	Дії тих, кого навчають
Вступна частина – 10 хв.	Перевіряє наявність особового складу. Готовність слухачів до проведення занять. Оголошую тему, мету та питання заняття.	Слухачі шикуються в трьохширенгочний стрій. Слухають тему та мету занять. По команді показують отримані для занять прибори.
	Перевіряє знання та засвоєння питань попереднього заняття.	Особовий склад відповідає на поставлені питання.
Основна частина – до 65хв.
Навчальне питання №1: Призначення і загальна будова ПАБ-2.	Оголошує питання, та розпочинає з нагадування призначення приладу, ходить до приладу, розповідає його будову, вказуючи на відповідні елементи на приладі, розповідаючи принцип дії приладу та роботи з ним, наглядно торкається та приводить у дію відповідні механізми.	Уважно слухають, та необхідний матеріал записують у конспект.
Навчальне питання №2: Призначення і загальна будова коліматора К-1	Оголошує питання, та нагадує призначення приладу, підходить до приладу, розповідає його будову, вказуючи на відповідні елементи на приладі, розповідаючи принцип дії приладу та роботи з ним, наглядно торкається та приводить у дію відповідні механізми.	Уважно слухають, та необхідний матеріал записують у опорний конспект.
Навчальне питання №3: Призначення і загальна будова прицілу ОП-4М	Оголошує питання, та нагадує призначення приладу, підходить до приладу, розповідає його будову, вказуючи на відповідні елементи на приладі, розповідаючи принцип дії приладу та роботи з ним, наглядно торкається та приводить у дію відповідні механізми.	Уважно слухають, та необхідний матеріал записують у опорний конспект.
Заключна частина – до 5 хв.	Робить висновки по заняттю, та перевіряє засвоєння матеріалу, викладеного на занятті, викликаючи будь-кого, та задаючи йому питання, відповідає на питання слухачів.	Викликані слухачі відповідають на задані питання повною чіткою відповіддю інші уважно слухають, доповнюють та виправляють помилки. Задають питання, уточнюють незасвоєне.
	Прощається з особовим складом та оголошує перерву.	Прощаються з викладачем та йдуть на перерву.

Керівник заняття

Студент_________________________Підпис_________

По результатам дій студентів керівник занять підводе підсумки ,та на примірі іх дій показує правила та прийоми проведення занять.