Тема 2. Історіографія літературознавства

Ґенеза і становлення літературознавства, процес формування його як самостійної науки. Зв'язок розвитку літературознавства зі світовим історико-літературним процесом. Зародки теоретико-літературних знань у герменевтиці та естетиці. Філософське осмислення проблем естетики і теорії літератури мислителями античної Греції та Риму. Християнська екзегетика в добу середньовіччя. Середньовічні уявлення про літературу. Домінування Церкви в суспільному житті. Герменевтика Нового часу, її часткова секуляризація та структурування. Переважання семіотичних ідей. Проблема смислу як проблема кореляції знак / значення. Естетика епохи Відродження, ідеї гуманізму, універсальний антропоцентризм, егоцентричний титанізм. Проблеми поезії в працях теоретиків бароко. Естетика класицизму: методологічна довершеність, її раціоналістичний та нормативний характер. Проблеми теорії літератури в працях просвітителів. Естетичні категорії в німецькій класичній філософії.

Тема 3. Основні академічні школи літературознавства XIX - XX ст.

Міфологічна школа, її філософська основа. Біографічна школа літературознавства. Культурно-історична школа, вплив позитивістської філософії на формування її ідей. Порівняльно-історична школа (літературознавча компаративістика). О.Потебня - один із основоположників комплексного підходу до пізнання художньої творчості. Естопсихологічний (функціонально-естетичний), метод. Духовно-історична (культурно-філософська) школа. Філологічна школа, її модерні відгалуження в період новітньої літератури. Інтуїтивізм як літературознавчий напрям. Формальний метод як подальший розвиток ідей філологічної школи. Соціалістичний реалізм. Основні напрями сучасного літературознавства (феноменологічна методологія, онтологічна герменевтика, психоаналітичний метод, неоміфологічна інтерпретація, архетип на критика, міфо-ритуальна критика, семантико-символічна критика, структурально-семіотична методологія, структуралізм, екзистенційна інтерпретація, «нова критика», рецептивна естетика, постмодернізм, деконструктивізм, неофемінізм, теорія інтертекстуальності, постколоніальна критика, національно-екзистенціональна методологія.

Тема 4. Література як вид мистецтва

Природа, предмет і призначення художньої літератури. Мистецтво як форма суспільної свідомості і колективного підсвідомого. Література як мистецтво слова, як освоєння світу за законами краси. Ідея мистецтва. Естетичність та інтенціональність мистецтва. Проблема ідеалу в мистецтві. Художній смак. Літературна мода. Поняття про основні естетичні категорії, їх модифікація. Критерії художності («техне», образність, духовнотворчість). Поняття художньої правди. Художня правда і фантазія, візія. Художність і антропологічний аспект літератури. Художність і життя літературного твору в часі.

.

і ема 5. Образна природа художньої літератури

Художній образ як специфічна форма естетично-чуттєвого освоєння (сприйняття і відображення) і перетворення (узагальнення, моделювання) дійсності. Структура художнього образу. Єдність пізнання та оцінки, настанова на читача. Багатозначність і невичерпність художнього образу. Контекстуальна функціональність художнього образу. Образ і поняття. Мистецтво і наука як дві форми освоєння дійсності. Природа художнього образу, його відношення до дійсності. Роль митця у створенні художнього образу. Класифікація художніх образів (за рецепцією, за предметом зображення, за метою зображення і характером оцінки, за функцією в творі, за художнім методом і структурою, за масштабністю зображення, за характером узагальнення, за семантикою, за ґенезою моделювання, за ступенем новаторства, за місцем в естетичній системі). Види художніх узагальнень. Типізація та ізоморфізм художнього світу. Література і суспільне життя. Функції літератури. Національна сутність, самобутність, самодостатність літератури.