Стилістика

Стилістика (лінгвостилістика) — розділ мовознавства, що вивчає: а) закономірності існування й структурну будову суспільне зумовлених різновидів мови — функціональних стилів; б) мовні одиниці щодо їх додаткового експресивно-стильового забарвлення;

в) взаємодію різних рівнів словесно-виражальних засобів у конкретному тексті, їх зв'язок із позамовними чинниками;

г) типологію стильової специфіки текстів.

Як наймолодша мовознавча дисципліна, стилістика виокремлюється в 20-30-ті роки XX сторіччя, набуваючи ознак системи впорядкованих і взаємопов'язаних понять, проектуючись на галузь загального, теоретичного мовознавства, а також на сферу практичного оволодіння мовою.

У сучасній стилістиці простежується її зв'язок із риторикою, поетикою — навчальними дисциплінами, що були відомі з античної доби: риторика як наука про ораторське мистецтво; поетика як галузь, що займається проблемами художньої творчості, використанням тропів, фігур — художніх засобів, взаємодією різних компонентів художнього цілого. Якщо риторика вивчає правила й прийоми виголошення промов, враховуючи їхній вплив на аудиторію, то поетика орієнтована на образність писемної мови, на художні тексти, створені за певними нормами.

Сучасна стилістика в її практичному спрямуванні має охоплювати частково завдання і риторики, і поетики. Проте, як власне лінгвістична галузь, вона грунтується насамперед на вивченні мовної діяльності в різних суспільних сферах, на пізнанні механізму, за допомогою якого мовні одиниці, виконуючи комунікативну функцію, передають відтінки змісту, додаткові емоційно-експресивні забарвлення вислову.

Зі стилістикою пов'язують майстерність володіти усним і писемним словом, опанувати правила, за якими будуються текстові, більші, ніж речення, одиниці, а також правила переходу від одного типу спілкування до іншого.

Пізнання мовної системи в її динамічній функції закінчується пізнанням стилістичної системи мови. Твердження "Стилістика вивчає стилістичну систему мови" часто викликає запитання: "Чи існує стилістична система мови подібно до лексичної та граматичної системи мови?" Іншими словами, чи існують одиниці, подібні до одиниць мовних рівнів, — фонем, морфем, лексем, словосполучень, речень? А в зв'язку з цим, чи можна розглядати стилістику як самостійний рівень у мовній структурі за взірцем фонології, морфології, лексикології, синтаксису?

Специфіка стилістики полягає в тому, що вона оперує оцінним критерієм щодо вживаних мовних одиниць, тобто вона поєднує власне мовну й позамовну семантику, визначає ступінь виразності тієї чи іншої форми у висловлюванні, характер ЇЇ додаткової семантики.

Додаткові стилістичні значення з'являються не лише як наслідок індивідуального використання загальновживаної мови; вони пов'язані з мовною діяльністю взагалі, і з поліфункціональною природою літературної мови, яка використовується в різних сферах суспільної діяльності й передбачає вироблення певних взірців, суспільне й історично усвідомлених типів спілкування.

Розрізняють загальну, або теоретичну, і практичну стилістику. Перша стосується широкого кола питань, дослідження системи функціональних стилів, розрізнення функціональних та експресивних стилів, встановлення стилетвірних чинників (позамовних і власне мовних), визначення зв'язку стилістики з суміжними лінгвістичними дисциплінами — історією літературної мови, культурою мови. До проблем теоретичної стилістики належить окреслення лінгвістичного змісту поняття "стиль", його співвідношення із системою мови і мовною діяльністю.

Практична стилістика — це вироблення навичок володіти усною та писемною літературною мовою в усій різноманітності засобів увиразнення.

Змінюваність стилів як суспільне усвідомлення типів мовного спілкування, динаміка емоційно-експресивного змісту виразових засобів мови становлять предмет вивчення історичної стилістики.

Які додаткові значення є в певному висловлюванні, що становить його стилістичний зміст, — на ці питання звичайно відповідає синхронна стилістика, яка розглядає мовні ресурси з погляду сучасних літературних норм, зокрема й стилістичних.

Має свій предмет вивчення й порівняльна стилістика; це зіставлення мовних явищ двох або більше мов на основі співвіднесеності їхніх стилістичних систем. Принципи порівняльної стилістики застосовуються в аналізі мови перекладу та мови оригіналу, зіставленні відповідних функціональних стилів різних мов та індивідуальних стилів.

Сучасну науку про мовні стилі називають також функціональною стилістикою, акцентуючи на меті, функціях, що їх виконують мовні одиниці в процесі спілкування, на ролі елементів мови в конкретному тексті (з посіб.).

Завдання 20. Виразно прочитайте текст. Зверніть увагу на інтонацію, вимову приголосних та голосних звуків.

— Ти мене любиш? — питає.

— Люблю.

— Віддай мені радість свою.

— Я віддав.

— І тепер мене любиш?

— Люблю.

— Віддай мені силу свою.

— Віддав.

— І ще мене любиш?

— Люблю.

— Віддай мені мужність свою.

— Віддав.

Тоді очі звела,

Повні спокою,

Тоді повела

Проти себе рукою,

Я дивлюсь —

А моїх одинадцяти друзів нема,

Тільки вечір та падає тьма...

В. Свідзинський

Завдання 21. Прочитайте вголос один з ліричних вірішв Тараса Шевченка. Проаналізуйте засоби поетики та милозвучності.

Завдання 22. Запишіть до словника опрацьованих слів і словосполучень значення іншомовних слів. Доберіть українські відповідники і складіть з ними речення.

Варіант 1. Брифінг, вотум, дайджест, дефолт, диск-жокей, ді-джей, дилер, ексклюзивний, електорат, евро, зомбі.

Варіант 2. Аудит, банкомат, ваучер, гамбургер, гриль, дивіденди.

Варіант 3. Імідж, імплементація, інновація, інтернет, кліп, кліпмейкер.

Варіант 4. Компакт-диск, консенсус, кутюр'є, менеджер, мійеніум, модем.

Варіант 5. Моніторинг, номінація, он-лайн, пейджер, рейтинг, сканер, термінал, тинейджер, ток-шоу, трилер.

Варіант 6. Файл, факс, хакер, хіт, шейпінг, шопінг, шоу, шоу-бізнес, фан, фест, папараці, саміт, харизма.

Завдання 23. Виразно прочитайте текст. З'ясуйте роль кожного розділового знака в інтонаційному оформленні речень.