- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Тема. Наукові теорії про походження української мови та її становище серед інших слов'янських мов
- •Тема. Культура української мови. Проблеми культури мовлення в засобах масової інформації
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Сполучник
- •Тема. Прийменник
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Оформленість — оформлення
У сучасній мовній практиці помітно зросла кількість абстрактних іменників із суфіксом -ість на позначення якісних характеристик нематеріальних основ буття. Це словотворення поширюється не тільки на відприкметникові та відіменні похідні, що є досить звичним явищем для української мови, а й на віддієслівні. У жодному словнику української мови не знайдемо слова оформленість, яке дедалі частіше вживається як варіант до оформлення. Наприклад: "...зразковий магазин — це не тільки його оформленість чи наявність широкого асортименту товарів, а й висока культура обслуговування" (з газ.); "Кожен документ вимагає належної оформленості і юридичної правильності" (з журн.) і пор.: "Зв'язок елементів оформлення книжки з її характером і змістом обов'язковий" (з журн.); "Оформлення документів з питань громадянства України проводиться при особистому зверненні заявника" (з газ.). Обидва слова вживаються у значенні "надання чому-небудь певного вигляду, форми, викінченості, довершеності". А втім, слово оформленість — не сучасний новотвір. Сьогодення лише розширило його функціональні можливості; на нього можна натрапити в науковій літературі 60-, 70-, 80-х pp.: "Пояснення, як відомо, розкривають зміст основного висловлювання шляхом його деталізації. Реалізуються вони за допомогою пояснювальних конструкцій різної структури і синтаксичної оформленості: члена речення, словосполучення, речення" (з журн., 1968). Така практика вживання засвідчує функціональні можливості названої лексеми тільки у сполученні з абстрактними поняттями або термінами: оформленість слова, оформленість думки, оформленість вислову, оформленість висловлювання тощо. У словосполученнях з іменниками-назвами конкретних предметів усталилося слово оформлення.
Ми звикли до висловів: оформлення документів, оформлення паспорта, оформлення візитки, де маємо на увазі їх оброблення відповідно до певних вимог. Оформлення ялинки, оформлення міста, оформлення книги, оформлення території, оформлення одягу, оформлення залу передбачає їх зовнішнє оздоблення. Слово оформлення має широку сполучуваність із прикметниками: законодавче оформлення, суспільне оформлення, класичне оформлення, художнє оформлення, музичне оформлення, архітектурне оформлення, монументально-скульптурне оформлення, зовнішнє оформлення. Іменник оформленість має значно вужчу сполучуваність і характеризується предметним вираженням абстрактної ознаки.
Однак в українській літературній мові іменником оформлення називають і дію, і предмет, тому в згаданому на початку статті реченні треба було скористатися словом оформлення: "Зразковий магазин — це не тільки його оформлення чи наявність широкого асортименту товарів, а й висока культура обслуговування".
Севастополь чи севастопіль
Намагання "українізувати" деякі слова в українській мові часто призводить до їх помилкового написання. Це стосується і географічних назв. На рекламних щитах, у розкладах руху поїздів читаємо: Севастополь, Сімферополь. Як пояснити практику такого слововживання?
Вся суть у тому, що в назвах українських міст треба розрізняти -полъ у небагатьох словах грецького походження (грецьке polis "місто"): Севастополь, Сімферополь, Маріуполь, Мелітополь, Нікополь, Тирасполь — і -піль (з українського "поле"): Тернопіль, Бориспіль, Крижопіль.
Як бачимо, тут основним поясненням написання слова Севастополь є його походження.
Завдання 45. Уважно опрацюйте матеріали зі збірника "Культура слова" Інституту української мови НАН України. Складіть речення з поясненими словами та словосполученнями.