Тема. Вигук

Лекц. — 2 год., лаб. — 2 год.

1. Вигуки як особливий клас слів, їх значення та функції.

2. Семантична класифікація вигуків.

3. Перехід у вигуки слів з інших частин мови.

4. Звуконаслідувальні слова, формули вітання та прощання, апелятивні вигуки.

Рекомендована література

Основна

Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О. Д. Поно­марева.— К,: Либідь, 2001.

Сучасна українська літературна мова / За ред. М. Я. Плющ. — К.: Вища шк., 2000.

Додаткова

Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К.: Либідь, 1991.

Головащук С. І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. — К.: Вища шк., 1995.

Гринчишин Д. Г., Капелюшний А. О. та ін. Словник-довідник з культури української мови. — Львів: Фенікс, 1996.

Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівсь-кого. — К.: Либідь, 1990.

Тодор О. Про дієслівно-вигукові форми в українській мові // Культура слова. — К.: Наук, думка, 1994. Вип. 45. — С. 74-76.

Пазяк О. М., Кисіль Г. Г. Українська мова і культура мовлення: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1995.

Пашинська Л. Словничок українських вигуків із російськими відповідниками // Культура слова. — К.: Наук, думка, 1994. — Вип. 45. —С. 91-94.

Український правопис. — 7-ме вид., стереотипне. — К.: Наук, думка, 1998.

Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Шевченко Ю. В. Сучасна українська мова: Довідник / За ред. О. Д. Пономарева. — К.: Либідь, 1993.

Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — 4-те вид. — К.: Освіта, 2000.

Ющук І. П. Практичний довідник з української мови. — К.: Рідна мова, 1998.

Морфемний аналіз слова Схема

1. Аналізоване слово (словоформа).

2. Визначити корінь слова.

3. Назвати можливі варіанти (модифікації) кореня, враховуючи зміни голосних усередині кореня і зміни приголосних у кінці його.

4. Визначити префікс (словотворчий, формотворчий), постфікс.

5. Визначити флексію.

6. Визначити основу слова.

7. Охарактеризувати основу: непохідна (коренева), похідна (префіксальна, суфіксальна, префіксально-суфіксальна), чиста, відкрита чи закрита, тверда чи м'яка, вільна чи зв'язана.

8. Вказати на морфонологічні зміни (зміни голосних і приголосних) в основі: у корені, префіксі, суфіксі, флексії, постфіксі й на стиках морфем.

9. Вказати на спрощення, розширення чи звуження основи.

10. Графічне позначення морфемного складу слова. Краяни — корінь слова край-, суфікс -ан-, словотворчий,

іменниковий, флексія -й, основа слова краян-, основа похідна, суфіксальна, закрита, тверда, вільна, у цій словоформі відпав суфікс -ин (краянин — краяни), спрощення основи немає, є звуження основи (відпадання суфікса -ин), графічне позначення морфемного складу слова: краяни.

Словотвірний аналіз

1. Аналізоване слово. 2. Твірна основа, її походження. 3. Словотвірний засіб. 4. Спосіб словотворення. 5. Словотвірний тип, його продуктивність. 6. Словотвірна модель, її регулярність.

Журналіст — твірна основа журнал-, іменникова, словотворчий засіб — суфікс -іст, спосіб словотворення — морфологічний, суфіксальний, словотвірний тип — назва особи за характером діяльності, професією, тип продуктивний, словотвірна модель — без фонетичних змін у кінці слова, регулярна.