Етапи підготовки курсової роботи
Підготовка курсової роботи включає в себе такі етапи:
1. Вибір теми відповідно до вказаного варіанту завдання.
2. Підбір, вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів.
3. Складання плану курсової роботи.
4. Викладення матеріалу.
5. Оформлення курсової роботи.
6. Захист курсової роботи.
Підбір, вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів
Підбір, вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів є важливою складовою виконання курсової роботи. Практично від якості та добросовісності виконання даного етапу багато в чому залежить якість самої курсової роботи.
Для виконання курсової роботи необхідно обов’язково вивчити лекційний матеріал, відповідні розділи літератури та нормативні документи перелік яких запропоновано в кінці методичних вказівок.
Інформацію про літературу стосовно вибраної теми курсової роботи, в першу чергу, можна одержати на кафедрі (див. рекомендовану літературу з курсу "Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки"). Крім цього, необхідно серйозну увагу приділити підбору і вивченню нормативно-правових актів, які публікуються в таких офіційних виданнях, як: Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, Закони України, Укази Президента України та ін. а також відомчих нормативно-правових актів.
Складання плану курсової роботи
Після ознайомлення з основними нормативно-правовими актами та спеціальною літературою за темою курсової роботи магістр складає план роботи. Як правило, курсова робота складається з 4 розділів, які можуть включати підрозділи. Наявність в роботі не менше 4-х розділів орієнтована на модулі.
При визначенні назв розділів і підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.
У процесі роботи над курсовою роботою в план роботи можуть бути внесені зміни, обумовлені прийняттям нових нормативних актів.
Завдання курсової роботи
Курсова робота включає в себе виконання конкретних завдань, які включають розгляд таких питань:
порядок подання інформації у режимі підвищеної готовості та у режимі надзвичайної ситуації відповідно;
дії керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення Уповноваженого керівника та створення Штабу з ліквідації НС;
дії керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС у режим підвищеної готовності;
дії Уповноваженого керівника, Штабу з ліквідації НС, сил і засобів при ліквідації НС.
Хід виконання та оформлення курсової роботи
Курсова робота виконується на аркушах формату А4 розбірливим почерком, без скорочень або друкують на аркуші білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали — для комп'ютера (розмір шрифту — 14). На сторінці має бути не більше 28-30 рядків і витримані такі поля: ліве — 30 мм, праве — 15 мм, верхнє і нижнє — по 20 мм.. Графічна частина кожного завдання виконується на окремих аркушах. Рішення, що приймаються та документація, яка оформлюється при вирішенні завдання, повинні супроводжуватись коментарями, а у разі необхідності, чіткими логічними обґрунтуваннями і посиланнями на пункти законодавчих та нормативних актів.
Обсяг курсової роботи має бути до 25-30 друкованих сторінок, включаючи титульний аркуш, додатки, схеми, зміст роботи. Список літератури не включається у обсяг курсової роботи. Враховуючи особливості теми курсової роботи, за погодженням з викладачем, можуть мати місце відступи від вказаних вимог.
При визначенні номеру завдання магістр користується номером своєї залікової книжки. Сума останніх двох цифр у номері залікової книжки відповідає номеру завдання у переліку. Наприклад: номер залікової книжки 1056 – номер завдання у переліку – 11. Магістри факультету заочного навчання (факультету заочного та дистанційного навчання) можуть використовувати для захисту курсової роботи конкретні приклади надзвичайних ситуацій у своїх областях та документацію по реагуванню на них.
Після підбору і вивчення зібраної літератури, визначення плану курсової роботи слід приступати до викладення матеріалу, який являє собою узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу роботи. Саме при викладенні матеріалу в повній мірі проявляються навики до самостійної роботи, вміння систематизувати та аналізувати зібраний матеріал, робити висновки та пропозиції.
При викладенні матеріалу слід звернути увагу на:
самостійність у підході до матеріалу, що викладається;
правильне цитування літератури, що використовується, з обов'язковим посиланням на джерела;
використання всієї рекомендованої літератури, враховуючи можливі зміни чинного законодавства;
написання курсової роботи за планом роботи;
повноту розкриття змісту всіх питань теми;
чіткість та ясність викладення
логічність та послідовність викладання;
грамотність роботи.
Викладати матеріал у курсовій роботі рекомендується у безособовій формі висловлювання (напр., "вважаємо", "думаємо", "рахуємо" та ін.).
Матеріал при викладенні повинен бути рівномірно розподілений між розділами.
При використанні цитат слід пам’ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора курсової роботи або ж для висловлювання своєї думки на противагу іншій. Ними зловживати не слід.
Курсову роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, друкованого тексту, підшитого у папку.
Курсова робота має бути підписана магістром в кінці "закінчення" перед "списком літератури".
Курсова робота складається з таких елементів:
Титульний аркуш оформляється згідно зі зразком (додаток 1.);
Після титульного аркуша оформляється зміст роботи, який включає в себе вступ, основну частину (розділи і підрозділи), закінчення, додатки (якщо вони є), список літератури
Вступ є обов'язковою частиною курсової роботи, який за обсягом не повинен перевищувати трьох друкованих сторінок. У ньому обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається стисла характеристика стану проблеми, вказується завдання курсової роботи, дається коротка характеристика надзвичайних ситуацій вашого типу (у відповідності до власного завдання з обов’язковим наведенням статистичних даних);
Основна частина курсової роботи складається із розділів та підрозділів (останні можуть складатися із пунктів). Кожний розділ починається з нової сторінки.
Магістрам слід мати на увазі, що до вступу і закінчення слід приступати після того, як повністю готова основна частина курсової роботи.
Закінчення є обов'язковою частиною курсової роботи, в якій викладаються найбільш важливі висновки та пропозиції, отримані автором при підготовці і написанні роботи.
Назви структурних частин курсової роботи ("зміст", "вступ", "розділ", "висновок", "список літератури") друкуються великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, глав, підрозділів, пунктів проставляють арабськими цифрами без знаку № .
Слід мати на увазі, що першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки. Нумерація сторінок проставляється у нижньому правому куті без крапки в кінці.
Розділи діляться на підрозділи, а останні можуть ділитися на пункти.
Наприклад:
Розділ 1. Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовості та у режимі надзвичайної ситуації техногенного характеру - вибух на складі боєприпасів навчального центру „Оршанець” Державної прикордонної служби, розташованому біля залізничної с. Геронимівка.
1.1
1.1.1.
У відповідності до власного завдання необхідно описати всі дії керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування згідно з алгоритмом реагування у випадках загрози та виникнення НС (Рис.1.) та оформити відповідні документи (Додатки 2-8).
Якщо в ході написання курсової роботи робить схеми, графіки, таблиці або додає до роботи зразки документів, вони повинні оформлятися в частині "додатки" після "висновок". Додатки нумеруються у правому верхньому куті (Додаток 1, Додаток 2, Додаток 3 і т.д.). В тексті курсової роботи вказується: (див. Додаток 1). Одночасно робиться нумерація сторінок додатків (за загальним правилом у нижньому правому куті) і вони включаються в обсяг курсової роботи.
Важливе значення має правильне оформлення посилань на джерела та матеріали, які магістр використовує при написанні курсової роботи. Існує декілька варіантів оформлення посилань.
І. Посилання оформлюються в кінці кожної сторінки під горизонтальною лінією. Нумерація посилань на кожній сторінці починається спочатку.
Наприклад:
Об'єктами класифікації у ДКНС є надзвичайні ситуації (далі - НС), які визначаються як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
1. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010 – К., 2010.— С.2.
ІІ. Нумерація всіх посилань з визначенням номера джерела даного посилання у списку літератури. У такому разі посилання оформлюється у квадратних дужках з указанням сторінки. При такому способі посилання у кінці сторінки не вказуються.
Наприклад:
Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня [12, с.4].
При цьому слід мати на увазі, що оформлення списку літератури є важливою складовою написання курсової роботи. В список включаються тільки ті джерела, які опрацьовано при написанні курсової роботи і на які зроблено посилання в самій роботі. Список літератури в загальний обсяг курсової роботи не включається, але нумерація сторінок продовжується.
Основний зміст курсової роботи виконується у вигляді модулів. Роботу з кожним модулем необхідно починати з вивчення графічної моделі, яка виконана на окремому аркуші (Рис.1.).
В кожному із модулів розгортаються певні дій управління. Чотири простори – чотири модулі. Зазначений підхід обумовлений складністю побудови процесу управління та розумінням „управління у сфері цивільного захисту” як управління складною системою.
Виконання курсової роботи передбачає просування по змісту від першого до останнього модуля (від М-1 до М-4).
Кожний модуль складається із схеми, яка є частиною загальної базової схеми процесу управління та текстового матеріалу модуля.
Звернення до графічної моделі полегшує осмислення завдань та дозволить розв’язувати їх в узагальненому вигляді. Таким чином напрацьовується універсальні способи діяльності, які в майбутньому можуть бути легко перенесені на розв’язання будь-якого конкретного завдання.
Перехід від одного модуля до іншого передбачає проведення спочатку ретельного порівняльного аналізу графічних схем кожного модуля. Його головна мета - з’ясувати, які нові елементи системи управління містить новий модуль у порівнянні із попереднім.
На рис.1. відображено узагальнений алгоритм реагування у випадках загрози та виникнення НС, розроблений на основі аналізу змісту вимог основних законодавчих та нормативно-правових документів.
Перший блок Алгоритму (модуль 1.) визначає порядок подання інформації у режимі підвищеної готовості та у режимі надзвичайної ситуації відповідно до розділу ІІІ Плану реагування на НС державного рівня затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 (далі – План реагування на НС).
Магістр на цьому етапі виконання курсової роботи повинен визначити черговість та терміни подання та проходження інформації про НС (у відповідності з власним завданням). Також необхідно отриману інформацію про НС внести до журналу обліку та реєстрації НС (додаток 2.), та підготувати інформацію про НС у центральні органи виконавчої влади (МНС України) за зразком (додатки 5,6).
Другий блок Алгоритму (модуль 2.) визначає дії керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення Уповноваженого керівника та створення Штабу з ліквідації НС.
Магістр на цьому етапі виконання курсової роботи повинен, спираючись на визначений рівень НС, оформити матеріали засідання відповідної комісії ТЕБ та НС (протокол засідання комісії оформлюється у довільній формі відповідно до загальних вимог) у якому розглядаються питання по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення уповноваженого керівника та створення Штабу з ліквідації НС. Також підготувати інформацію про вжиті заходи по реагуванню на НС від голови відповідної комісії ТЕБ та НС у центральні органи виконавчої влади (КМУ) за зразком (додаток 5), та звернення до населення з інформацією про НС (додаток 7.).
Третій блок Алгоритму (модуль 3.) визначає дії керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС (розділ IV Плану реагування на НС).
Магістр на цьому етапі виконання курсової роботи повинен, підготувати план заходів по реагуванню на НС (додаток 8). Також підготувати інформацію про вжиті заходи по реагуванню на НС від начальника ГТУ(ТУ) МНС в області у центральні органи виконавчої влади (МНС України) за зразком (додаток 5).
Четвертий Блок Алгоритму (модуль 4.) визначає дії Уповноваженого керівника, Штабу з ліквідації НС, сил і засобів при ліквідації НС відповідно до розділів V-X Плану реагування на НС та інших нормативно-правових актів з питань забезпечення заходів при загрозі та виникненні НС.
Магістр на цьому етапі виконання курсової роботи повинен, підготувати та оформити хронологію дій щодо ліквідації НС (додаток 9). Також підготувати інформацію про вжиті заходи по реагуванню на НС від начальника ГТУ(ТУ) МНС в області у центральні органи виконавчої влади (МНС України) за зразком (додаток 5).
При оформленні інформаційної, плануючої та розпорядчої документації по реагуванню на НС (у відповідності до завдання) необхідно спиратись на умовні дані про наявні сили та засоби У МНС України в Черкаській області (додаток 10), та данні про організацію взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації (Додаток 11).
Курсова робота може бути не допущена до захисту у разі, якщо:
у роботі відсутня хоча б одна з обов'язкових структурних частин;
зміст роботи не відповідає завданню або викладений матеріал не відповідає темі чи змісту роботи;
у роботі використані нечинні нормативні акти;
при виявленні фактів переписування матеріалу з інших джерел без посилань (тобто плагіату);
Магістр, який, згідно з навчальним планом, повинен був захистити курсову роботу і не захистив її (незалежно від причин), не допускається до іспиту з предмету
Відповідно до вимог Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи реорганізувалося в Міністерство надзвичайних ситуацій України (МНС).
Відповідно до Указу Міністерство надзвичайних ситуацій майже завершило реформування відомства, а також своїх структурних і регіональних підрозділів.
Відповідно до значної кількості законодавчих актів 2010-2011 р.р., центральний апарат Міністерства надзвичайних ситуацій України становить 325 осіб замість 639 у Міністерстві надзвичайних ситуацій та у справах захисту від наслідків Чорнобильської катастрофи, ліквідованого нещодавно.
Унаслідок реорганізації ліквідовані Державна гідрометеорологічна служба, Державний департамент адміністрації зони відчуження та безумовного відселення, Державний департамент пожежної безпеки, Державна інспекція цивільного захисту від техногенної безпеки та Державна авіаційно-пошукова рятувальна служба. Натомість створено Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство з управління зоною відчуження і Державну інспекцію техногенної безпеки України. Організаційна структура центрального апарату МНС України, після реорганізації представлена на рис. 2.
Реформування територіальних органів управління визначається тим, що 27 головних обласних управлінь МНС реорганізовані у три категорії, відповідно до рівня техногенного навантаження, чисельності жителів областей та інших чинників.
У результаті реформування територіальних органів управління вивільняється 500 осіб керівного складу, яких ми спрямовуємо на підсилення низових підрозділів МНС. Як наслідок, МНС України має 10 Головних територіальних управлінь МНС України (ГТУ МНС) та 17 Територіальних управлінь МНС (рис.3). Зокрема "Головне управління МНС України в Черкаській області", реорганізоване в Територіальне управління МНС України в Черкаській області та в його штат на даний час має чисельність: 65 осіб, у тому числі 52 особи начальницького складу та 13 працівників.
Також, відповідними нормативними актами МНС України було ліквідовано Центр швидкого реагування, який базувався в селі Ценжів, Тисменицького району, Івано-Франківський гірський пошуково-рятувальний загін та Івано-Франківський річковий координаційний аварійно-рятувальний центр. Натомість людськими та матеріально-технічними ресурсами ліквідованих структур було суттєво підсилено Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення, що організаційно входить до структури ТУМНС в області і базується в місті Івано-Франківську.
Рис. 2. Організаційна структура центрального апарату МНС України, після реорганізації 2010-2011 р.р.
Тобто, вказаний підрозділ перетворився на потужний багатофункціональний загін, готовий оперативно реагувати на надзвичайні ситуації будь-якого виду і походження. Для цього до його складу увійшла ціла низка функціональних підрозділів, таких як: пожежний, піротехнічний, порятунку на воді, гірських рятувальників та боротьби з радіаційним, хімічним і біологічним забрудненням місцевості.