4. Правила оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна бути логічно побудованою і мати характер цілісного і завершеного самостійного дослідження.

Друк тексту здійснюється з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210*297), комп’ютерний набір – 14 кегль, 1, 5 інтервали, шрифт Times New Roman, розмір полів: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).

Ілюстративний матеріал (схеми, діаграми, графіки тощо) слід розміщувати одразу після посилання на них у тексті роботи. Усі ілюстрації називають рисунками, які нумерують послідовно арабськими цифрами без знаку № у межах розділу (наприклад: Рис. 2.4. – четвертий рисунок другого розділу). Номер рисунка та його назву розміщують під рисунком.

Цифровий матеріал, розміщений у курсовій роботі, рекомендується оформляти у вигляді таблиць. Таблиця повинна містити: дані, необхідні для вивчення певного явища; загальний та внутрішні заголовки (загальний заголовок таблиці стисло та чітко характеризує її зміст, а також період, за який наведено дані; внутрішні заголовки зазначають , які показники аналізуються у відповідних рядках і графах таблиці, в яких одиницях виміру вони наведені). Назва таблиці розміщують під словом «Таблиця». Таблицю наводять після першої згадки про неї в тексті. Таблиці нумерують у межах розділу арабськими цифрами, як і рисунки. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку, пишуть: «Продовження табл.1». Для посилання на таблицю в тексті зазначають її повний номер і слово «Таблиця» пишуть у скороченому вигляді (наприклад: див. табл. 2.3.).

Формули в курсовій роботі нумеруються в межах розділу.

Формули нумеруються послідовно за текстом роботи; номер формули пишуть у круглих дужках на цьому ж рядку з правого боку сторінки; пояснення значень символів, числових коефіцієнтів розміщують безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формули та кожне з нового рядка. Перший рядок посилання починається зі слова «де» без двокрапки. Рівняння та формули слід розміщувати у тексті на окремому рядку, залишаючи між ними не менше одного вільного рядка.

Титульну сторінку, яка є першою сторінкою курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують.

Зміст складається з усіх частин курсової роботи та номерів їх початкових сторінок. Його розміщують після титульної сторінки і нумерують як другу сторінку.

Кожна частина курсової роботи повинна мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком і текстом дорівнює трьом інтервалам основного тексту.

«Вступ», «Висновки та пропозиції» не нумерують як розділи. Підрозділи (параграфи) слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу (параграфа) має складатися з номера розділу і номера підрозділу; наприклад: 1.1. – перший параграф першого розділу. Нумерація сторінок роботи повинна бути наскрізною, починаючи з титульної сторінки.

На додатки, які містяться в курсовій роботі, мають бути посилання у текстовій частині роботи. Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на наступних сторінках. Кожен додаток розпочинається з нової сторінки. У правому верхньому куті ставиться слова «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі великими літерами з першої великої симетрично відносно до тексту. Додатки позначаються великими літерами української абетки за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б. якщо додаток поділений на розділи та підрозділи, текст у межах кожного додатка нумерується літерою і цифрою, наприклад: А.2 – другий розділ дод. А.

Посилання на літературні джерела у тексті слід наводити у квадратних дужках, наприклад, посилання [8, с. 21] означає: 8 – порядковий номер, під яким зазначається літературне джерело у списку, 21 – сторінка цитованого джерела.

У списку використаних джерел наукові праці та інші джерела записують тією мовою, якою вони видані.

Список використаних джерел у курсовій роботі пропонується розміщувати в такій послідовності:

1. закон України та інші нормативні акти, згруповані за виданнями, залежно від їх рангу і розміщені у хронологічному порядку;

2. книги (монографії, підручники, посібники), брошури та навчально-методичні видання за українською абеткою;

3. складові частин книг, брошур, навчально-методичних видань, журнальні та газетні статті. Тези доповідей тощо за українською абеткою;

4. внутрішні документи підприємства – об’єкта, які використовувалися в процесі виконання роботи, у хронологічному порядку (за умови, що їх повний текст не наводився в додатках);

5. іншомовні джерела за латинською абеткою, крім випадку джерел, виданих мовою з особливою з особливою графікою (арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо), які розміщуються в кінці цього блоку у довільній послідовності;

6. електронні джерела інформації у довільній послідовності.

Список використаних джерел оформлюють відповідно до вимог державних стандартів України: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»; ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».

Зразок оформлення бібліографічних записів

Бюджетний кодекс України: Закон України №2456 – VI від 8 липня 2010 р. зі змінами та доповн. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 118 с.

Про бюджетну класифікацію: Наказ Міністерства фінансів України «11 від 14 січня 2011 р. – Режим доступу: www.treasury.gov.ua

Бюджетна система України та Євросоюзу: монографія / [ С.О. Булгакова, О.І. Барановський, Г.В. Кучер та ін. ]; за заг. ред. А.А. Мазаракі. – К.: КНТЕУ, 2009. – 409 с.

Лисяк Л.В. Бюджетна політика у системі соціально-економічного розвитку України : монографія / Л.В. Лисяк. – К.: ДННУ АФУ, 2009. – 600 с.

Сушко Н.І. Повноваження казначейських органів в контексті реалізації положень Бюджетного Кодексу / Н. Сушко // Казна України. – 2011 – №1 (10). – с. 21

Булгакова С.О. Напрями модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі економіки / С.О. Булгакова, Т.В. Канєва // Вісник КНТЕУ. – 2008. - №3. – с. 57

Захист курсової роботи

Виконану курсову роботу студент подає на кафедру фінансів для рецензування в термін передбачений графіком навчального процесу, але не пізніше ніж за два тижні до захисту.

Рецензію на курсову роботу складає викладач після її перевірки. У ній повинні бути висвітлені такі моменти: позитивні сторони курсової роботи ( відповідність темі, повнота розкриття матеріалу, правильність оформлення тощо), її недоліки ( помилки в розрахунках, невідповідність темі, недостатній обсяг роботи, відсутність економічного обґрунтування запропонованих заходів тощо ), попередня оцінка роботи. Курсову роботу, що має серйозні недоліки, повертають для повного або часткового доопрацювання відповідно до зауважень та рекомендацій рецензента. До роботи, направленої для повторної перевірки, обов’язково слід прикласти першу рецензію.

Захист курсових робіт відбувається за встановленим графіком ( до початку заліково-екзаменаційної сесії ) прилюдно, перед комісією. Процедура захисту передбачає стисле викладення студентом основних положень роботи, а також відповіді на запитання . Д захисту студент отримує свою роботу, ознайомлюється з рецензією і готується аргументовано відповісти на зауваження та запитання. У процесі захисту члени комісії оцінюють глибину знань студента щодо теми дослідження, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати свої погляди, чітко формулювати відповіді на поставлені запитання. Остаточну оцінку вносять у відомість та залікову книжку студента. Перегляду (перезахисту) курсова робота не підлягає.

Оцінка якості виконання і захисту студентами курсової роботи здійснюється за 100-баловою шкалою КНТЕУ з подальшим переведенням її в 4-балову національну шкалу та шкалу ЄКТС.

Підсумкову оцінку визначає комісія кафедри, що приймає захист курсових робіт. Об’єктами оцінювання є три складові: зміст, оформлення та захист курсової роботи.

№	Обєкт оцінювання	Максимальна кількість балів, яку може одержати студент
1	Розкриття змісту курсової роботи	55
2	Оформлення курсової роботи	15
3	Захист курсової роботи	30

Критерії оцінювання змісту курсової роботи (0 – 55 балів):

• ступінь розкриття теоретичних аспектів проблеми, обраної для дослідження;

• наявність практичного висвітлення досліджуваної проблематики;

• логічний взаємозв’язок теоретичного матеріалу;

• наочність та якість ілюстративного матеріалу;

• дослідження вітчизняних та зарубіжних інформаційних джерел ( літератури );

• рівень обґрунтування запропонованих рішень;

• ступінь самостійності проведеного дослідження;

• відповідність побудови роботи поставленим цілям і завданням.

Критерії оцінювання оформлення курсової роботи (0 – 15 балів ):

• відповідність обсягу та оформлення роботи встановленим вимогам;

• наявність у додатках до роботи самостійно складених документів;

• посилання на використану літературу і нормативні документи.

Критерії оцінювання захисту курсової роботи ( 0 – 30 балів ):

• вміння чітко, зрозуміло та стисло викладати основні засади проведеного дослідження;

• повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на питання членів комісії за змістом роботи;

• ґрунтовність висновків та рекомендацій щодо практичного використання результатів дослідження.

Переведення даних 100-балової шкали оцінювання КНТЕУ а 4-балову та шкалу ЄКТС здійснюється в такому порядку:

Оцінка за 100-баловою шкалою, що використовується в КНТЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЄКТС
90-100	відмінно	A
82-89	добре	B
75-81		C
69-74	задовільно	D
60-68		E
35-59	незадовільно - потрібно переробити роботу відповідно до визначених зауважень	FX
1-34	незадовільно - потрібно підготувати роботу за новою темою	F

Оцінку «А» ( 90 – 100 балів ) за шкалою ECTS студент може отримувати у разі, якщо:

• своєчасно та якісно виконав завдання курсової роботи згідно із затвердженою темою;

• при виконанні курсової роботи опрацював законодавчо-інструктивні документи, літературні джерела, Інтернет-ресурси по темі дослідження;

• аргументовано і логічно розкрив питання досліджуваної теми, виклав матеріал літературною мовою;

• використав основні методи аналізу, щодо показників доходів та видатків бюджетів;

• сформулював висновки до кожного розділу курсової роботи;

• отримав позитивну рецензію наукового керівника;

• послідовно та логічно доповів про результати роботи під час захисту, продемонстрував глибокі знання з досліджуваної теми та вміння чітко викладати власні думки;

• супроводжував доповідь змістовними ілюстративними матеріалами, в цілому аргументовано і без суттєвих помилок відповів на запитання членів комісії.

Оцінку «В» ( 82 – 89 балів ) студент може отримати тоді, коли:

• своєчасно та якісно виконав завдання курсової роботи згідно з затвердженою темою;

• при виконанні курсової роботи опрацював законодавчо-інструктивні документи, літературні джерела по темі дослідження;

• логічно розкрив питання досліджуваної теми, виклав матеріал літературною мовою;

• використав основні методи аналізу щодо показників доходів та видатків бюджетів;

• сформулював висновки до кожного розділу курсової роботи;

• отримав позитивну рецензію наукового керівника з окремими несуттєвими зауваженнями;

• у цілому аргументовано і без суттєвих помилок доповів про результати роботи під захисту, продемонстрував глибокі знання з досліджуваної теми та вміння чітко викладати власні думки;

• супроводжував доповідь змістовними ілюстративними матеріалами, дав вичерпні аргументовані відповіді на всі запитання членів комісії;

але при виконанні курсової роботи допустив окремі помилки, недостатньо використав додаткову літературу та Інтернет-ресурси; під час захисту не досить повно й аргументовано виклав матеріал.

Оцінку «С» ( 75 – 81 балів ) студент може отримати тоді, коли:

• розкрив зміст курсової роботи згідно з завданням керівника;

• при виконанні курсової роботи опрацював законодавчо-інструктивні документи, літературні джерела по темі дослідження;

• сформулював висновки до кожного розділу курсової роботи;

• отримав позитивну рецензію наукового керівника з окремими несуттєвими зауваженнями;

• доказово і без суттєвих помилок доповів про основні положення роботи під час захисту, продемонстрував достатні знання з досліджуваної теми та вміння чітко викладати власні думки;

але допускав окремі помилки при виконанні курсової роботи; виявив деякі недоліки під час захисту; недостатньо використав додаткову літературу; виконав курсову роботу не дотримуючись вимог до оформлення, не виявив творчого підходу при розробленні пропозицій щодо вдосконалення діяльності досліджуваного підприємства.

Оцінку «D» ( 69 – 74 балів ) студент отримує тоді, коли:

• виконав курсову роботу відповідно до завдання, але з окремими недоліками;

• виявив знання і розуміння основних теоретичних положень в галузі бюджетних відносин;

• використав методи економічного аналізу показників бюджетів;

• сформулював висновки з окремих розділів;

• отримав позитивну рецензію наукового керівника з окремими слушними зауваженнями;

• доповів про результати роботи під час захисту без порушень послідовності розкриття змісту;

• відповідав на окремі запитання членів комісії при захисті;

але окремі помилки при виконанні курсової роботи; недостатньо використав додаткову літературу та Інтернет-ресурси; при написанні курсової роботи не дотримувався вимог до оформлення, продемонстрував недостатньо глибокі знання з досліджуваної теми, не супроводжував відповідь ілюстративними ( або матеріали використовувались, але були незмістовними ), неповно або недостатньо аргументовано відповів на запитання членів комісії, допустив окремі помилки у своїх доповідях.

Оцінка «Е» ( 60 – 68 балів ) ставиться у випадку, якщо студент:

• виконав значну частину завдань курсової роботи згідно із завданням керівника за затвердженою темою;

• виявив знання і розуміння основних теоретичних положень щодо бюджетних відносин;

• використав основні методи економічного аналізу показників бюджетів;

• отримав позитивну рецензію наукового керівника з окремими суттєвими зауваженнями;

• доповів про результати роботи під час захисту без суттєвих порушень послідовності розкриття змісту;

• відповів на окремі запитання членів комісії при захисті,але допускав значну кількість суттєвих помилок при виконанні курсової роботи; не виявив старанності при виконанні окремих завдань; недостатньо використав основну, додаткову літературу та Інтернет-ресурси; при виконанні курсової роботи не дотримувався вимог до оформлення, продемонстрував недостатньо глибокі знання з досліджуваної теми, не розумів сутності економічних понять при її захисті; не супроводжував доповідь ілюстративними ( або матеріали використовувались, але були незмістовними ), неповно або недостатньо аргументовано відповів на запитання членів комісії, допустив окремі помилки у своїй доповіді.

Оцінка «FX» ( 35 – 59 балів ) ставиться тоді, коли студент:

• виконав курсову роботу з порушеннями завдання або з суттєвими недоліками змісту та оформлення, про що зазначається у рецензії наукового керівника;

• поверхово ознайомився з основною літературою, не використав додаткову літературу та Інтернет-ресурси;

• виконав курсову роботу, не дотримуючись вимог до оформлення;

• не виконав завдання курсової роботи у повному обсязі;

• невпевнено орієнтувався в змісті роботи під її захисту, непослідовно доповів про результати роботи, продемонстрував недостатні знання з досліджуваної теми.

Оцінку «F» ( 1 – 34 балів ) студент отримує тоді, коли:

• виконав курсову роботу з порушеннями завдання або з суттєвими недоліками змісту та оформлення, про що зазначається у рецензії наукового керівника;

• допускав суттєві помилки при виконанні курсової роботи;

• оволодів матеріалом з теми курсової роботи на рівні елементарного розпізнання та відтворення окремих понять фінансових та бюджетних відносин;

• не зміг розкрити зміст окремих питань, передбачених завданням наукового керівника;

• поверхово ознайомився з основною літературою, не використовував додаткову літературу та Інтернет-ресурси;

• невпевнено орієнтувався в змісті роботи під час її захисту, не зміг послідовно доповісти про результати роботи, продемонстрував недостатні знання з досліджуваної теми, допустив глибокі помилки у відповідях ( або зовсім не відповів ) на запитання членів комісії.

У випадку, якщо студент не захистив курсову роботу, він вважається не атестованим з цієї дисципліни і не допускається до іспиту.

Повторний захист курсової роботи здійснюється в додаткову сесію, після чого:

• у разі одержання студентом позитивної оцінки він допускається до складання екзамену з дисципліни, відповідно до розкладу екзаменів у додаткову сесію;

• у разі одержання незадовільної оцінки студент відраховується з університету.

Студент, який без поважної причини вчасно не подав ( не зареєстрував ) курсову роботу ( проект ) або не з’явився на захист у зазначений термін, не допускається до складання екзамену з відповідної дисципліни в основну сесію. При цьому у відомості підсумкового контролю знань робиться запис – «не з’явився» і студент має академічну заборгованість з дисципліни.