Тема 1.14. Соціальна диференціація мови

Одним із різновидів соціальних діалектів, що відрізняється від загальновживаної мови використанням специфічної експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, фразеології, іноді й особливостями вимови називаємо:

діалектом

наріччям

*жаргоном

просторіччям

Особливим різновидом літературної мови, яким послуговуються мовці в щоденному неофіційному спілкуванні називаємо:

наддніпрянський діалект

просторіччя

*розмовна мова

наддністрянський діалект

Одним із структурно-функціональних некодифікованих різновидів загальнонародної мови, який, не будучи обмеженим територіальними або вузькосоціальними рамками, протистоїть літературній мові:

архаїзми

наріччя

*просторіччя

арго

Гарантом державності української мови в країні є:

державний стандарт (Україна XXI ст.);

*Конституція України;

концепція мовної освіти;

АПН України.

Основна частина лексики, що постійно функціонує в різних сферах суспільного життя і складається із загальновживаної та нейтральної лексики:

*активний словник

словник іншомовних слів

словник антонімів

орфоепічний словник

Грубі, брутально-лайливі слова або звороти, ужиті в літературній мові:

жаргонізми

вставні слова

*вульгаризми

варваризми

Класифікація мов, в основу якої покладено принцип їх спорідненості:

мовна політика

прикладна лінгвістика

класифікація функцій мови

*генеалогічна класифікація мов

Практика індивідуального або колективного використання двох мов у рамках однієї державної чи соціальної спільноти у відповідних комунікативних сферах:

диглосія

*двомовність

депалаталізація

дисиміляція

Закріплена традицією, законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління, діловодства, громадських організаціях, на підприємствах, у державних закладах:

сучасна українська літературна мова

загальнонародна мова

*державна мова

старослов’янська мова

Розділ мовознавства, що вивчає діалектну мову, її просторову варіативність, територіальну диференціацію, історію формування мовно-територіальних утворень:

лексикологія

діахронія

етимологія

*діалектологія

Закономірний процес історичних змін у сфері мовної діяльності певного мовного колективу або, в більш абстрактному плані, мовної діяльності людства в цілому:

*еволюція мови

класифікація мови

розвиток мови

західноруська писемна мова

Походження та історія розвитку слова або морфеми:

енклітика

*етимологія

діалектологія

епітет

Галузь мовознавства, яка вивчає зв’язки між мовою та різними сторонами матеріальної і духовної культури етносу – міфологією, релігією, звичаями, мистецтвом, етнопсихологією:

інтерлінгвістика

психолінгвістика

соціолінгвістика

*етнолінгвістика

Найбільший тематично-стилістичний шар лексики мови, використання якого вільне, не обмежене:

*загальновживана лексика

слова

інверсія

діалектна лексика

Галузь мовознавства, яка вивчає міжнародні мови як засіб міжмовного спілкування:

психолінгвістика

*інтерлінгвістика

лінгводидактика

семасіологія

Систематизація мовних явищ у словниках, граматиках, довідниках з культури мови, що орієнтують мовців на взірцеву літературну мову:

конверсія

конденсація

*кодифікація норми

атестація норми

Дотримання усталених мовних норм усної і писемної літературної мови, свідоме, цілеспрямоване, використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування:

мовна політика

мова засобів масової інформації

староукраїнська лексикографія

*культура мови

Наука про мову, її сутність, будову, функціонування та розвиток:

*мовознавство

лінгвокраїнознавство

лінгвостилістика

лінгвофольклористика

Лексика, до складу якої входять слова, що називають предмети і явища, поширені в побуті всіх груп населення:

жаргони

*побутова лексика

поетична лексика

арго

Наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення:

поетика

*полісемія

моносемія

полонізм

Мова, з якою людина входить у світ, прилучається до загальнолюдських цінностей у їх національній своєрідності:

*рідна мова

російська мова

українська мова

середньонаддніпрянський говір

Один із різновидів соціальних діалектів, штучно створювана умовна говірка якої-небудь вузької замкненої соціальної групи, незрозуміла для сторонніх:

арабізм

архаїзм

*арго

асонанс

Різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об’єднаних спільністю території:

*діалект

сленг

розмовна лексика

ділова лексика

Наддіалектний характер, стабільні норми в граматиці, лексиці, вимові, функціонально-стильова розгалуженість характерна:

*літературній мові

розмовній мові

писемній мові

усній мові

Різновид діалектів, штучно створювана говірка соціальної групи, незрозуміла для сторонніх:

*арго

арабізм

асонанс

асиміляція

Діалектична взаємозалежність стабільності і змінності в нормі мовній як головного показника літературної виробленості мови:

обов’язковість норми

*варіантність норми

стійкість норми

усталеність норми

Одиниця територіальної диференціації діалектної мови, що становить об’єднання говірок, близьких за фонетичними, акцентуаційними, граматичними та лексичними ознаками:

глоса

грамема

*говір

голос

Мова народності, яка населяла Київську Русь:

російська мова

індоєвропейська мова

езопівська мова

*давньоруська мова

Словник, у якому подана лексика територіальних діалектів, її значення і слововживання:

історичний словник

*діалектний словник

етимологічний словник

інверсійний словник

Найбільший тематично-стилістичний шар лексики мови, використання якого вільне, не обмежене:

іншомовна лексика

застаріла лексика

*загальновживана лексика

закарпатський говір

Прийнято Верховною Радою УРСР 28.X.1989 р.:

концепція мовної освіти

державний стандарт (Україна XXI ст.);

Конституція України

*«Закон про мови України»

Слова, що на даному етапі розвитку мови вийшли із загального вжитку:

*застарілі слова

звуконаслідувальні слова

запозичені слова

власне українські слова

Мова, в якій переважають книжна лексика, усталені звороти, ускладнений синтаксис з підрядними граматичними зв’язками:

кліше

*книжна мова

штампи

канцеляризми

Нерозривна єдність двох явищ, пов’язаних між собою як часткове і загальне, як невід’ємна сторона й одна з обов’язкових ознак цілої суспільної системи в її безперервному функціонуванні:

*мова і суспільство

мова і преса

мова і телебачення

мова і радіо