тя. У кріпацьких піснях немає роман­тичних рис (гіперболізації, ідеаліза­ції ліричних героїв, обширних пейза­жів, персоніфікації сил природи, фан­тастичних картин та ін.). Народна уява й фантазія поступається місцем змалюванню нелегкої праці, умов се­лянського побуту, епізодів знущання поміщиків з кріпаків, приниження людської гідності. Наприклад: Наступає чорна хмара,

А другая синя,

Не заступить син за батька,

А батько за сина.

Женуть батька в степ косити,

Сина молотити,

Третю дочку-паняночку Тютюну садити,

А свекруху з невісткою У лан жита жати.

Бурлацькі пісні. У період Руїни й пізніше, особливо після скасування кріпацтва 1861 року, з’явилася ще одна суспільна верства — бурлаки. Ними ставали люди, що не мали власної хати чи притулку, поневіря­лися по чужих землях, шукаючи за­собів для прожиття, а також колишні козаки, що після знищення Січі, не маючи дому, рятувалися від розпра­ви з боку російської влади. Бурлака­ми ставали так само утікачі-кріпаки, а також ті, що втікали від рекрутчи­ни. У Росії бурлаками називали робітників, що тягали річкові судна. В Україні слово «бурлака» має інше,

більш узагальнене значення — бе₃. домна самотня людина, як правило не одружена або яка з певних причин покинула сім’ю.

Найбільшу групу бурлацьких пі­сень становлять пісні про життя вті­качів від кріпаччини. Основні їх мо­тиви — тяжка праця, поневіряння на чужині, мізерність тимчасових заро­бітків, злидні, нарікання на злу долю. Та забіліли сніги, забіліли

сніги...

Ще й дібровонька (2)

Та заболіло тіло, бурлацьке біле, Ще й головонька (2)

Ніхто не заплаче по білому тілу По бурлацькому (2)

Ні отець, ні мати, ні брат,

ні сестриця»

Ні жона його (2).

§9. Дитячий фольклор Колискові

Колискові пісні — ліричні пісевн твори, які виконує матір (батько чи інший член родини) над колиско¹⁰ дитини для того, щоб її приспати. Д один з найдавніших жанрів нароД^во1 словесності. У минулому ці пісні в конували не тільки для того, приспати дитину, а й оберегти и зла, сприяти здоров’ю та швИД^к ^ ростові. У колискових піснях СО це істота, яка має заспокоїти Д^иТ приспати її.

480

Ходить Сон коло вікон,

А Дрімота коло плота,

Та й питає Сон Дрімоту:

«Де ми будем ночувати?»

«Де хатина теплесенька,

Де дитина малесенька,

Там ми будем ночувати, Дитиночку присипляти».

У багатьох колискових мотив при­сипляння пов’язаний ще з одною на- півміфічною істотою — котом. Кіт у слов’янських культах — символ обере­гу дому (спить на печі, стереже спокій, не відходить далеко від дому, завжди повертається). Крім того, кіт спить більшу частину доби. З цим був по­в’язаний звичай класти кота в колис­ку перед тим, як туди клали дитину. Коте сірий, коте білий,

Коте волохатий,

Ходи вже до хати Дитиноньку колихати,

Дамо тобі папи Да у твої лапи.

Магічну силу присипляти дитину мають у колискових птахи (голуб, зо­зуля), вітер, трави (рута, м’ята, хре- Щатий барвінок та ін.)

Другу, сучаснішу групу колиско- ^Вих> називають побутовою. У центрі Цих творів — не тільки сама дитина і Магічна дія слова на її ріст, здоров’я, Щастя, а й світ, у якому дитина живе,

~~~ її дім, родина. У цих піснях в папівказкових рисах описана «мальо­вана колисочка із золотими вервеч­

ками», мальованими бильцями, шов­ковими подушечками й пелюшками, зображено риси побуту, елементи суспільного життя.

Забавлянки

Забавлянки — ряд непісенних жанрів. Це невеличкі поетичні тво­ри, які примовляють дорослі, пестя­чи немовля.

Потішки — невеликі віршики, які промовляють дитині перед тим, як кладуть спати. їхнє призначення — заспокоїти дитину, вплинути на її психічний стан, щоб вона швидше заснула. Тексти потішок дуже по­дібні до колисанок, у них виступають ті самі дійові особи, що й у пісенній ліриці:

Тихо, (ім’я дитини), не плач,

Киця принесе калач.

Іде киця по мостику,

Несе калач на хвостику.

Пестушки — коротенькі віршики, які виконуються в поєднанні зі своє­рідними рухами чи вправами, якими дорослий пестить дитину, підба­дьорює, спонукає до певного виду діяльності. Найпоширенішими є варіанти «Ласочки». Гладячи дитину по руках, примовляють:

• Лася, Лася, де була?

• У лісі.

• Що їла?

• Горісі.

• Чим кусала?

481