№ 3 ВІЙСЬКА ЗВЯЗКУ ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА СКЛАД.
Вони призначені для розгортання та експлуатації системи зв’язку і автоматизації. Забезпечення управління військами в усіх видах їх діяльності. На них також покладаються задачі по розгортанню і експлуатації засобів автоматизації на ПУ, технічному забезпеченню зв’язку і АСУ проведенню організації і тех. Заходів щодо забезпеченню безпеки зв’язку.
Війська зв’язку організовано діляться на: екіпажі, відділення, взводи, роти, батальйони, полки, бригади зв’язку а також на центри, вузли зв’язку. Частини і підрозділи зв’язку призначені для забезпечення зв’язку в механізованих і танкових з’єднань родів військ.Частини фельдєгірського-поштового зв’язку забезпечують доставку у війська бойових і службових документів, із секретною технікою, друкарських видань.
Частини контролю безпеки зв’язку контролюють виконання штабами а також з’єднань.
4. Класифікація засобів звязку (тсп)
Засобом військового звязку називають технічний пристрій, що здійснює передавання, оброблення та приймання, а також доставлення повідомлень у системі військового звязку.
Засобом військового звязку може бути радіоелектронні, електротехнічні, електромеханічні
і механічні пристрої.
Засоби військового звязку підрозділяються на:
- каналоутворюючі засоби звязку;
- комутаційні засоби звязку;
- сигнальні
- спеціальні засоби звязку
- кінцеві засоби звязку
- засоби забезпечення звязку
5. Рід військового зв’язку.
Рід військового зв’язку – це класифікаційне угрупування військового зв’язку, відокремлене за середовищем поширення та засобами що застосовуються.
У військовому зв’язку розрізняють такі основні його роди: радіозв’язок(прямої видимості, тропосферний, іоносферний, метеорний, супутниковий, радіорелейний зв'язок), проводів зв'язок, оптоелектронний зв'язок, гідроакустичний зв'язок та зв'язок рухомими засобами.
З урахуванням видів та родів канали військового електрозв’язку можуть поділятися:
А) за видом зв’язку – на телефонні, передавання даних, телеграфні, факсимільні, відеотелефонні;
Б) за родом зв’язку – на канали радіозв’язку, радіорелейного, тропосферного, супутникового, провідного й оптоелектронного зв’язку;
В) за формою сигналу – носія інформації – на аналогові й цифрові(дискретні);
Г) за переданим спектром частот – на каналі тональної частоти та широкополосні канали;
Д) по засекреченості – на канали засекречені і незасекречені.
6. Види військового зв’язку.
Вид військового зв’язку – класифікаційне угрупування військового зв’язку, відокремлене за кінцевим засобом зв’язку.
Розрізняють такі основні види електрозв’язку: телефонний, телеграфний зв’язок, передавання даних, факсимільний зв’язок, відеотелефонний зв’язок, ФПЗ, сигнальний.
Телефонний зв’язок призначений для передавання мовної інформації і забезпечує безпосередні переговори між командирами й офіцерами штабів. Він є найзручнішою й оперативною формою передавання інформації.
Телеграфний зв’язок призначений для передавання літеро-цифрових повідомлень. За допомогою Тг зв’язку забезпечується передавання документів, а також ведення переговорів командирів і офіцерів штабів.
Передавання даних, як і Тг зв’язок, призначений для обміну літеро-цифровими повідомленнями, використовується в АСУ військами та зброєю.
Факсимільний зв’язок служить восновному для обміну графічними документами: топокарти з обстановкою, креслення, схеми, малюнки.
Відеотелефонний зв’язок є найбільш досконалим засобом спілкування начальників за допомогою електрозв’язку, коли вони не тільки чують але й бачать один одного.
Всі види електрозв’язку можуть засекречувати ся автоматично спеціальною апаратурою.
8. Відповідальність за встановлення і підтримку звязку
а)Зв'язок між старшим і підпорядкованими командирами (штабами) організується розпорядженням старшого командира (штабу), тобто зверху до низу.
Відповідальність за зв'язок із підпорядкованими командирами (штабами) покладається на старшого командира (старший штаб). Проте при втраті зв'язку зі старшим командиром (штабом) підлеглий зобов'язаний вжити усіх заходів, що залежать від нього, для його відновлення.
б)Зв'язок між взаємодіючими з'єднаннями, частинами та підрозділами встановлюється, як правило, за вказівкою командира, що організує взаємодію. Він же і відповідає за зв'язок взаємодії.
За відсутністю вказівок на організацію зв'язку взаємодії або при її втраті командири взаємодіючих підрозділів, частин (з'єднань та ін.) зобов'язані негайно вжити заходів до встановлення зв'язку між собою.
Відповідальність за встановлення і забезпечення зв'язку між взаємодіючими підрозділами, частинами (з'єднаннями та ін.) полягає на:
за зв'язок по фронті - на правого сусіда;
за зв'язок від тилу до фронту на командира підрозділу, частини (з'єднання та ін.),, що знаходиться в другому ешелоні (резерві) або в тилу;
за зв'язок при діях назустріч друг другу - на кожного з взаємодіючих командирів;
за зв'язок між загальновійськовими підрозділами, частинами (з'єднаннями та ін.) із підтримуючими підрозділами родів військ і видів Збройних Сил - на командирів підтримуючих підрозділів (частин; з’єднань) родів військ і видів ЗС, або на командира, що організовує взаємодію.