- •Класифікація 1. У.Стоу згідно стадій нац ек розв-ку:
- •Атласна методика класифікації країн
- •2. Сутність і стр-ра ек сис-ми кап-зму вільної конкуренції та оцінка причин її еволюції.
- •4. Кщр у світ ек-ці та особливості моделей розв-ку окремих країн.
- •7. Сутність ринк ек-ки та особливості ринк реформування СхЄвр країн
- •8. Етапи перехід періоду та особливості ринк трансформації ек-ки України.
- •9. Змішана ек-ка: суть, стр-ра, моделі.
- •10. Міжнародний поділ праці та його форми
- •18. Виникнення і заг хар-ка неолібералізму.
- •19. Школи неолібералізму, їх взаємозв’язок з сучасністю.
- •Теорія трансакційних витрат та ек теорія прав власності Рональда Коуза.
- •21. Нова іституц ек теорія
- •2. Теорії трансформації кап-зму: “народн кап-зму”, “колект кап-зму”, “соц партнерства”.
- •3. Теорії «індустр сус-ва»
- •1.Меду та порівняльна характеристика розвитку її форм.
- •2.Суб’єкти мед та визначення їх статусів в міжнародному та національному законодавствах.
- •3.Середовище мед, його особливості та структуризація.
- •4.Політичне середовище та політична стабільність, міжнародні конфлікти.
- •6.Правове середовище та міжнародне економічне право.
- •7.Характеристика держави як суб’єкта меп.
- •8.Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва.
- •9.Міжнародні організації та їх типізація.
- •10.Міжнародні економічні організації, їхній статус та порядок прийняття рішень.
- •Цілі та особливості участі України у міжнародних економічних організаціях
- •11.Оон та міжнародне економічне співробітництво.
- •12.Економічне середовище, сутність та основні суб’єкти ринку.
- •13.Економічні інтереси і потреби: сутність і їхня роль у міжнародному співробітництві.
- •14.Валовий внутрішній продукт та валовий національний дохід: їх кількісна визначеність та зв’язок з платіжним балансом.
- •15.Інфляція: сутність та кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки.
- •16.Монополія та олігополія на міжнародних ринках.
- •17.Соціально-культурне середовище розвитку мед.
- •18.Складові сучасної інфраструктури міжнародної економічної діяльності та їх загальна характеристика
- •19.Міжнародні економічні відносини , їх принципи та рівні розвитку.
- •1. Історична детермінованість, сутність та оцінка осн положень, результатів і проблем меркантилістської теорії.
- •2. Співвідношення понять «відкрита ек.Ка» і «закрита ек.Ка» в суч теорії та практиці.
- •3. Передумови виникнення, концептуальні засади і заг хар.Ка теорії а. Сміта і д. Рікардо.
- •4. Обґрунтування торговельної спеціалізації країни згідно з теоріями абсолютних і порівняльних переваг. Суч методологічний потенціал теорій абсолютних і порівняльних переваг.
- •5. Модель Хекшера-Оліна-Самуельсона і парадокс Леонтьєва.
- •6. Експортна спеціалізація країн світу.
- •7. Неофакторні моделі в теорії міжн торгівлі: осн вихідні положення і сфери застосування.
- •8. Неотехнологічні моделі міжн торгівлі.
- •9. Заг хар.Ка теорій торгової інтеграції
- •10. Приклади ефективної реалізації угод про вільну торгівлю та митні союзи.
- •2.2. Міжнародна торгівля та її регулювання
- •Показники міжнародної торгівлі та їх систематизація.
- •Характеристика видів (форм) міжнародної торгівлі.
- •Оцінка ефективності та практика застосування міжнародних торгових режимів.
- •Видова структура міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів:
- •Аналіз загальних передумов, класифікаційних ознак і перспектив використання компенсаційних (зустрічних) угод.
- •Тенденції, динаміка розвитку та проблеми регулювання світових товарних ринків.
- •Тенденції та особливості міжнародної торгівлі сировинними товарами.
- •Сировинні ресурси в міжнародній економічній діяльності країн світу.
- •Світовий ринок промислових товарів: структура, тенденції розвитку, особливості торговельних механізмів.
- •Світовий ринок послуг і товарів інтелектуальної власності.
- •Міжнародний ринок послуг
- •Систематизація і критерії вибору методів міжнародної торгівлі.
- •Специфіка торгівлі через організовані товарні ринки.
- •Оцінка динаміки і механізму діяльності міжнародних товарних бірж.
- •Посередницькі структури на світових товарних ринках: класифікація та сфера діяльності.
- •Аналіз видів, способів і порядку проведення аукціонних торгів.
- •Систематизація видів міжнародних торгів (тендерів), порядок їх проведення, товарна і географічна структура.
- •Україна в міжнародній торгівлі товарами і послугами: факторні передумови та ринкові позиції.
- •Ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •Специфіка ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •Види цін у міжнародній торгівлі.
- •1. Споживання та заощадження: графічна інтерпритація їх залежності від доходу, схильність до споживання та заощадження.
- •2. Сукупний попит на інв-ції: його чинники, чист. Прибуток від інвест-ня, графічна інтерпритація
- •3. Міжнародні інвестиції в системі руху капіталу, їх економічна сутність, види та форми
- •4. Мотивація прямих заруб. Інвестицій
- •5. Стратегічна орієнтація країн базування та країн, що приймають.
- •6. Мікромотивація прямих заруб інвестицій.
- •7. Теорія ринкових імперфекцій та теорія інтернаціоналізації.
- •8. Еклектична теорія міжн вир.Ва Дж. Данінга.
- •9. Міжн портфельне інвестування та його мотивація.
- •10. Міжн операції з ц.П. На організованих та неорганізованих ринках.
- •1.Сутність та принципові риси тнк:підходи до визначення,критерії належності та оцінка економічного потенціалу в міжнародній економіці.
- •2.Формування тнк як результат процесу інтернаціоналізації:дуалістична концепція інтернаціоналізації,модель eprg.
- •4.Формування та реалізація стратегії тнк:сутність,рівні,основні стадії та особливості.
- •Чотири основні типи керівників
- •Злиття та поглинання компаній у міжнародному бізнесі.
- •3.3. Міжнародний інвестиційний ринок
- •1. Міжн. Інв. Ринок: суть, структура, особл-ті розвитку.
- •2. Форми і методи інвест-ня на нац. І міжн. Рівнях.
- •3. Осн. Вимоги і прав. Забезпеч-ня д-ті іноз. Інв-рів в Україні.
- •4. Інв. Привабл-ть, інв. Клімат, інв. Імідж країни.
- •5. Оцінка параметрів ік-ту у.
- •6.Масштаби, структура, динаміка прямих та портфельних іноземних інвестицій в економіку Укр.
- •7.Спец. (вільні) ек. Зони в Укр (сез): визнач-ня, класиф-ція, механізм функц-ня та перспективи розвитку.
- •8. Масштаби й особливості залуч-ня портф. Інвестицій в ек-ку Укр.
- •9. Офіційна допомога розвитку: суть, осн. Донори, реципієнти технічн. Допомоги та ефект-сть її викор-ня в Укр.
- •10. Пряме і портфельне інвест-ня підприємств Укр. За кордон.
- •4.2. Міжнародний фінансовий ринок (мфр)
- •4.Фінансові умови міжнародних кредитних угод.
- •6. Міжнародне кредитування української економіки та наслідки співробітництва України та мвф.
21. Нова іституц ек теорія
1.Концепції футурології
2. Теорії трансформації кап-зму: “народн кап-зму”, “колект кап-зму”, “соц партнерства”.
3. Теорії «індустр сус-ва»
1.Концепції футурології проблема майбутнього – одна із сучасних. Представники футурології: О. Флехтхейм, Г. Кан, 3. Бжезинський,. Д. Тоффлер, Жан Фурастьє, К. Келлі, П. Дракер, Дж. Гелбрейт.
Концепції футурології (науки про майбутнє) протистоять марксистсько-ленінс концепції сусп розв-ку, в основі якої лежить зміна сусп-ек формацій, передбачається побудова комунізму як майбутнього людства.
О. Флехтхейм визначає футурологію як засіб переборення «старих ідеологій». У 60—70-х рр. виник справжній «футурологічний бум». Ек-сти, філософи, соціологи починають активно прогнозувати майбутнє. Виникає низка урядових і позаурядових організацій, які займаються моделюванням і прогнозуванням майбутнього: «Римський клуб», «Всесвітня федерація досл-нь майбутнього», наук центри під егідою 00Н, ЮНЕСКО. Над створенням моделей і прогнозів майбутнього працюють наук центри при університетах, м концернах, банках. Учені намагаються осмислити ек, еколог, енергет, демограф та ін. проблеми, які постали перед людством на глобал і регіонал рівнях. У футурологічних концепціях немає єдиної методологічної основи. Футурологи обмежуються фрагментарною хар-кою сус-ва. 2 осн напрями суч футурології — 1. індустр (футурол хар-р мають різноманітні теорії так зв постсус-ва.) і 2. конвергентний (прихильники намагалися спрогнозувати процеси сусп розв-ку, виходячи з існування 2 протилежних сис-м). Осн методологічн принцип - технол детермінізм, - розв-к техніки визначає розв-к сус-ва незалежно від його соц-ек стр-ри. Роль науки, техніки, технології в розв-ку сус-ва гіперболізується. В основу хар-ки сус-ва майбутнього беруться різні ознаки. Майже всі наголошують на розширенні сфери послуг, зростанні ролі наук-техн інтелігенції, пишуть про заг добробут, можливість задоволення різноманітних інтересів. Кан розвиває оптимістичні прогнози щодо дальшого розв-ку сус-ва. Екол. проблеми розвинутих країн сподівався вирішити перенесенням «екологічно брудних» В у КЩР.
Концепція «технотронної ери» 3. Бжезинського. Прогнозує майбутнє, розвиває думку про провідну роль США в цьому майбутньому, називаючи їх «соц-ною лабораторією світу» . США під впливом НТР вступили в нову еру — «технотронну». Поділяє думку що саме техніка (електроніка) стають осн фактором, котрий визначає соц зру-шення, зміну звичаїв, соц стр-ри, цінностей, сус-ва в цілому . Конструюючи ек сис-му «технотронного сус-ва», виділяє в ньому 3 сектори: 1) технотрон, в якому зосереджено нові галузі В, ЗМІ, сферу науки; 2) індустр, де сконцентровано традиційні галузі, робітники яких є добре мат забезпеченими; 3) доіндустр, що в ньому переважають робітники з низькою кваліфікацією, низькими доходами. Визначальні риси «технотронного сус-ва»: переважання сфери послуг, розв-к індивідуал здібностей людини, доступність освіти, заміну мотиву нагромадження особистого багатства «моральним імперативом використання науки в інтересах людини», ліквідацію «персоналізації» ек влади, тбт втрату власниками капіталу позицій в управлінні В. У «технотрон сус-ві» соц конфлікти виникають лише в доіндустр секторі, але їх можна усунути, збільшуючи доходи осіб цього сектора.
Д. Тоффлер, який констатує наявність кризових явищ в індустр сис-мі. Просування до «нового сус-ва» відбувається в процесі розв-ку «суперіндустр революції». Створене цією революцією «абсолютно нове сус-во» позбавить народні маси голоду та хвороб, створить «чудові можливості для розквіту індивідуальностей», «задоволення психолог потреб». Екологічне майбутне сус-ва стоїть на позиціях соц песимізму. Змальовує катастрофіч стан планети. Вихід із ситуації бачить у розв-ку техніки і технології. Ці категорії є визначальними у конструюванні схеми розв-ку людства. Наголошує на необх-сті враховувати «переоцінку цінностей». Завд-ня: «пристосувати» поведінку людей до нових соц-ек і культурн реалій. Тоффлер розробляє схеми сусп розв-ку в «3-я хвиля. Від індустр сус-ва до більш гуманної цивілізації» (1980). Проголошує крах індустріалізму і народження «нової цивілізації», пов'язаної з послідовною зміною «хвиль перемін». 1а хвиля — аграрна хвиля цивілізації. 2 хвиля — індустр цивілізація 60-х рр. – наближення 3-ої хвилі — хвилі комп'ютерів, комунікацій і утвердження суперіндустріалізму: суттєво зміниться життя людей, стануться разючі зміни в сімейн і м відносинах, поліпшиться сис-ма освіти й виховання, у молоді буде менше спож-ких настроїв, посилиться роль моральних цінностей. Особливу увагу звертає на формування різних структур «інформаційного сус-ва». «Інформаційне сус-во» є гетерогенним, неоднорідним. Ця ге-терогенність «передбачає обмін інформацією на якісно новому рівні, який відрізняється від гомогенної інформації традиційного масового сус-ва». Майбутнє зв'язує з побудовою «цілісної гуманної цивілізації» через «революцію влади». Основний фактор «революції влади» - знання. Їх розв-к і поширення, що охопили все світ співтовариство, стали вибуховою хвилею, яка спричинила всі сучпроцеси.
Детально аналізує проблему інформатизації сус-ва, підкреслює, що знання, інформаційна революція загрожують фін владі більше, ніж профспілки
Жан Фурастьє. НТР знімає проблему класової боротьби і забезпечує автомат вирішення всіх соц проблем завдяки утворенню «сус-ва спож-ня», так зв третинної цивілізації, де переважатиме сфера послуг. Критикує ортодоксальну ПЕ за її статичність і наголошує на необх-ті опрацьовування прогнозів, орієнтації на майбутнє. Це майбутнє він зв'язує з техніч-ним прогресом, ек-ним зростанням. Виділяє в розв-ку сус-ва кілька стадій і наголошує, що в «сус-ві дозвілля» станеться перехід до «четвертинної цивілізації», де осн метою стане отримання знань. Змушений визнати, що творча праця й там буде привілеєм еліти, а не мас.
Дальша еволюція концепцій технол детермінізму («реіндустр-рес-созберігаюч») 80рр. породив зливу футурологічних прогнозів. Концепції «телематичної», «мікроелектронної», «кабельної», «інформаційної» революцій, які усувають необх-сть революції соц. Теорія «інформаційного сус-ва» - інформатика радикально змінить становище людини в сус-ві. Розвинуті інформац сис-ми даватимуть змогу безконфліктно вирішувати всі проблеми. Деякі західні ек-сти вбачають прообраз «інформаційного сус-ва» в Японії, котра досягла значних успіхів у багатьох сферах електроніки.
Деякі теоретики зв'язували майбутнє із соціалізмом. Келлі заявляв про зміну хар-ру власності, зміну мети В заради прибутку і настання «гуманіст соціалізму». Гелбрейт - концепція «нов соціалізму», як реформована в «єврокомуніст дусі» амер. ек-ка. П. Дракер проголошував «пенс-фондов соціалізм». Посилався на К. Маркса, який зв'язував соціалізм із власністю робітників на засоби В. В США вона становить понад 35% — це пенс. фонди. США — «1-а справді соціаліст країна»,
Проблема майбутнього — складна і багато гран-на. Також з'явились альтернативні ідеї сусп розв-ку. Наголос переноситься на відносини між людьми у найширшому розумінні. Концепції «якості життя», «етики розв-ку», «екорозв-ку», «соц розв-ку». Вони включають ек, соц, політ, психолог та інші аспекти.