4. Інв. Привабл-ть, інв. Клімат, інв. Імідж країни.

Впроваджуючи політику на активізацію іноз. І-ня, У, як і інші краї з перех. ек-ками, стає об’єктом аналізу щодо потенціалу і ризику ІІД. Інв. потенціал(об’єктивні, переважно кільк-ні умови І-ня) та інв. ризик(переважно якісні політ., ек. та соц. хар-ки приймаючої країни, які свідчать про ймовірність втрати І чи доходу від них) визначають інв. клімат (ІК).

Отрим-ня як іноз., так і внутр. І, умови їх залучення - це фактори, які характ-ють ін вест. д-ть як у цілому в країні, так і між її регіонами та сприяють подальш. розвитку зовн-ек. зв'язків. Інвест. привабл-ть визнач-ся суб'єктами ін вест-ня, заг. ІК у країні, умовами провед-ня зовн-ек. д-ті, у тому числі под., прав., митними.

Довгості. цілі із залуч-ня зовн. І потребують постійних зусиль із форм-ня привабл. іміджу країни. Необхідно сформулювати й широко висвітлювати державну політику та готовність уряду вживати радик. заходів, орієнт-них на ринк. ек-ку; публічно підтримувати І; посилити комерц. відділи заруб. посольств.

Зараз перед У. стоїть двоєдине завдання — визнач-ня пріоритетів розвитку та побудова ефективн. Ін вест. моделі, здатної забезп-ти фінанси-ня модернізації й нарощ-ня вир-чих потужностей.

За оцінками експертів, для нормальн. розвитку ек-ки У. потрібно додатк. І від 80 до 100 млрд. дол. США. Водночас ПІІ за 13 років незал-ті становили лише 5,3 млрд. дол. ( Чехія за такий час отримала понад 20 млрд. дол., щорічні І в Польщу становлять 4—5 млрд. дол., тоді як в У. — 0,5 млрд.). За обсягами іноз. І на душу нас-ня У. поступається навіть Албанії та Казахстану. За даними амер. асоціації Economist Group, за рівнем інвест. Привабл-ті У. знаходиться в 7-му десятку країн. Згідно з офіційною статистикою, щорічний приріст іноз. кап-лу, інвест-го в країну, становить близько 15%, але це без урахування грошей, що вивозяться нерезидентами з У. Зараз на кожні 3$ вкладених І припадає 1$ офіційно вивез. капіталу. Це пояснюється розірванням інвест. договорів через підвищення інвест. ризиків у країні.

Для залуч-ня іноз. інв-рів потрібно суттєве поліпш. ІК, шляхом удоск-ня зак. бази, а також звільнення У. від іміджу країни з занадто високим рівнем корумпованості. Крім того, практика інших трансформаційних країн свідчить про те що іноземний капітал не приходить в галузі тонких технологій та інноваційні сфери, а зосереджується у сферах з швидкою віддачею: мобільний зв’язок, переробку сільської продукції, харчову промисловість таке інше. Тому розвиток високотехнологічних галузей нашої економіки може розраховувати лише на приток власного капіталу.

Існує цілий комплекс чинників, що вплив. на прийняття ріш. про ін вест-ня: політ-ек., соц., ефект-сть вир-ва, можливість доступу на інші ринки тощо.

Дуже часто для оцінки надійності вкладень використ-ть кредитні рейтинги та ек. індекси. Тут наші позиції аж ніяк не ідеальні. Так, 2002 року У. у сфері макроек. конкурентоспромож-сті, за оцінкою Всесвітн. ек. форуму, опинилася на 69-му місці серед 80 країн, а за індексом ек. свободи, розрахованим Heritage Foundation, посіла 137-е.

Чим менше імідж країни відповідає очік-ням інв-ра, тим нижче оцін-ся ІК і тим на більші поступки й пільги мусить погоджуватися держава для залуч. капіталів. І навпаки, поліпш-ня ІК дозволяє державі послідовно зниж-ти пільги, вирівнюючи їх до міжнар. стандартів, і створ-ти конкур-ний інв. ринок.

Така привабл-сть є ключовою умовою залуч-ня зовн. І в ек-ку держави, регіону, галузі або окремого підпр-ва.

Інв-рів в У. привабл-ть:

• Вигідне географ. полож.

• Потенційно великий ринок.

• Висока кваліф-ція роб. сили та її відносна дешевизна.

• Низьк. курс нац. валюти.

• Можливість вивозу приб.

Причини, які перешкодж-ть ін вест-ню в У.:

• Зав”язаність укр. ек-ки на колишніх республіках СРСР.

• Незбаланс. ек-ки.

• Нерозвин. інфрастр-ра.

• Неконвертованість нац. валюти.

• Недостатньо гнучка под. система.

• Низька культура праці.

• Невідп-ть упр-ких форм світовим.

• Ек. і політ. нестач-ть, що зумовлює відповідні ризики.

Шляхи розв’язку проблем:

• Утвор-ня сприятл. ІК (под. пільги, прав. забезп-ня І).

• Сприяння І у провідні галузі пром-ті.

• Розвиток системи страх-ня ін.фірм.

• Активна роль держави в запоб-ні та компенсації можлив. негат. соц. наслідків реалізації інв. проектів в У.

• Створ-ня умов для активізації вітчизн. бізнесу.

• Поглибл-ня ринк. реформ.

• Удоск-ня існуючого зак-ва в галузі ЗЕД та забезп-ня контролю за його дотрим-ням.

В У. І здійсн-ть такі групи:

а) ТНК—головне завдання яких полягає у розшир-ні своїх представництв.

б) Середні та невеликі фірми—які знах., як правило, в скрутному фінанс. становищі і прагнуть швидко отримати надприбуток на укр. ринку.

в) Власники венчурних капіталів, що “відмивають” незаконні гроші.

Середня сума внесків іноз. інв-рів незначна, крупні інв-ри прийдуть в У. коли будуть створені належні умови і гарантії їх нормальної роботи, розроблена надійна система страх-ня іноз. І.

За даними журнала EUROMONEY У. стосовно ділової репутації (надійності) знах. на 150 місці в світі.