17. Україна в міжнародній торгівлі товарами і послугами: факторні передумови та ринкові позиції.

За своєю екон природою МТ послугами суттєво не відрізняється від МТ товарами. Суч МТ послугами розвивається найбільш динамічно в світ госп-ві. Обсяги МТ П в Укр. теж зростають. Послуга- цілеспрямована дія екон змісту, результат якої має вираження в термінах споживчої вар-ті і проявляється як задоволення конкретної потреби людини. Зараз Укр. надає П більше 150 країнам. Заг обсяг експорту П 3,6 млрд $, яких 85% це транспортні П (з них біля половини – трубопровідні - транспортування російських енергоносіїв). Імпорт П скл біля 1,1 млрд, 22% - транспортні П, 10% - П зв’язку, 40% - державні П. Важл аспектом рег-ня торгівлі П є прагнення до ГАТТ-ВТО. В контексті цього приєднання перед Укр. стоять такі проблеми і завдання щодо розвитку П: 1) формування і рег-ня держ програми розвитку ринку П, 2) при формуванні цієї політики необх виділити пріоритетні сектори послуг, перспективні з точки зору світ ринку П (П зв’язку, фінансові, транспортні, інформаційні, науково-дослідні, рекреаційні). 3) важл напрямком розвитку сфери П в Укр. є приєднання до ГАТТ-ВТО.

Торгівля товарами, специфіка в Україні.

Взагалі МТ являє собою оплачуваний товарообіг між різними країнами світу. Вона може здійснюватися шляхом купівлі-продажу товарів або шляхом товарообмінних операцій. 2000-приріст світової торгівлі-12%, 2001-7%. Причини: уповільнення темпів росту економіки, світові фінансові кризи…

Питома вага зовнішньої торгівлі України у ВВП коливається в значних межах: 1996р – 93%, 2000/01 – 65-70%. Важливість МТ для України пояснюється тим, що вона сприяє - розвиткові сучасних видів вир-ва, трансформації стр-ри промисловості, технологічній модернізації; - конкурентному стимулюванню ринкового середовища в середині країни; - прискоренню технологічного розвитку.

Україна має намір приєднатися до ГАТТ/СОТ, з 1992 року вона є асоційованим членом. В Україні існують проблеми демпінгових і антидемпінгових процесів. Для України характерний низький ступінь протекціоністського захисту.

В структурі імпорту України виділяють: газ, нафта, нафтопродукти (36%), важке м/б (5%), транспортні засоби (4%). Експорт є типовим для індустріально-аграрної країни: сировина, напівфабрикати; металопродукція (44%), хім вир-во (22%), м/б (12% з них 10% ядерні реактори, комплексне обладнання…). Щодо металопродукції, то торгівля нею залежить від протекціоністьських заходів країн-імпортерів. Хім прд постачається в основному в країни екс СССР, в с/в хімічних товарів значну долю займають енергоносії (80%).

Для України характерна низька питома вага наукомісткої, обробленої продукції, більшість неконкурентоспроможна на зовнішніх ринках.

Щодо географічної специфіки, то можна відмітити наступне. ЗТО за групами країн: країни СНД-45,4%; Європа – 29,9%; Азія – 14,6%; Америка – 6,0%; Африка – 2,7%; країни Балтії – 1,5%; Австралія та Океанія – 0,5%.

Основні торгівельні партнери України: Росія, Китай, Туреччина, ФРН, США, Польща, Білорусь.

Дещо погіршилися відносини з Росією. Зокрема фактори, що впливають на торгівлю з Росією, наступні: обмеження Росією імпорту українських товарів за рахунок введення ПДВ на імпорт окремих товарів (цукрові, лікеро-горілчані вироби); зменшення ввезення продовольчих товарів в Україну; неплатоспроможність російських імпортерів; низька конкурентоспроможність українських товарів на російських ринках; закупівля енергоносіїв у Росії за світовими цінами.

Перешкодою на шляху розвитку відносин між Україною і ЄС є те, що Україна не є її членом та членом ГАТТ/СОТ.

За останні роки показники торгівлі з Азією збільшилися в 2 рази.

До негативних факторів розвитку зовнішньої торгівлі України належать: низька конкурентоспроможність, нерозвиненість базових інституціональних ринків, недосконалість механізмів ринкового регулювання, нерозвиненість ринкової інфрастр-ри підтримки експорту.