14. Посередницькі структури на світових товарних ринках: класифікація та сфера діяльності.

Залежно від характеру здійснюваних операцій розрізняють такі види торгово-посередницьких фірм: торгові, комісійні, агентські, бро­керські, фекторні фірми.

Торгові фірми найчастіше проводять операції за свій рахунок і від свого імені. Вони, як правило, підтримують тривалі стосунки з постачальниками. Види торгових фірм: торгові доми, експортні фірми, імпортні фірми, оптові фірми, роздрібні фірми, дистриб'ютори, стокісти.

Комісійні фірми здійснюють за дорученням “комітентів” угоди від свого імені, але за рахунок комітентів. Взаємовід­носини регулюються договором. Комітент залишається до кінця власником товару, комісіонер же не купує товар (він залишається в руках експортера) Але для третьої сторони (покупця) стороною договору виступає комісіонер, а комітента він може навіть і не знати. Комісіонер отримує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною комітента і продажною. Існує 2 види. Комісійні експортні фірми є представниками продавця чи покупця. Комісійні імпортні фірми виступають представниками покупців своєї країни. Вони розміщують замовлення за кордоном від свого імені, але за рахунок вітчизняних комітентів.

Агентські фірми тривалий час підтримують тісний контакт із принципалом. Агентські фірми діють за дорученням принципала, що передбачає здій­снення ними юридичних угод за рахунок і від імені принципала (а комісіо­нер діє від свого імені) на визначеній територій. Вони поділяються на експортних і закордонних агентів.Брокерські фірми не є стороною у договорі, вони виступають лише для інформування обох сторін, які беруть на себе зобов'язання за угодою. На відміну від агентських фірм, вони не перебувають у договірних відносинах зі сторонами, а діють на основі окремих дору­чень.

Фектори – торгові посередники, котрі виконують широке коло посередницьких обов’язків від імені експортера: експортують продукцію, фінансують експортні операції, платять аванс виробнику, видають кредити покупцю, страхують.

Торгові фірми

Торгові фірми найчастіше проводять операції за свій рахунок і від свого імені. Вони, як правило, підтримують тривалі стосунки з постачальниками.

Види торгових фірм:

торгові доми закуповують товари у виробників чи купують за кордоном і продають своїм оптовикам або роздрібним торговцям;

експортні фірми закуповують товар на внутрішньому ринку і перепродують за кордоном, іноді виконують і комісійні дору­чення. Вони бувають спеціалізовані (один товар) і універсальні (широка номенклатура товарів);

імпортні фірми закуповують за свій рахунок за кордоном товари і продають на внутрішньому ринку. Вони звичайно мають великі склади з товарами і спеціалізуються на закупівлі одного сорту товарів;

оптові фірми виступають посередниками між промисло­вими підприємствами та роздрібними торговими фірмами. Вони закуповують за свій рахунок товари за кордоном великими партіями і реалізовують окремим споживачам дрібнішими партіями, отримую­чи прибуток від різниці у ціні. Провести межу між оптовою й імпорт­ною фірмою складно. Але оптова фірма закуповує товари не тільки в експортера, а й у вітчизняних виробників і просуває їх у свою роздрібну мережу далі;

роздрібні фірми самі здійснюють операції з експорту та імпорту, не користуючись послугами великих оптових фірм. Вони мають широку мережу своїх магазинів, філій;

дистриб'ютори - це фірми, які здійснюють переважно імпортні операції і виступають як торговці за договором. Вони займаються продажем лише певного кола товарів;

стокісти - фірми, котрі перебувають у країні імпортера і ведуть в основному консигнаційні операції.

Брокери

Брокерські операції здійснюються проф посередниками – брокерами, які працюють по чітко визначеним товарам або операціям.

Брокери – особи, які діють з метою збуту або купівлі товару, але самі стороною угоди не виступають. Їх метою є знайти покупця для продавця, або навпаки, та сприяти підписанню контракту між ними. Брокери, що працюють по операціям – це біржові брокери.

За своє посередництво брокер отримує невелику винагороду і, як правило, від тієї сторони, яка звернулась до нього першою. Ставки за послуги брокерів не дуже високі, оскільки брокери торгують, як правило, крупними партіями товарів високої вартості. Розмір винагороди при товарних операціях коливається від 0,25 до 2-3%.Якщо стосунки між брокером та клієнтом носять довгостроковий характер, то вони оформлюються угодою. В іншому випадку – ні. Крупні брокерські компанії співпрацюють з банками при кредитуванні покупця, а іноді і самі виступають кредиторами.

Окрім головної функції - знайти покупця для продавця чи навпаки - брокер також може здійснювати: контроль за виконанням контракту та пред'явленням рекламацій; обов'язки делькредере (іноді); підбір партії товару певного асортименту; інформування про стан ринку.

Агенти-посередники: особливості діяльності.Це доручення однієї сторони, яка йменується принципалом, іншій стороні, яку називають агентом, щодо здій­снення юридичних угод за рахунок і від імені принципала (а комісіо­нер діє від свого імені) на визначеній територій. Незалежність агента проявляється у тому, що він не перебуває у трудових відносинах із принципалом і діє самостійно на основі агентської угоди. Він є юридичною особою, зареєстрованою у торговому реєстрі. Агент лише сприяє угоді, але сам стороною не виступає, тобто контракт про купівлю не укладає. Термінологія щодо таких посередників різноманітна: в Англії та США - це агент і принципал, у ФРН, Японії - торговий представник, у Скандинавських країнах - агент і підприємець, у Латинській Америці - повірений і довіритель. Плу­танина полягає у тому, що в англії та США під агентством часто розуміють усі види посередництва.