10. Світовий ринок послуг і товарів інтелектуальної влас­ності.

Класифікація послуг.

Враховуючи сказане, послуги, зокрема міжнародні послуги, згідно критерію наявності чи відсутності зв'язку з товарною торгівлею та рухом капіталів і процесами виробничого кооперування, можна класифікувати таким чином: 1.послуги, які пов'язані з торгівлею – транспортні послуги, технічне обслуговування, страхування та ін.; 2.послуги, які пов'язані з інвестиціями та виробничою кооперацією – передача технологій, го тельні, професійні послуги та ін.; 3.послуги, які водночас пов'язані і з інвестиціями та виробничою кооперацією, і з торгівлею – зв'язок, будівництво, обслуговування виробничого обладнання та ін.; 4.послуги, які мають автономний характер – інформаційні послуги, особисті, культурні, рекреаційні послуги та ін.

В аналітичних цілях величезне розмаїття послуг за звичай гру­пують за різноманітними ознаками. У Світовому банку, напри­клад, прийнятий розширений підхід до послуг, у число яких вклю­чається і рух прибутку. Так, послуги поділяються на: 1. факторні — платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним ру­хом факторів виробництва, перш за все, капіталу і робочої сили (прибутки на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата, виплачена нерезидентам); 2. нефакторні — транспорт, подорожі та інші нефінансові послуги. Цей розподіл є особливо важливим для обговорення проблем регулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках СОТ, що концентруються переважно на нефакторних послугах. Очевидно також, що надання послуг у більшості випадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвес­тицій в ту або іншу країну. Тому, відповідно до засобів доставки по­слуг споживачу, послуги поділяються на: • послуги, пов'язані з інвестиціями — банківські, готельні і фахові послуги; • послуги, пов'язані з торгівлею — транспорт, страхування; • послуги, пов'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею — зв'язок, будівництво, комп'ютерні й інформаційні послуги, осо­бисті, культурні і рекреаційні послуги.

Іноземні спеціалісти класифікують послуги також за ознакою можливої участі в міжнародному обміні. У такий спосіб їх можна підрозділити на три групи: першу складають послуги, що можуть бу­ти об'єктом зовнішньої торгівлі. На їхню частку припадає приблиз­но 8% загального обсягу послуг, що надаються. Йдеться, насампе­ред, про повітряні і морські перевезення пасажирів і вантажів, зв'язок, міжнародні кредитні і страхові угоди. До другої групи відно­сяться послуги, що за своєю природою взагалі не можуть бути пред­метом експорту. Це всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних послуг. І, нарешті, існує третя велика група по­слуг, що можуть вироблятися як для внутрішніх потреб, так і на екс­порт. Відповідно, потреби в послугах цього типу можуть задоволь­нятися як за рахунок внутрішніх джерел, так і за рахунок імпорту.

Згідно власних класифікаційних критеріїв МВФ виділяє такі види послуг, як: морські перевезення; інші види транспортних послуг; подорожі; інші приватні послуги та інші офіційні послуги.

Згідно підходу, який прийнятий ЮНКТАД, виділяються 8 видів послуг: фінансові; зв'язку; будівельні та проектно-конструкторські; транспортні; професійні та ділові (юридичні, медичні тощо); комерційні; туристичні та аудіовізуальні (теле-, відео-кінематографічні).

Офіційна статистика платіжного балансу, у якій вказується щорічний оборот по статті «Послуги», не може дати точного уяв­лення про масштаби міжнародної торгівлі послугами. Відповідно до деяких експертних оцінок, зокрема, Американського бюро оцінки технології, фактичний обсяг зовнішньоекономічного обміну послугами, наприклад, в офіційних довідниках США зани­жений на 45-100%. Заниженими виявляються розрахунки витрат туристів, бізнесменів, дипломатів, студентів під час їх перебування за кордоном. Досить складно розрахувати величину заробітної платні, яка виплачується іноземним робітникам і переводиться ни­ми в свою країну. Складність підрахунку пов'язана з тим, що, як правило, послуги надаються в комплекті з товарами. При цьому, вартість послуги часто складає значну долю ціни товару. Послуги часто фігурують у внутрішньофірмовому обміні. У такому випадку виразити і визначити їх вартість виявляється неможливим, оскільки на ці види послуг взагалі немає ринку.

Для спрощення врахування послуг використовується їхня кла­сифікація, що дає змогу віднести серію послуг одного виду до виз­наченої категорії і розрахувати відсоткове співвідношення цієї ка­тегорії в загальному обсязі послуг.