7. Тенденції та особливості міжнародної торгівлі сировинними товарами.

Чіткої класифікації сировинних товарів у міжнародній торгівлі не існує. Тому найчастіше поняття “сировинні ресурси” обєднує: 1. Сировина: 1.1. с/г (продукція рослинництва, продукти тваринництва, рибальства, сировина для харчової промисловості); 1.2. промислова сировина поділяється на сировину мінерального походження (нафта, вугілля, руди, сіль) та сировину, що отримується штучним шляхом (штучні волокна, штучний каучук, пластмаси тощо); 2. Товари первинної переробки – продукція переробної промисловості (хімічної, харчової тощо), яка є результатом першої стадії обробки сировини. У міжнародній торгівлі поширений поділ сировинних товарів залежно від методів торгівлі на біржові та небіржові.

В останні десятиріччя спостерігається тенденція до зниження темпів зростання експорту сировинних товарів, хоча абсолютні розміри торгівлі цєю групою товарів збільшуються. Експорт сировинних товарів на сьогодні становить майже 20% світового експорту, а з урахуванням торгівлі напівфабрикатами – чорними і кольоровими металами та хімічними товарами – приблизно 40%.

В цілому міжнародна торгівля сировинними товарами характеризується нестабільністю ринку, його залежністю від сукупності різноспрямованих чинників, які можна поділити на дві групи: постійно діючі і тимчасові. До постійно діючих можна віднести: науково-технічний прогрес у видобуванні, переробці, збереженні та транспортуванні; відносно нечутливий до цін попит на основні товарні групи сировини; циклічність ділової активності, що зумовлює зміну кількісних показників попиту; сезонність отримання та споживання, особливо с/г продукції; коливання цін, спричинене змінами в попиті та пропозиції; достатньо високий рівень регулювання світових ринків сировини. Такі чинники, як стихійні лиха, соц. конфлікти, політичні зіткнення, спалахи спекуляції є тимчасовими, але вони справляють великий вплив на конюнктуру світових сировинних ринків.

Крім того, по групі сировинних товарів на світовому ринку спотерігається довготермінове перевищення пропозиції над попитом, що призводить до так званої соровинної кризи для країн, що розвиваються, і особливо тих із них, що мають вузьку сировинну спеціалізацію.

На місткістьсвітового ринку сировини впливають дві протилежні тенденції:

* зниження матеріало – та енергрмісткості у виробництві, що зменшує міскість ринку;

• процес створення національної промисловості в більшості країн, що розвиваються , який збільшує міскість ринку.

Крім об”єктивної тенденції до скорочення частки матеріальних ресурсів у суспільному виробництві, в останні десятириріччя в більшості промислово розвинутих країн здійснювалтсь спеціальні нац. программи, спямовані на цільове скорочення споживання електро енергії та матерівлів.

Тенденція до зростання торгівлі напівфабрикатами, а також сировиною глибокої обробки та спеціально підготовленими матеріалами підвищеної якості є віддзеркаленням як прцесів спеціалізації у світовій промисловості, так і сучасних напрямів техніко- технологічного та організаційного розвитку виробництва.

Важливою тенденцією на ринку сировинних товарів є також підвищення вимог імпортерів до екологічної безпеки товарів, що поставляється.

Характерною рисою світового ринку сировини є сильні позиції ТНК.Особливо це стосується торгівлі чаєм,кавою,какао,бавовною,тютюном,миддю,залізною рудою,лісовою сировиною.За статистикою, ТНК контролюють 80-90% торгівлі цими товарами.

Особливість розвитку світового експорту сировинних товарів є також нижчі темпи зростання торгівлі продовольством і с/г сировиною порівняно з торгівлею паливом і сировиною мінерального походження.У торгівлі сировинними товарами існує і цінова проблема : ціни на сировинні товари характеризуються значними коливаннями, які не завжди можна передбачити.

Суттєвою особливістю ринку сировинних товарів є високій ступінь його регульваності, що об”єктивно зумовлено нестабільністю ринку, наявністю великої кількості виробників і високим рівнем конкуренції. Серед інструментів регулювання світових ринків сировини слід виокремити створення асоціацій експортерів та укладання міжнародних товарних угод.