3. Оцінка ефективності та практика застосування міжнародних торгових режимів.

3.1звичайна торгівля і відповідний торговий режим виникають в умовах відсутності торговельних, торговельно-економічних угод і домовленостей між країнами. Крім підвищеної ставки митного оподаткування, у торгівельних відносинах за умовами звичайної торгівлі застосовуються жорсткіші інструменти регулювання товарних потоків – кількісні обмеження, адмін. формальності, звичайна система оподаткування імпортних товарів тощо; 3.2дискриміеаційна торгівля виникає у результаті застосування в торговельно-ек. відносинах жорстких обмежувальних заходів (ембарго, торговельний бойкот, торговельна блокада тощо) або інших інструментів, що дискримінують права торговельного партнера. Дискримінація у зовнішній торгівлі є відходом від принципу однакового режиму для всіх торговельних партнерів – принципу недискримінації. Згідно з цим принципом, прийнятим ООН та ГАТТ-СОТ, жодна країна не може бути дискримінована в процесі міжнародних ек. відносин. Однак на практиці дискримінація у зовнішній торгівлі зустрічяється доволі часто, а застосування таких заходів, як ембарго, бойкот і блокада, дозволяється ООН як метод торговельно-політ. Тиску на країну, що порушує норми міжнародного права.; 3.3преференційна торгівля – надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільг у торговельному режимі.Подыбны торговельні преференції застосовуються у всіх сферах торговельного та ек. регульвання (таких як митний тариф, оподаткування, кількісні обмеження, валютні операції, кредитування тошщо). Преференції надаються на підставі участі в митних та ек. союзах, міжнародних організаціях, у результаті дво- і багатосторонніх домовленостей та угод. Особливу групу утворюють преференції, які застосовуються стосовно країн, що розвиваються. Такі преференції надаються найрозвинутішими країнами в односторонньому порядку, але рішення щодо їх застосування розробляються на багатосторонній основі. Так, в ЄС існує загальна система преференцій як сукупність митно-тарифних пільг, що надаються державами ЄС країнам, що розвиваються. Різновидом приференційної є прикордонна торгівля як вид міжнародного товаруобміну між підприємствами та організаціями, що розташовані в прикордонних районах сусідніх держав. Умови такої торгівлі регулюються відповідними домовленостями та угодами між державами, але спільною рисою є її спрямованість на задоволення місцевих потреб щодо виробництва товарів у межах прикордонної території, а також товарів, призначених для споживання в межах цієї ж території. 3.4. торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій. Режим найбільшого сприяння є одним з головних принципів діяльності країн, що приєдналися до ГАТТ-СОТ.

4. Видова структура міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів:

1. традиційна (проста) торгівля, тобто вільний експорт та імпорт товарів і послуг, який не зумовлений коопераційними звязками та зобовязаннями щодо збалансованого обміну товарів. Така торгівля регулюється Конвенцією ООН щодо Договорів міжнародної купівлі-продажу товарів 1980р. При традиційній торгівлі в обовязки продавця входить: поставити товар, передатидокументи стосовно нїого та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та чинної Конвенції, а в обовязки покупця – сплатити ціну за товар та прийняти поставку товару відповідно до вимог договору. 2. торгівля за кооперацією характеризується довгостр. узгодженістю безпосередніх виробничих звязків. Осн. ознаками міжнародної виробничої кооперації є : попереднє узгодження сторонами в договірному порядку умов спільної дяльності; наявність як безпосередніх субєктів виробничої кооперації промислових підприємств з різних країн; координація господарської діяльності підприємств-партнерів з різних країн у визначеній, взаємоузгодженій сфері діяльності як головний метод співробітництва; закріплення в договірному порядку головних обєктів кооперування; розподіл між партнерами завдань у межах узгодженої програми, закріплення за ними виробничої спеціалізації з урахуванням осн. цілей коопераційної угоди; здійснення взаємних або односторонніх поставок товарів за узгодженим графіком виконання виробничих програм у межах угоди щодо кооперації, а не як наслідок виконання звичайних договорів купівлі-продажу; довгостр. і стабільність відносин, що підвищує зацікавленість партнерів у цїому виді звязків і веде до встановлення між кооперантами усталених виробничих і технологічних звязків. 3. компенсаційна (зустрічна) торгівля – продаж товарів(послуг) повязується з відповідною закупкою або, навпаки, закупівля товарів (послуг) зумовлюється продажем. При цїому оплата передбачається поставками товарів та/або послуг у доповнення або замість фінансового врегулювання, а угода може бути оформлена як одним, так і кількома звязаними контрактами. Типи компенсаційної торгівлі: товарообмінна(бартерна) торгівля; зустрічна торгівля; зворотна закупівля продукції. Компенсаційні угоди: власне компенсаційні угоди; зустрічна закупівля; угоди, що передбачають відшкодування. Форми міжнародної зустрічної торгівлі: товарообмінні, компенсаційні угоди на безвалютній основі (короткостр. угоди; угоди з тривалим терміном виконання, глобальні угоди); компенсаційні угоди на комерційній основі (короткостр. компенсаційні угоди; довгостр. авансові закупівлі; зустрічні закупівлі); компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво (масштабні довгостр. компенсаційні угоди зі зворотною закупівлею товарів; угоди про поділ продукції; угоди “розвиток-імпорт”). 4. орендна торгівля – продаж товарів (переважно машин та обладнання) з акту купівлі-продажу перетворюється фактично на процес купівлі-продажу, який може тривати кілька років і результатом якого не завжди буде перехід права власності на предмет угоди. Основою цієї форми торгівлі є орендні відносини. У світовій практиці розрізняють три види оренди залежно від термінів дії угоди: рентинг – короткостр. оренда на термін від кількох днів до кількох місяців; хайринг – середньостр. Оренда на період від кількох місяців до року; лізинг – довгостр. оренда на термін понад 1 рік.