- •Класифікація 1. У.Стоу згідно стадій нац ек розв-ку:
- •Атласна методика класифікації країн
- •2. Сутність і стр-ра ек сис-ми кап-зму вільної конкуренції та оцінка причин її еволюції.
- •4. Кщр у світ ек-ці та особливості моделей розв-ку окремих країн.
- •7. Сутність ринк ек-ки та особливості ринк реформування СхЄвр країн
- •8. Етапи перехід періоду та особливості ринк трансформації ек-ки України.
- •9. Змішана ек-ка: суть, стр-ра, моделі.
- •10. Міжнародний поділ праці та його форми
- •18. Виникнення і заг хар-ка неолібералізму.
- •19. Школи неолібералізму, їх взаємозв’язок з сучасністю.
- •Теорія трансакційних витрат та ек теорія прав власності Рональда Коуза.
- •21. Нова іституц ек теорія
- •2. Теорії трансформації кап-зму: “народн кап-зму”, “колект кап-зму”, “соц партнерства”.
- •3. Теорії «індустр сус-ва»
- •1.Меду та порівняльна характеристика розвитку її форм.
- •2.Суб’єкти мед та визначення їх статусів в міжнародному та національному законодавствах.
- •3.Середовище мед, його особливості та структуризація.
- •4.Політичне середовище та політична стабільність, міжнародні конфлікти.
- •6.Правове середовище та міжнародне економічне право.
- •7.Характеристика держави як суб’єкта меп.
- •8.Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва.
- •9.Міжнародні організації та їх типізація.
- •10.Міжнародні економічні організації, їхній статус та порядок прийняття рішень.
- •Цілі та особливості участі України у міжнародних економічних організаціях
- •11.Оон та міжнародне економічне співробітництво.
- •12.Економічне середовище, сутність та основні суб’єкти ринку.
- •13.Економічні інтереси і потреби: сутність і їхня роль у міжнародному співробітництві.
- •14.Валовий внутрішній продукт та валовий національний дохід: їх кількісна визначеність та зв’язок з платіжним балансом.
- •15.Інфляція: сутність та кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки.
- •16.Монополія та олігополія на міжнародних ринках.
- •17.Соціально-культурне середовище розвитку мед.
- •18.Складові сучасної інфраструктури міжнародної економічної діяльності та їх загальна характеристика
- •19.Міжнародні економічні відносини , їх принципи та рівні розвитку.
- •1. Історична детермінованість, сутність та оцінка осн положень, результатів і проблем меркантилістської теорії.
- •2. Співвідношення понять «відкрита ек.Ка» і «закрита ек.Ка» в суч теорії та практиці.
- •3. Передумови виникнення, концептуальні засади і заг хар.Ка теорії а. Сміта і д. Рікардо.
- •4. Обґрунтування торговельної спеціалізації країни згідно з теоріями абсолютних і порівняльних переваг. Суч методологічний потенціал теорій абсолютних і порівняльних переваг.
- •5. Модель Хекшера-Оліна-Самуельсона і парадокс Леонтьєва.
- •6. Експортна спеціалізація країн світу.
- •7. Неофакторні моделі в теорії міжн торгівлі: осн вихідні положення і сфери застосування.
- •8. Неотехнологічні моделі міжн торгівлі.
- •9. Заг хар.Ка теорій торгової інтеграції
- •10. Приклади ефективної реалізації угод про вільну торгівлю та митні союзи.
- •2.2. Міжнародна торгівля та її регулювання
- •Показники міжнародної торгівлі та їх систематизація.
- •Характеристика видів (форм) міжнародної торгівлі.
- •Оцінка ефективності та практика застосування міжнародних торгових режимів.
- •Видова структура міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів:
- •Аналіз загальних передумов, класифікаційних ознак і перспектив використання компенсаційних (зустрічних) угод.
- •Тенденції, динаміка розвитку та проблеми регулювання світових товарних ринків.
- •Тенденції та особливості міжнародної торгівлі сировинними товарами.
- •Сировинні ресурси в міжнародній економічній діяльності країн світу.
- •Світовий ринок промислових товарів: структура, тенденції розвитку, особливості торговельних механізмів.
- •Світовий ринок послуг і товарів інтелектуальної власності.
- •Міжнародний ринок послуг
- •Систематизація і критерії вибору методів міжнародної торгівлі.
- •Специфіка торгівлі через організовані товарні ринки.
- •Оцінка динаміки і механізму діяльності міжнародних товарних бірж.
- •Посередницькі структури на світових товарних ринках: класифікація та сфера діяльності.
- •Аналіз видів, способів і порядку проведення аукціонних торгів.
- •Систематизація видів міжнародних торгів (тендерів), порядок їх проведення, товарна і географічна структура.
- •Україна в міжнародній торгівлі товарами і послугами: факторні передумови та ринкові позиції.
- •Ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •Специфіка ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •Види цін у міжнародній торгівлі.
- •1. Споживання та заощадження: графічна інтерпритація їх залежності від доходу, схильність до споживання та заощадження.
- •2. Сукупний попит на інв-ції: його чинники, чист. Прибуток від інвест-ня, графічна інтерпритація
- •3. Міжнародні інвестиції в системі руху капіталу, їх економічна сутність, види та форми
- •4. Мотивація прямих заруб. Інвестицій
- •5. Стратегічна орієнтація країн базування та країн, що приймають.
- •6. Мікромотивація прямих заруб інвестицій.
- •7. Теорія ринкових імперфекцій та теорія інтернаціоналізації.
- •8. Еклектична теорія міжн вир.Ва Дж. Данінга.
- •9. Міжн портфельне інвестування та його мотивація.
- •10. Міжн операції з ц.П. На організованих та неорганізованих ринках.
- •1.Сутність та принципові риси тнк:підходи до визначення,критерії належності та оцінка економічного потенціалу в міжнародній економіці.
- •2.Формування тнк як результат процесу інтернаціоналізації:дуалістична концепція інтернаціоналізації,модель eprg.
- •4.Формування та реалізація стратегії тнк:сутність,рівні,основні стадії та особливості.
- •Чотири основні типи керівників
- •Злиття та поглинання компаній у міжнародному бізнесі.
- •3.3. Міжнародний інвестиційний ринок
- •1. Міжн. Інв. Ринок: суть, структура, особл-ті розвитку.
- •2. Форми і методи інвест-ня на нац. І міжн. Рівнях.
- •3. Осн. Вимоги і прав. Забезпеч-ня д-ті іноз. Інв-рів в Україні.
- •4. Інв. Привабл-ть, інв. Клімат, інв. Імідж країни.
- •5. Оцінка параметрів ік-ту у.
- •6.Масштаби, структура, динаміка прямих та портфельних іноземних інвестицій в економіку Укр.
- •7.Спец. (вільні) ек. Зони в Укр (сез): визнач-ня, класиф-ція, механізм функц-ня та перспективи розвитку.
- •8. Масштаби й особливості залуч-ня портф. Інвестицій в ек-ку Укр.
- •9. Офіційна допомога розвитку: суть, осн. Донори, реципієнти технічн. Допомоги та ефект-сть її викор-ня в Укр.
- •10. Пряме і портфельне інвест-ня підприємств Укр. За кордон.
- •4.2. Міжнародний фінансовий ринок (мфр)
- •4.Фінансові умови міжнародних кредитних угод.
- •6. Міжнародне кредитування української економіки та наслідки співробітництва України та мвф.
10. Приклади ефективної реалізації угод про вільну торгівлю та митні союзи.
У вільному торговельному просторі всі бар'єри на шляху торгівлі усунені. В ньому не допускаються ніякі дискримінаційні податки, квоти, тарифи, інші торговельні бар'єри. Вільний ек простір інколи створюється для певного класу товарів і послуг. Наприклад, створюється вільний торговельний простір сільськогосподарських товарів, котрий передбачає відсутність обмежень на торгівлю лише с/г.кими товарами. Гол рисою вільного торг. простору є те, що кожна країна продовжує проводити свою власну політику стосовно до країн, що не є членами даного вільного торг. простору. Іншими словами, кожна країна-член вільного торг. простору - вільна встановлювати будь-які тарифи або інші обмеження на торгівлю з країнами, які не входять до цього об'єднання.
Найвідомішим вільним торговельним простором є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), створена у 1960 р. Обсяги зовн торгівлі країн ЄАВТ зростають, але темпи зростання уповільнюються. Сьогодні ЄАВТ втратила колишню важливість у зв'язку з більш високим рівнем інтеграції ЄС. З 1973 р. ЄАВТ і ЄС мають угоди про вільну торгівлю пром. продукцією. У 1984 р. вони домовились поширити співробітництво, створити єдиний ек простір.
Усвідомлюючи вигідність зв язків з ЄАВТ, сьогодні з нею співпрацюють багато держав ЦСЄ та Середземномор'я. Починаючи з 1992 р., з ЄАВТ формалізували свої відносини понад 20 країн. Уклали угоду про вільну торгівлю з ЄАВТ Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія, Румунія, Болгарія, Словенія, які стали асоційованими членами ЄАВТ, а також Естонія, Латвія, Литва та інші. Так, починаючи з 1993 р., після того, як набула чинності Угода про вільну торгівлю між Румунією і ЄАВТ, практично вся румунська продукція, що відвантажується до країн ЄАВТ, не обкладається митом. В той же час до деяких товарів, які імпортуються до Румунії з країн-членів ЄАВТ, митні тарифи застосовуються на заг умовах, що сприяє захисту внутр ринку Румунії. Дія Угоди про вільну торгівлю між Латвією і ЄАВТ, яка набула чинності у 1998 р., сприяє постійному зростанню обсягів взаємної зовн торгівлі.
Ще одним прикладом є Північно-Американська асоціація вільної торгівлі між США, Канадою та Мексикою (НАФТА,1994 р.), яка еволюціонує в бік спільного ринку (до 2010 р.), відкриває доступ високотехнологічної продукції, передусім продукції електроніки та автомобільної промисловості, з США і Канади на мексиканський ринок.
Митний союз (МС), як і вільний торговельний простір, усуває бар'єри в торгівлі товарами серед країн-учасниць. Але крім цього, МС передбачає спільну торговельну політику стосовно до країн, що не входять до МС. Звичайно це проявляється при прийнятті зовн тарифу (мита), за доп якого імпорт з країн, що не входять у МС, обкладається однаковим митом при продажу товарів будь-якій країні-учасниці МС. Доходи від тарифів потім розподіляються між учасниками МС згідно з певними встановленими пропорціями. "Спільний ринок" ЄЕС - яскравий, але не єдиний приклад ек ефективності МС. На всіх континентах існують регіональні союзи у формі МС: ЄАВТ, "МЕРКОСУР" (91 р.; Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай; з часу заснування обсяг торгівлі між країнами-чл збільшився втричі, що підтвердило ефективність створення зони вільної торгівлі; в перспективі на основі розширення МЕРКОСУР планується створення Латиноамериканської зони вільної торгівлі), Андський пакт, Митний союз Центральної Африки, Асоціація країн Південно-Східної Азії.
Угоди країн ЦСЄ з ЄС про ЗВТ (ЄС, визнаючи ці країни слабшими торговельними партнерами, з огляду на політ необхідність їх торгово-ек інтеграції, робив односторонні поступки у торговельному режимі з кожною з них): наприклад, якщо якась країна ЦСЄ запроваджувала нульову тарифну ставку щодо, умовно кажучи, 40% товарних позицій с/г.ких товарів походженням із ЄС, то ЄС робила таке послаблення для 60% чи більше товарних позицій с/г.ких товарів походженням із цих країн. Завдяки цьому, а також значній допомозі в адаптації цих країн до норм і стандартів ЄС і, таким чином, усуненні нетарифних технічних обмежень у торгівлі, ЄС незабаром став головним торговельним партнером для зазначених країн.