6. Експортна спеціалізація країн світу.

В 2000 р. об'єм світової торгівлі склав $6,2 трлн.

За прогнозами фахівців в перші роки 21 ст. найконкурентоздатнішими будуть США і азіатські держави. В 2030 р. в числі найконкурентоздатних держав передбачається побачити 3 держави - США, Японію і Китай. Далі в цьому довгостроковому прогнозі йдуть Німеччина, Сінгапур, Південна Корея, Індія, Тайвань, Малайзія і Швейцарія. Японія значно випереджає всі країни по вивозу легкових, вантажних автомобілів, побутової електроніки і ін. Одна третина японського експорту припадає на США.

Країни, що розвиваються, поки в основному залишаються постачальниками сировини і продовольства та порівняно простих виробів готової продукції на світовий ринок. Відносне зниження попиту на сировину і продовольство на світовому ринку до поч. 90-х рр. означало зменшення можливостей країн, що розвиваються, для розширення експорту. До того ж промислово розвинуті країни збільшили свою частку в світовому експорті продовольства і сировини (за винятком нафти). Частка країн, що розвиваються, в світовому експорті цих товарів (без нафти) становить до 30%. Прагнення країн, що розвиваються, диверсифікувати свій експорт за рах товарів промислової групи часто зустрічає в тій або іншій формі протидію промислово розвинутих країн. Разом з тим, окремі країни, що розвиваються, перш за все НІК, зуміли добитися істотних зсувів в реструктуризації свого експорту, підвищення в ньому частки готової продукції, промислових виробів, у тому числі машин і устаткування. Так, частка промислового експорту країн, що розвиваються, в його заг світовому об'ємі становить > 16%. В цілому експорт країн (за винятком НІК), що розвиваються, росте нерівномірно, як по групах країн, так і по галузях. Характеризуючи осн тенденцій в регіональному аспекті, слід зазначити, що стійко високі темпи МТ підтримуються за рах розширення торгівлі усередині країн ОЕСР (Організації ек співробітництва і розвитку). З сер 90-х рр. частка країн ОЕСР в світовій торгівлі тримається на рівні 72-73%.

3/4 експорту промислово розвинутих країн йде в інші розвинуті країни. При цьому 4/5 експорту - непродовольчі товари. Оскільки в експорті промислово розвинутих країн переважає складна техніка, більшість країн, що розвиваються, представляє для них порівняно менший інтерес як ринки збуту такої продукції. Складна техніка часто не потрібна країнам, що розвиваються, оскільки не вписується у вир.чий цикл, що склався. Іноді ж вона їм просто не по кишені. У зв'язку з цією вельми помітною тенденцією стало збільшення об'ємів внутрігалузевої торгівлі між розвинутими країнами (між автомобільними, авіаційними, електронними, сталеливарними і іншими компаніями).

Остання четверть 20 ст. свідчить про зростання ролі Азіатсько-тихоокеанського регіону в системі МЕВ, у т.ч. в області міжн товарообміну. За оцінкою Всесвітнього банку до 2000 року більше 40% всього об'єму світової торгівлі було зосереджено в басейні Тихого океану. Свої позиції на світовому ринку експортери з Азії усилюють в осн за рах країн Зах. Європи. Це відбувається як на традиційних для країн, що розвиваються, ринках (текстиль, товари масового попиту), так і на ринках складних виробів, включаючи засоби вир.ва.

В перспективі в міжнародній торгівлі повинна помітно вирости роль Китаю (разом з Гонконгом і Тайванем). Основою експорту служить промислова продукція, на неї припадає 87% (у т.ч. на електромеханічні товари - 33%). До числа інших перспективних лідерів світової торгівлі слід віднести низку країн Південно-Східної Азії (ПСА) і, перш за все, Республіку Корею, Таїланд, Малайзію, Філіппіни, Індію. Між Китаєм і цими країнами розгоряється серйозна конкуренція, оскільки і КНР і країни ПСА експортують товари схожої номенклатури - електроніка, текстиль, тканини, іграшки, взуття і притому на одні і ті ж ринки (США, ЄС, Японія).

Галузева структура світової торгівлі найдинамічнішим і інтенсивно розвивається сектором світової торгівлі є торгівля продукцією оброблювальної промисловості, особливо наукоємкими товарами. Так, експорт наукоємкої продукції складає > $500 млрд.в рік, а частка високотехнологічної продукції наближається до 40% в експорті промислово розвинутих країн. Значно зросла роль торгівлі машинами і устаткуванням. Найшвидшими темпами росте експорт електротехнічного і електронного устаткування, на частку якого припадає більше 25% всього експорту машинотехнічної продукції. Щорічний приріст світового ринку мікроелектроніки аж до 2010 р. прогнозується на рівні 10-15 відсотків. У зв'язку із зростанням світового експорту машин і устаткування (лідери тут - промислово розвинуті країни) зростає і обмін відповідними послугами: науково-технічними, виробничими, комерційними, фінансово-кредитного характеру. Експорт послуг складає ≈ 1/5 заг вартості світової торгівлі.

США:

Особливо висока експортна квота в наукоємкому вир.ві, продукція якого в пром. експорті складає ≈ 2/3. Лідирує в продажах напівпровідників, багатьох видів електроніки, авіакосмічної і лазерної техніки, засобів зв'язку. Важливу роль відіграє експорт передових технологій, патентів, ліцензій, консультаційних послуг. Вивіз послуг із США розвивається удвічі швидше, ніж торгівля товарами.

Нім.:

Товарна структура зовн торгівлі ФРН характеризується високою питомою вагою готової пром. продукції (> 90% всього об'єму товарообігу - за вартістю). Ведучі позиції в експорті займають інвестиційні промислові товари, головним чином, машини і обладнання, промислову сировину і напівфабрикати, промислові товари широкого споживання. Один і з найкрупніших в світі експортерів капіталу.

Фр.:

Експортна квота по оброблювальній пром.ті > 36% при явній перевазі галузей електротехнічного і транспортного машинобуд. Відіграє значну роль в світовому експорті наступних пром. товарів: електротехнічного обладнання (9%), кольорових металів і продуктів органічної хімії (≈ 9%), продукції тонкої хімії і чорної металургії (10%), фармацевтичних товарів (> 12%), виробів з каучуку і пластмас (≈ 13%), скла (друге місце після Німеччини - 14 %).

ВБ:

≈ 40 % експорту припадає на продукцію машинобуд. В даний час задача захоплення швидкорозвив. і ємних ринків збуту - одна з головних задач англ. ТНК.

Скандинавські держави розвивають на світових ринках тип так званої „нішевої спеціалізації”. При цьому в експорті скандінавських компаній все білтшу частку займає високотехнологічна продукція. Традиційно важливу роль грає експорт різних послуг: фрахтових, будівельних, консалтингових і т.д.

В японському експорті найкрупнішу позицію займає машинотехнічна продукція (> 70%), у тому числі автомобілі, напівпровідники, офісне обладнання, судна, наукові і оптичні прилади, силові установки. Вивозиться також продукція хімічної промисловості (пластмаси), металургії (сталь), текстильної промисловості (синтетичні волокна і тканини) і ін.