2. Співвідношення понять «відкрита ек.Ка» і «закрита ек.Ка» в суч теорії та практиці.

В суч. теорії і практиці за рівнем зовнішньоек зв’язків країни поділяються на країни з відкритою і закритою ек.кою. Відкрита - таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденціями, що діють в світ. госп-ві, а зовн.-ек. зв’язки постійно розширюються; нац. ек.ка, що в результаті поділу праці створює значну частину суспільного продукту за рах міжн ек діял.ті (35% ВВП за рах МЕД); нац ек.ка, макроек. рівновага якої забезпеч.ся активною участю в МЕД. При цьому, зовн.-торг. оборот (ЗТО=експорт+імпорт) досягає такого рівня, коли він починає стимулювати загальноек зростання. Вважається, що коли ЗТО досягає 25% від ВВП, тоді він стимулює загальноек зростання. За інш. умов ми можемо говорити, що країна є замкнутою (з закритою ек.кою). Ек.ка СРСР вважалася закритою. Чим менша ек.ка - тим більш відкрита. Всі дії спрямовані на збільшення чи зменшення відкритості нац ек.ки держава вживає з огляду на свої нац інтереси, нац безпеку.

Іншими словами, відкрита ек-ка - ек-ка країни, яка здійснює експорт товарів і послуг. А закрита ек-ка - ек-ка країни, яка не експортує і не імпортує товари і послуги.

Відкритість ек.ки є характерною ознакою глобальної ек.ки. Однією з провідних тенденцій світогосподарчого розвитку післявоєнних десятиріч з'явився послідовний перехід багатьох країн від замкнутих нац господарств до ек.ки відкритого типу, зверненої до зовн ринку. Починаючи з періодом післявоєнного ек відновлення і в подальші роки, уряди провідних країн Заходу все активніше звільнялися від автаркічної спадщини минулого.

Відкритість ек.ки слід розуміти як антипод автаркії, ек.ки самозабезпечення, опори на власні сили в її крайніх проявах. Становлення відкритої ек.ки - об'єктивна тенденція світового розвитку. Дія відповідно до принципів відкритої ек.ки - це визнання стандартів світового ринку, дія у відповідності з його законами. Переваги відкритої ек.ки: - поглиблення спеціалізації і кооперації вир.ва; - раціональний розподіл ресурсів залежно від ступеня ефективності; - розповсюдження світового досвіду через систему МЕВ; - зростання конкуренції між вітчизняними виробниками, стимульований конкуренцією на світовому ринку. Відкрита ек.ка припускає цілісність ек.ки, єдиний ек комплекс, інтегрований у світове господарство, світовий ринок. Відкрита економіка - це ліквідація держ монополії зовн торгівлі (по більшості позицій при збереженні держ контролю), ефективне використання принципу порівняльних переваг в міжн розподілі праці, активне використання різних форм сумісного підприємництва, організація зон вільного підприємництва.

Одним з найважливіших критеріїв відкритої економіки є сприятливий інвестиційний клімат країни, стимулююча притока капітальних вкладень, технологій, інфо в рамках, обумовлених ек доцільністю і міжн конкурентоспроможністю (на галузевому і макроек рівнях). Відкрита економіка припускає розумну доступність внутр ринку для припливу іноз капіталу, товарів, технологій, інфо, робочої сили. Чинниками, що впливають на ступінь відвертості економіки і рівень розвитку МЕВ, є об'єм внутр ринку країни і рівень її ек розвитку, участь її в міжн вир.ві, в операціях міжн фін ринку і ін.

До кількісних індикаторів відкритості можна віднести: експортну квоту (цей показник в середньому = для розвинутих країн 27%, для тих, що розвиваються - 12% і для країн з перехідною економікою - 5,5% (без Росії)); імпортну квоту; зовнішньоторговельну квоту (в 50-60 рр. до числа відкритих відносили країни з величиною зовнішньоторговельної квоти більше 10%. До кінця 90-х рр. цей критерій помітно виріс: країни з високим ступенем відкритості мають зовн.торг квоту, що перевищує 45%. Низький ступінь відкритості мають ті країни, у яких цей показник менше 27%). Слід зазначити, що не завжди представлені коефіцієнти і показники правильно відображають стан відвертості економіки.