Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Spory.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.86 Mб
Скачать

16.Монополія та олігополія на міжнародних ринках.

Конкуренція - це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш ви­гідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Зміст конкуренції полягає в широкому розсіюванні економічної влади всередині підприємств і домогосподарств. Коли на конкретному рин­ку є велика кількість покупців і продавців, тоді покупець чи прода­вець не може пред'явити попит або пропонування на таку кількість продукції, котрої було б достатньо, щоб помітно вплинути на її ціну. Тобто кожен суб’єкт робить надто малий внесок, щоб мати вплив. Широке розосередження економічної влади, що становить основу існування конкуренції, регулює використання цієї влади й обмежує можливості зловживання нею.

Змагання між суб’єктами стають більш чесними та справедливішими, вони не спроможні завдавати один одному руйнівного впливу. Конкуренція виконує функцію стимулювання технічного прогресу, ство­рення тотожності приватник і суспільних інтересів, функцію регулювання і контролю.

Виділяють три основні варіанти риноквих форм чи моделей: поліполію, олігополію та монополію. Поліполія – ринкова форма, при якій багато продавців протистоять великій кількості покупців – досконала конкуренція. Прикладів поліполії в сучасному світі існує дуже мало (валютна біржа, фінансові рики, ринки с\г продукції), отже досконала конкуренція – це лише ідеальний стан. За чистої конкуренції дуже велика кількість фірм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в цей ринок. Підприємство може пропонувати свій товар лише за ринковою ціною, незалежно від обсягу виробництва, так як його розмір не дозволяє йому мати якийсь вплив на неї. Досягти досконалої конкурен­ції можна за допомогою державного втручання в підприємницьку діяльність.Всі інші моделі мають назву можелей «недосконалої конкуренції». Недосконала конкуренція має місце лише в тому випадку, коли хоч один продавець має помітний вплив на ціну.

Монополія – відсутність вільної, досконалої конкуренції на ринку, де вона панує, і загрози приватним цілям її з боку контрагентів, які внаслідок своєї чисельності не можуть протидіяти згуртовано і узгоджено. Це найрадикальніший прояв недосконалої конкуренції. Раніше вважалося, що за монополії існує лише єдиний продавець в руках якого знаходиться контроль над всією галуззю. Він являється єдиним виробником в галузі і при цьому не існує галузі товара – субститута ( слово монополіст пішло від лат. mono - один). Але в природі зараз вже не зустрічається монополія в такій трактовці, лише за допомогою регулювання держави, і зараз вкладається в поняття державна монополіята обмежена. На даному етапі розвитку конкурентного середовища та економіки Монопольним вважається таке становище підприємця, коли його частка на ринку певного товару перевищує 35% і він має змогу самостійно або разом з іншими обмежувати тут конкуренцію.

Обмежена монополія – на галузевому ринку пристуні один продавець та кілька покупців. Хоч покупців і не багато, але вони конкурують один з одним за право вступити у ринкові відносини з монополістом. Це явище ще інколи називають чистою монополією: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма (на­приклад, комунальне водопостачання населення), входження но­вих фірм у галузь заблоковане з низки причин, а диференціації послуг немає. Іншим прикладом може стати фармацевтична компанія, яка винайшла новий унікальний продукт, отримуючи патент вона стає чистим монополістом (єдиним виробником) на декілька років, аале дане явище в довгостроковому періоді зникає.

Білатеральна монополія – наявність на ринку лише двох контрагентів: один продавець та один покупець. Їм не загрожує конкуренція з боку інших економічних суб”єктів.

Олігополія – далеко не всі продавці можуть запропонувати певний товар за діючою ціною – недосконала конкуренція (обмежена). За олігополії на ринку є декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробницт­ва. Зараз в це поняття декілька можне віднести і 10 і, навіть, 15 виробників, але при цьому кожне окремо може здійснювати вплив. При цьому продукція або подібна, або однакова. Так одна з авіакомпаній, якщо вирішить знизити ціну, то це призведе до цінових війн , результатом якої може бути зниження всіх тарифів. Продукти повинні бути стандартизовані й диференційовані, а входження в олігопольні галузі є надто складним і суперечливим процесом. Прикладом олігополії, як правило, є видобувні галузі, підприємства сфери транспорту та комунікацій. Не варто забувати, що недосконала конкуренція зовсім не означає відсутність конкуренції.

Монополістична конкуренція означає ринкову си­туацію, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. В умовах монополіс­тичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, але й на нецінових чинниках збуту товарів (упаков­ка, реклама, якість, місцезнаходження !!!! тощо). Так як товари диференційовані ( отже їх основні характеристики не однакові), вони можуть продаватися за різною ціною.

Сучасна конкуренція державно регульована. Державне регулювання конкурентних відносин полягає в дотриманні оптимального поєднання монопольно-регулюючих та конкурентних сил на тих чи інших ринках. Засобами державного впливу є законодавство про правила створення, функціонування та припинення діяльності підприємтсв і регулярний вибірковий контроль з боку виконавчої влади, в тому числі через аудиторську систему. Антимонопольне законодавство визначає правові основи обмеження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за його дотриманням.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]