Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Spory.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.86 Mб
Скачать

15.Інфляція: сутність та кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки.

Інфляція –це зниження вартості грошової одиниці, яке проявляється через зростання рівня цін. Інфл - це знецінення нерозмінних на золото грошей внаслідок надмірного випуску і переповнення ними каналів обігу. Зовні вона виявляється у зниженні купівельної спроможності грош одиниці у всіх її формах – зростанні товарних цін, поглиблення товарного дефіциту , падіння валютного курсу та інше.. Є кілька підходів до визначення інфл. – 1) інфл- це будь яке підвищення рівня цін 2). Інфл.- це зменшення вартості грошей, спричиненє порушенням у законі грового обігу. В залежності від можливості спостереження за втратою вартості грошей виділяють відкриту інфл. (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є над­мірною порівняно з потребою в них і проявляється у підвищенні цін) і приховану інфл. Прихована інфляція (адміністративна, рпидушена) протікає без підвищення цін які утримуються за допомогою адміністративних заходів. Це призводить до зростання дефіциту товару зниження іх якості, змін у струкрурі попиту, появою відкладеного попиту поширюються чорні ринки зростає спикуляція, хабарницитва. За темпами знецінення грошей виділяють 3типи інфл:1 повзуча.5-10%, голопуюча до100%, гіпер інфляція більш 100%, супер гіпер інфляція більш 50 % в місяц. Це умовні оцінки.

Причини інфляції:

1.Інфляція зі сторони грошей (ІНФЛЯЦІЯ ПОПИТУ):

Тобто першопричина є зростання грошової маси (або інфляція що викликана перевищенням попиту над пропозицією), виникає внаслідок зростання платоспроможноого попиту в порівнянні з загальною пропозиціею товарів. При цьому інфляція розвивається поступово Виникає інфляційний розрив–це різниця між сукупним попитом та пропозиціею в економіці.

Ця інфляція пов’язана з грошовими іллюзіями через отримання інфляційних доходів ( збільшуються закупки зменш безр, збільш заощ, інв, ВВП…але… нестаток виробничих можливостей спричиняє ріст цін, та зникнення ефекту доходів). Потім темпи інфляції значно перевищують ріст грошової маси (це вже можна виділити як другий етап) і виникає бажання позбутись грошей. Тут вже інфляція з помірної стає дуже помітною, цей момент називають критичною точкою інфляції(збільшується бартер, найбільш болючий процес для людей з фіксованим доходом: пенсіонери…). Як третій етап виділяють рвану інфляцію – поступове чергування то дадлишку грошей, то товарів – найстрашщніший період.

Види: 1.1.Інвестиційна інфляція, виникає через перевищення темпів банківського кредитування наявних у сус-ві заошаджень. 1.2. Споживча інфляція, виникає внаслідок зростанняя платоспроможного попиту населення (зростанння доходів швидкими темпа ніж продуктивність праці), переводу заощаджень в більш ліквідні активи. 1.3. Фіскальна інфляція, розвивається внаслідок направлення кредитних потоків на покриття бюджетного дефіциту, що може викликати дефіцит товарів. 1.4. Імпортована інфл.- виникає коли експорт значно перевищує імпорт в краіну поступають додаткові гроші, а кількість товарів скорочується, посилення попиту на товари може бути викликано більш високими темпами інфляції за межами краіни.

2.Інфляція зі сторони товарів (ІНФЛЯЦІЯ ПРОПОЗИЦІЇ.). В двух словах: виникає Дефляційний розрив – внаслідок перевищення сукупної пропозиції над попитом, матеріальна, а не грошову першопричину. Наслідком є простій виробництва, збільшення безробіття, і пішло і поїхало.. При цьому зростання цін відбдувається через зростання витрат. Види: інфляція викликана зростанням витрат, зростання зароб. плати і доплат, відрахування на соц.страхуван., подорожчання сировини включається у собівартасть продукції і призводить до підвіщення цін., інфляція обумовлена нарощенням прибутків, можлива за наявності впливових монополістичних об'єднань, які можуть отримувати прибуток за рахунок підняття цін.

Чітке розмежування факторів інфляції є проблематичним. Можна окремо виділити людський фактор як інфляційні очікування.

В практиці державного регулулювання грошової сфери виділяють 2- напрямки антиінфляційної політики: Дефляційна і політика Доходів. Вони напрвлені передусім на обмеження платоспроможного попиту Дефляційна політика включає заходи бюджентної і ГКП. В бюджетній сфері - це скорочення держав. Витрат, підвищення податків.В грошовій сфері проводиться політика «дорогих» грошей або рестикційна (обмежувальна) політика: підвищення облікової і ломбардної ставки норми облікового резерву, обмеження надходження грошей в обіг у відповідногсті із встановленими цільовими орієнтирами (таргетування). Послідовне проведення дефляційної політики дає позитивний ефект, але важко сприймається підприємцями і населенням. Усуває причини інфляції зі сторони грошей. Політика доходів, включає заходи адміністративного контрполю за доходами, втручання в ціноутворення, ефективно усуває інфляцію інспіровану претензіями. Побічні наслідки: - можливий дефіцит товарів, перекос у розвитку галузей економ. В ринковій економіці політику доходів парактично не застосовують в ії « чистому вигляді» а поєднують з дефляційною полятикою. Іноді для зниження соціальної напруги і економ. Кризи рестрикційну політику чергують з експрансіоністською політикою (політика дешевих грош.), включає заходи протилежні до рестрикції. На заході це вважають малоефективним.

При боротьбі з інфляцією, фактично, держава стоіть перед вибором: або висока зайнятість і економ. зростання на фоні депресії і безробіття. Але інколи виникає і явище дезінфляції - одночасного скорочення інфл. і безробіття.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]