6.Правове середовище та міжнародне економічне право.

Правове середовище в МЕВ являється неподільним з політичним і разом вони утворюють сукупність таких факторів як: законодавство ( норми, закони, накази, структура законів), правова система, структура інститутів, політичні традиції країни, політичний клімат, впливові групи населення, методи регулювання. Звичайно лище правове середовище охоплює систему законів, постанов та підзаконних актів національних законодавств; рішення міжнародних організацій, міжнародні угоди і зобов’язання.

МЕП - це с.ма норм і прин-пів, які рег-ють відн-ни між держ-ми, між держ-ми і міжн.організ-ми, між міжн. організ-ми в процесі міжн. ек. співроб-тва, що є самост. галуззю міжн. публіч.права.

МЕП базується на нормах і принципах міжн права; основою МП є міжн публічне право. Суб'єктами міжн публ права є держави, їх угруповання та МО, які виступають одночасно і відповідними суб'єктами МЕВ. С.ма міжн норм і принципів, які регулюють відносини між державами і МО, процес організації і здійснення міжн ек співробітництва, становить самостійну галузь міжн публіч права - міжн ек права. МЕП не є та й не може бути абсолютно відособленою галуззю міжн права, воно перебуває у функціонально-структур­них і взаємно обумовлених зв'язках з іншими галузями міжн права - правом зовн відносин, правом міжн договорів, правом МО, міжн повіт­ряним правом, міжн морським, міжн екологічним, міжн авторським, міжн космічним правом та ін.

Проте як складова міжн права міжн ек пра­во може і повинно розглядатися як самостійна правова система, галузь права. Воно має свої складові елементи - підсистеми, які слід у даному випадку називати підгалузями та правовими інсти­тутами. Залежно від змісту відносин, які регулюються, у с.мі МЕП виділяють міжн торговельне; ва­лютне; інвестиційне; транс­портне право, а також комплекси норм, які покликані регламен­тувати міжн-правові відносини промислового і с/г співробітництва, співробітництва в галузі науко­во-технічного прогресу та ін.

С.му МЕП можна роз­ділити на Загальне (норми, які визначають сам предмет правового регулю­вання МЕП, його джерела і принци­пи, дають уявлення про суб'єктів міжн-ек від­носин і, зокрема, про державу як осн суб'єкта міжн права, про правовий статус міжн ек орг.цій, питання правового регулювання діял.ті ТНК, міжн ек договорів та забезпечення їх виконання) й Особливу частини (хар.ка правових норм і особливостей правового регулювання міжн торгівлі, міжн валютних відносин тощо). Для урегулювання МЕВ суб’єкти корист-ся нормами МЕП.

Міжн ек діял.ть базується на принципах, які виражаються насамперед у нормах МП, а потім розвиваються і набувають відповід-ного специфічного змісту в МЕП. Саме ці п-пи, знаходячи своє закріплення у міжн-правових актах, і визначають закономір-ності правового регулювання міжн відносин і МЕВ, відображають з урахуван­ням практики тенденції і потреби їх оптимального і прогре­сивного розвитку. Аналіз змісту системи п-пів МЕП дає можливість виділити 2 групи: 1) осн (загальні) п-пи МЕП; 2) спеціальні п-пи МЕП. До осн (заг) п-пів МЕП слід віднести п-пи МП. І це зрозуміло, якщо врахувати, що МЕП є галуззю МП, тому і п-пи МП є заг п-пами і для МЕП. До цієї групи здебільшого включають такі п-пи: 1) п-п мирного співіснування; 2) п-п суверенної рівності держав; 3) п-п співробітництва держав; 4) принцип невтручання; 5) п-п сумлінного виконання міжн зобов'язань;6) п-п взаємної вигоди. Група спеціальних п-пів МЕП включає: 1) п-п розвитку міжн ек і науково-технічних відносин між держа-вами; 2) п-п юрид рівності і недопусти-мості ек дискримінації держав; 3) п-п свободи вибору форми організації зовнішньо­ек зв'язків; 4) п-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх ек діял.тю; 5) п-п найбільшого сприяння; 6) п-п нац режиму. П-пи МЕП є основою формування п-пів зовнішньоек діял.ті багатьох держав. Так п-пи зовнішньоек діял.ті, закріплені в Законі України "Про зов­нішньоек діял.ть", прийнятого 16 квітня 1991 р майже в усьому співзвучні з п-пами МЕП. До них належать: 1.п-п суверенітету Укр у здійсненні зовнішньоек діял.ті; принцип свободи зовнішньоек підприємництва; 2.п-п юридичної рівності і недискримінації; 3.п-п верховенства закону; 4.п-п захисту інтересів суб'єктів зовнішньоек діял.ті; 5.п-п еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Принципи та норми МЕП грунт-ся на певних джерелах. Так як МЕП є однією із галузей МП  осн джерела МП є одночасно і джерелами МЕП. С.ма джерел МЕП вкл і специф джерела, які закріплюють норми і принципи суто МЕП. Це - рішення м\н ек орг-цій, конкретні договірні угоди щодо м\н ек співроб-а. Закріплення норм і принципів МЕП у конкретних джерелах. має важливе значення. Бо вони як певні правила набувають загальнообов'яз характеру. Джерела є формою юр втілення, вираження норм і принципів МЕП. Водночас норми і принципи МЕП характеризують зміст їх джерел. Система джерел МЕП включає в себе м\н договори і зокрема, м\н ек договори, а також м\н-правов звичаї, рішення (акти) м\н орг-цій, м\н кодекси поведінки в яких знаходять своє юридичне закріплення норми і принципи МЕП.