3. Теорії «індустр сус-ва»

НТР справила великий вплив на всю си­с-му суч ПЕ –соц напрям І. Використовуючи принцип технол детермінізму, почали розробляти різні типи індустр концепцій трансформації кап-зму. Основи індустр концепції було закладено у працях Веблена. У 40—60-х рр. вона набула актуальності у зв'язку з роз­гортанням НТР. Родоначальником концепції «індустр су­с-ва» вважають П. Дракера. Становлення «індустр сис-ми» відносить до XX ст. Її основу створюють великі під-ва й корпорації, що здійсню­ють масове В. «Індустр сис-ма» знаменує перехід до «індустр сус-ва». Централ інститутом «індустр сус-ва» є велике спеціалізоване під-во. Визначає 2 різновиди «індустр сус-ва»: кап-не й соціалістичне. Кап-не «Індустр сус-во» називав «вільним», а соціаліст — «рабським». 60 рр. У Ростоу, Ж Еллюль і Р Арон.

Ростоу виклав власну концепцію су­сп розв-ку, як альтернативу марксистс формаційній те­орії. Виділяє 5 стадій ек зростання: 1) традиц сус-во (примітивна ручна техніка, ручна праця, переважання с/г охоплює історію людства до XVII ст.), 2) підготовка передумов для піднесення (сус-во в перехідному стані, риса: утворення цент-ралізов нац дер­жав, виникають бан­ки, зростають інвестиції, пожвавлюється зовн та внутр Т.), 3) піднесення (сили ек прогресу починають домінувати в сус-ві, розв-к в інтересах усього сус-ва), 4) рух до зрілості (постійний прогрес, удоско­налення техніки, поширення нової технології на всю сферу гос­п д-сті, більш швидке зростання випуску продук­ції порівняно зі зростанням к-ті населення. «індустр сус-во»), 5) ера високого масового спож-ня (випуск товарів тривалого користування, змінюються пріоритети сус-ва, не завершує періодизацію сусп розв-ку.)

Майбутнє сус-во зв'язує зі стадією «за спож-ням», якої ніби вже досягнуто у США – пе­реважання сімейн та інтелектуал цінностей над спож-­ням. високе масове спож-ня стане загальним і закликає людство прискорити цей процес.

Раймон Арон. в індустр сус-ві най­більш поши-реною формою В є велика пром-сть. Такому сус-ву притаманні повне відокремлення від сім'ї, тех­нол поділ праці, нагромадження капіталу, концентрація ро­бітників. Визн-ня індустр сус-ва є розпливчатим, поверховим. Виділяє 2 типи інду­стр сус-ва: кап й радянс: різниця у формі власності на засоби В і способах регулювання ек-ки. Кап тип ек-ки (чист кап-зм) – прив власність на засоби В, децентралізоване регулювання ек-ки, по­діл сус-ва на наймачів — власників засобів В і найма­них робітників, гонитва за прибутком як рушієм В та цикл коливання ек-ки. Реальний кап-зм не можна вважати «чистим», оск за низкою ознак наближається до соціалізму (хар-р власності – колект власність, використання прибутку, розподілу - зберігається різниця індивід доходів, гол джерелом якої є різна ЗП). Прибуток — категорія, притаманна будь-якому індустр су­с-ву, і не є особливістю тільки кап-зму. Для методології Арона визначальним є технол підхід до аналізу ек процесів, коли рівень розв-ку сус-ва, його тип і соц стр-ра виводяться з рівня роз­в-ку техніки. Ставить за мету зблизити кап й соціаліст сис-ми, оск вони обидві визначаються поняттям індустр сус-в. Сподівається, що його критичн аналіз, спрямований проти кап-зму, також буде спрямова­ний проти соціалізму.

Жак Еллюль Розробив концепцію «технол сус-ва». Основа «технол сус-­ва» - техніка, яка панує над сус-вом і людиною. Вона розвивається за власними законами, не підвладна людині, ав­тономна щодо ек-ки та пол-ки. Техніка не обмежується маши­нами й технологією, а охоплює всі сфери людс д-сті: 1) ек техніка (зв'язана з В), 2) техніка орг-ції (включає комерц і пром д-сть, державу, полі­цію, військ справу), 3) людс техніка (охоплює медицину, ге­нетику, пропаганду). Надаючи техніці роль вирішального фактора ек роз­в-ку, з'ясовує, як її розв-к позначається на ек розв-ку сус-ва. Са-ме розв-к техніки зумовлює перехід: 1)від індивід підпр-цтва до «ек-ки корпорацій»; 2) від «ліберальної» ек-ки до держ-но ре­гульованої; 3) від ринк до планової ек-ки. Цей процес пояснює розв-ком техніки, збільшенням її в-сті, зростанням ін­вестицій. За цих умов ек д-сть виходить за межі інди­від можливостей. Техніка передбачає централізацію →планування. Планування визнає за необх умову функц-ня «технол сус-ва». Вис-тупає проти індикативного планування. План має поєднуватись із апаратом примусу. У сус-ві виділяє 2 сис-ми: «корпо­ративну» (кап) і «планову» (проле-тарську), якіспоріднені, оск ґрунтуються на техніці, утворюють майже ідентичні сусп стр-ри, котрі очолює тех­нічна еліта.

Ефективніше функц-ня ек-ки за­безпечує саме «планова ек-ка», проте майбутнє сус-ва він з нею не зв'язує називає її авторитарною й антидемократ, яка перебу­ває в руках держави й технічної еліти, котрі експлуатують народ. В «корпорат» ек-ці таких вад не помічає. Технол детермінізм у нього виявляється максимально виразно. Він підносить тех­ніку до абсолюту, цивілізацію суч сус-ва пояснює тіль­ки розв-ком техніки.

Гелбрейт виступив зі своєрідним різновидом теорії «індуст­р сус-ва», яка підсумовувала й розвивала цей наук напрям. Спробував розробити «синтетичну» тео­рію, котра б охоплювала всі найважливіші закономірності суч кап-зму..

22. сутність, критерії, та параметри відкрит ек-ки (ВЕ)

ВЕ – нац сис-ма, яка в рез-ті МПП і м кооперації створює значну частину сусп продукту за рах МЕД. (якщо ВВП більше 35% створено за рах МЕД, то ек-ка відкрита). Більша ек відкритість нац госп-ва – поглиблення та урізноманітнення форм, розширення обсягів взаємодії його із зовн світом. Важл критерій – наявність ліберального режиму в МЕД для ринк суб’єктів: конкурентоспроможність нац ек-ки, її підпр ланок. Осн риси ВЕ: 1. наявність у суб’єктів ринк ек-ки достатньо широких прав виходити на зовн ринки та співпрацювати із зарубіж партнерами при мінімальних обмеженнях з боку держави; 2. м контраки мають порівняно велике значення для підтримки макроек балансу, ступінь інтернаціоналізації ВВП є досить високим; 3. ринк простір країни є відносно ефективним , ас/г порівняно конкурентноспроможн.. всі держ дії спрямовані на підвищення або зменшення відкритості нац ек-ки з огляду на нац інтереси. Макроек рівновага забезпечується нац ек-кою за рах акт участі в МЕД. Фактори: - розмір нац ек—ки: чим низ ший тим вища ВЕ (обєктивний); - зовн-ек Пол-ка держави – від автаркії до лібералізму (субєктивний). Показники: ЗТО, ВВП, іноз інвестиції, ефективність ек-ки, експортна квота

23. Світ ек-ка та х-ка ключових тенденцій її розв-ку

світ ек-ка (госп-во) (СвЕ) – глоб госп си-ма, що ґрунтується на МПП і наднац світ-госп поділі праці, інтернаціоналізації та інтеграції В і обігу, яка функціонує на принципах ринк ек-ки. СвЕ почала складатися у наслідок: - радикального збільшення обсягів пром В та товарообміну; - виходу на м арену монопольних корпоративних підпр стр-р. фактори які вплив на світ-госп цілісність: 1. прагнення народів світу вижити в умовах нарощування ядерної зброї і загрози війни – Пол-ка мирного співіснування 2. розгортання НТР 3. поглиблення і поширення інтернаціоналізації В і обігу, ек і дух життя 4. необх-сть обєднання зусиль країн для вирішення глоб проблем (екол, сиров, продовол.), потребою у взаємній допомозі в екстремальних ситуаціях (землетруси, аварії). Риси: 1. функціонування прямих зв’язків між під-вами, обєднаннями 2. поглиблення процесів спеціалізації та кооперування В 3. створення МО, товариств, СП. Рівні СвЕ міжнар (міждерж), транснац (внутр-фірм). Мета СвЕ: задоволення людс потреб (але в різних підсис-мах ця мета модифікується за різних соц-ек умов). Стр-рні елементи: 1. сук-сть вир д-сті людини, яку можуть визначити макроек показники; 2. сук-сть нац ек-к світу, які мають певне місце у м ек-ці; 3. сук-сть м зв’язків між нац госп-вами; 4. глобал д-сть ТНК і ТНБ (глоб захоплення ринків, механізм трансціноутвор); 5. світ сис-ма сформована внаслідок розв-ку кап способу В; 6.інтеграл угруповання країн та МО; 7. світ кап сис-ма, яка домінує в суч світі; 8. наслідок ек д-сті усього людства (стан охорони навкол середовища і рес-сів які викор); 9. наявність глобал проблем людства; 10. виникнення регіонал інтегр обєднань; 11. трансформація індустр сусп-ва в постіндустр; 12. утворення потужних транспортн стр-р та мереж розповсюдження на країни стандартів спож-ня та образу життя; 13. НТПрогрес; 14.виникнення м стандартів та норм соц життя

24. критерії структуризації світ ек-ки і їх суч пріоритетність.

Стр-ра світ ек-ки на первин рівні (відносини між державами):1. розвинуті країни з ринк ек-кою; 2. КЩР; 3. КПЕ.

На другому рівні (наднац рівень):

1. технолог підсис-ма – сук-сть вимог НТР, що забезпечують конкурентно-спроможність на світ ринку: наукомісткість,інформац-компют хар-р технологій, рес-созберігаючий безвідходн та екол-но чистий тип технологій;

2. ек підсис-ма – вільне пересування товарів, послуг, капіталів, роб сили, інформації через кордони нац держав, вільний взаємообмін нац валютами;

3. правова – зведення заг правил підпр права і норм госп поведінку в єдине прав поле;

соц-культурна – формування єдиного підходу до соц пол-ки , мирне виріішення нац і між нац проблем, формування нового мислення, досягнення більш високого заг рівня життя, зменшення відміннсотей між багатими і бідними державами → стр-рні фонди ЄС, цільові фонди ООН.

Регіонал стр-ра: 5 районів:

1.Європ – 1.1. Зах Європа - найакт рег інтеграція, 2 рег блоки – ЄС і ЄАВТ, 1.2. Сх Європа і Сер Азія - СНД, ЄЕП;

2. Півн-Амер - НАФТА

3. Лат-Амер – МЕРКОСУР, Андський пакт

4. Азіатс-Тихоокеан – Півд-азіат асоціація рег співроб-ва АСЕАН, АТЕС

5.Африк. – ек співроб-во держав Зах Африки (ЕКОВАС), спільний ринок СХ і Півд Африки (КОМЕСА)

Глоб рівень – інтеграція в межах МО: ООН, ЮНКТАД, СОТ.

25. Рес-си розв-ку світ ек-ки, їх покраїновий розподіл та глобал хар-тер.

Потреба зміни витратної моделі розв-ку людства на більш рес-со-ощад та орієнт на суч досягнення науки і технолог прогресу.

У проблеми ресурсоспоживання є географ ас­пект. Вичерпування власн прир рес-сів і вимушена пе­реорієнтація сиров-обробн галузей на імпортовані сировину та енергоносії з КЩР, змусили провідні країни Заходу пересунути вир потужності ближче до морськ портів з метою економії на дорогих переве­зеннях суходолом.

У суч МЕД важливу роль відіграють відносини з приводу перерозподілу сиров рес-сів. Цей перерозподіл гол чином відбувається у формі торгівлі. У рез-ті практично всі країни світу виявилися тісно пов'я­заними між собою обміном сиров та енерг рес-­сів. Фіз передумова - обмеженість, нерівно­мірність та асиметричність географ розподілу окремих ви­дів корисн копалин.

Об'єкт передумови торгівлі ресурсами:

• абсол обсяги наявних покладів;

• співвідносні обсяги різних видів рес-сів (про порів­няльні кількісні показники з окремих видів ресурсно-сиров бази щодо можливості залучення до В);

• співвідношення обсягів наявних рес-сів з наявними факто­рами В (кількістю та кваліфікац стр-рою роб сили, забезпеченістю капіталами);

• співвідношення обсягів наявних рес-сів із госп інфрастр-рою, що склалася історично (насиченість технологіями, поширеність окремих видів пром потужностей, які придатні до обробки відп ресурсів).

М взаємодія в процесі глобал відтворен­ня — надзвичайно важливий фактор. Зумовлюється тим, що країни, які є гол виробниками продукції та послуг у світі, в більшості випадків є залежними від поставок енергоносіїв та пере­важної частини сировини. Найяскрав приклад Японія, яка практично не має власн корисн копалин, але це не завадило досягти їй вражаючих результатів у розвитку перероб галузей В, зокрема у високотехнол галузях.

Для розуміння хар-ру МЕВ важливо враховувати, що географ-геолог роз­поділ покладів корисн копалин між окремими країнами не від­повідає обсягам їх нац споживання. Причому суч особливості МТ сировиною, перспективи такої торгівлі в недалекому та віддаленому майбутньому великою мірою визначаються матер та ек природою сиров, прир рес-сів у шир сенсі.