Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Spory.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.86 Mб
Скачать

2. Теорії трансформації кап-зму: “народн кап-зму”, “колект кап-зму”, “соц партнерства”.

У 2-ій пол. XX ст. великого поширення набрали так звані теорії «трансформації» (перетворення) кап-зму, які виходили з реальних соц-ек процесів і явищ кап розв-ку, але тлумачили їх по-різному. Почали формуватися різні теорії перетворення кап-зму на «новий» сусп лад.

Теорія «народного кап-зму» 50 рр. у США. А. Берлі, М. Наддер, С.Чейз, Дж. М. Кларк, М. Сальвадорі. Прихильники у ФРН, Авст­рії, Англії, Італії. Теорія складається з 3 частин: 1) теорії «демократизації капіталу», або «дифузії власності»; 2) тео­рії «управлінської менеджерської революції»; 3) теорії «революції в доходах».

Теорія «дифузії власності». З розв-ком кап-зму пос-тупово змі­нюється стр-ра кап-ної власності. Якщо кап-зму доби вільної конкуренції була при-таманна індивідуал прив власність, то сучасному властива різноманітність форм власності: індивідуал, акціонерна, монополіст, дер­ж. Провідна форма під-в - акціонерна. Збільшення к-ті під-в акц форми, розповсюдження акцій серед населення розглядалося як «дифузія» (розпорошення) власності. Дрібний акціонер нібито перетворюється на рівноправного співвласника акц під­-в, на співвласника «народного капіталу». Демократиза­ція капіталу відбува­ється тому, що будь-яке АТ є достатньо демократ орг-цією: акціонери беруть участь у щорічних зборах, заслуховують звіти правління, обирають новий склад прав­ління і т. ін. Концепція плутає 2 різні процеси: процес концентрації капіталу і зростання сусп хар-ру В, що відбуваються постійно і скрізь, із процесом ліквідації прив кап власності, немож­ливим за кап-зму. Власність на засоби В – формальне право на дохід. Розповсюдження акцій серед населення - «розпорошування» власності без огляду на хар-р розподілу акцій.

Теорія «управлінс революції» А. Бер-лі, Дж. Бернхем, П. Дракер з розв-ком АТ влада капіталістів-власників слабшає або зовсім зникає і замінюється владою найманих управлінців — мене­джерів. Вони є «довіреними особами народу» і керуються не моти­вами прибутку, а сусп інтересами. Ця теорія відображає реальні процеси в розв-ку кап-з­му: відокремлення капіталу-власності від капіталу-функції, розме­жування власності й управлінської д-сті. Зі зростанням розмірів В, з виникненням АТ кап-сти стали до­ручати керівництво найманим працівникам. Природа під-ва визначається формою власності на засоби В. Ігнорують питання про хар-р власності. Як власники під-в кап-сти наймають управляючих, які керують під­-вами в інтересах кап-стів, забезпечуючи їм максимал прибутки. Ухиляються від відповіді які саме власники акцій не мають ефект влади в корпо­раціях: дрібні чи великі. Оск в корпораціях діє осн прин­цип «1 акція — 1 голос», то саме великі акціонери мають можливість утримувати в своїх руках усю повноту влади, на свій розсуд розпоряджатися капіталом корпорації і висувати до складу її керуючих тих людей, які охоронятимуть їхні інтереси. Вищі верстви управлінського апарату (менеджерів) ті­сно зв'язані з власниками велик капіталу і часто належать до них. їхні інтереси здебільшого збігаються з інтересами власників. У великій корпорації відбувається не тільки постійне від­окремлення власності від управління, а й зворотний процес — відновлення єдності управління і власності завдяки перетворенню ме­неджерів на кап-стів.

Теорія «революції в доходах» в розвину­тих кап країнах стався принциповий переворот у роз­поділі нац доходу, суть якого полягає у поступовому зближенні доходів різних верств і класів кап сус-­ва. С. Кузнець, Дж. К. Гелбрейт, К. Боулдінг, М. Сальвадорі, Е. Хансен

С. Кузнець. навів дані про динаміку розпо­ділу нац доходу в 1919—48 рр. Зробив висновок про сис-матичне зниження доходів вищих груп населення. Проте концепція «революції в доходах» зазнала серйозної критики. У післявоєнний період значно посилилось приховування доходів підпр-цями. Не враховував нерозподілених прибутків (тієї частини доходів, яка не розподіляється між акціонерами, а використовується на нагромадження, утворення різних фондів). За суч умов, без огляду на зростання ЗП тенденція збільшення розриву у дохо­дах робітників і підпр-ців посилюється.

Концепція «колект кап-зму» Г. Мінз А. Берлі. склалась у 60рр. XX ст., акц під-ва є колективними. Корпора­ція із орг-ції прив власності перетворюється на «соц інститут», мета якого не ототожнюється з максимізацією прибутку. Концепція «колективного кап-зму» має багато спільного з те­орією «народного кап-зму», так як важливою складовою обох концепцій є теорія «революції управління». У концепції «колективного кап-зму» беруться до уваги тільки показники (розміри корпорації), але ігнорується їх соц-ек зміст. Мінз зазначав, що на суч велик корпораціях працюють тисячі робітників і службовців, використовуються мільярди доларів капіталу, виготов­ляються товари масов спож-ня, які продаються мільйонам спож-чів. Усе це ніби привело до того, що велика корпорація пе­рестала навіть «віддалено відповідати ек моделі «атомістичної фірми за умов конкурентного ринку». Корпорація перестала бути автономною щодо сус-ва, стала соц інститутом, соц силою, котра забезпечує розв'язання сусп проблем. Саме на цьому грунті в 60—70рр. сформувалась концепція «соц відповідальності» корпорації перед сус-вом.

Концепція «соц партнерства».Після 2-ої світ війни принцип «соц партнерства» поширюється у багатьох зах-євро­п країнах. Р. Арон, Е. Гауглер, Д. К. Гелбрейт. Намагалися довести, що в суч кап су­с-ві внаслідок розв-ку НТР, посилення ек та соц ролі держави, зростання к-ті великих корпорацій докорінно змінилось становище робітників, зникли кла­сові суперечності і класові конфлікти. Відбувається нібито «об'єднання» й «по­глинання» клас інтересів завдяки тому, що робітникові дається певний комплекс соц гарантій і мотивом д-сті корпорацій «уже не є прибуток». Мат підстава «соц партнерства – поширення участі робітників у кап власності і прибутках. Аргументи стосовно поширення «соц партнерст­ва» - практика участі трудящих в управ­лінні кап під-вом. Така практика й справді має місце. але обмежується вирішенням другорядних питань, не змінюючи статусу робітників на під-ві. Цю концепцію широко використовували зах-німец неоліберали в теорет розробках «соц ринк госп-ва», «сформован сус-ва».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]