
- •Сутність, функц. Та принципи страхув.
- •Поняття класифікації страхув. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні.
- •Класифікація за об'єктами страхув., за родом небезпеки; за формами провед.; за статусом страхувал.; за спеціалізацією страховика.
- •Страховий ринок: поняття організаційна структура.
- •Організаційні форми, порядок створ., функціонув. І ліквідації страх. Компаній.
- •Об'єдн. Страховиків та їх функц.
- •Страховий ринок Укр.: суб'єкти та їх хар-ка.
- •Державне регулюв. Страх. Ринку.
- •Зу «Про страхув.» та його знач.
- •Сутність та знач. Маркетингу в страхув.
- •Доходи страховика: склад, напрямки збільш.
- •Витрати страховика. Собіварт. Страх. Послуги.
- •Прибуток страховика: склад, порядок обчисл.
- •Оподаткув. Доходів страх. Компаній.
- •Фін. Надійність страх. Компанії, сутність, законодавчі вимоги.
- •Перестрахув. Як метод забезпеч. Фін. Надійності страховика.
- •Платоспроможність страховика. Показники платоспромож.
- •Ресурси страховика; фін., матеріальні, трудові, інформаційні.
- •Контроль за діяльністю страховиків.
- •Перестрахув.: сутність і форми провед.
- •Особливості факультативних і облігаторних договорів перестрахув.
- •Договори непропорційного перестрахув. Та їх види
- •Держфінпослуг та його функц. Стосовно нагляду за страховою діяльністю.
- •Страх. Послуга як специф. Товар.
- •Ознаки, що хар-ть страхову послугу.
- •Ек. Необхідність страх. Послуги фізичним і юридичним особам.
- •Служба маркетингу страх. Компанії та її функц.
- •Канали реалізації страх. Послуг та їх хар-ка.
- •Страх. Агенти та їхні функц.
- •Продаж страх. Послуг через страх. Посередників: переваги і недоліки.
- •Страх. Брокери та їхні функц.
- •Роль реклами в реалізації страх. Послуг.
- •Види страх. Реклами та вимоги до неї.
- •Контроль з боку страх. Компаній та держави за реалізацією страх. Послуг.
- •Найбільш поширені види страх. Послуг, що пропон. В Укр. Фізичним і юридичним особам.
- •Страх. Угода та її основні етапи.
- •Заява про страхув.: форма под., зміст, знач.
- •Андеррайтинг: поняття, сутність та задачі.
- •Договір страхув. Та його зміст.
- •Порядок уклад. Д. Страхув.
- •Страховий поліс як форма д. Страхув.; зміст, зв'язок з правилами страхув.
- •Врегулюв. Вимог страхувальників щодо відшкодув. Збитків.
- •Аварій комісар: поняття, функц.
- •Страховий акт: зміст, порядок склад.
- •Сутність страхув. Життя.
- •Змішане страхув. Життя.
- •Страхув. Життя дітей.
- •Довічне страхув.
- •Страхув. Пенсій: необхідність, сутність.
- •Сучасний стан і проблеми страхув. Життя в Укр.
- •Сутність та знач. Страхув. Громадян від нещас. Випадків.
- •Обов'язкове страхув. Громадян від нещас. Випадків: необхідність та сутність.
- •Добровільне страхув. Громадян від нещас. Випадків: необхідність та сутність.
- •Індивідуальне страхув. Громадян від нещас. Випадків та його сутність.
- •Колективне страхув. Громадян від нещас. Випадків та його сутність.
- •Обов'язкове особисте страхув. Громадян від нещас. Випадків на транспорті.
- •Страхув. Дітей від нещас. Випадків.
- •Страхув. Спортсменів від нещас. Випадків.
- •Медичне страхув.: необхідність і сутність.
- •Суб'єкти медичного страхув. Та взаємовідносини між ними.
- •Страх. Медична компанія та її місце в системі медичного страхув.
- •Вимоги до лікувально-профілактичних установ, що діють в системі медичною страхув.
- •Обов'язкова форма медичного страхув.: її сутність та проблеми впровадж. В Укр.
- •Добровільна форма медичного страхув. Та її сутність.
- •Універсальні та спеціалізовані поліси медичного страхув.
- •Медичне страхув. Громадян, що виїжджають за кордон.
- •Види полісів страхув. Майна від вогню та їх особливості.
- •Страхув. Майна від вогню та інших небезпек.
- •Страхув. Від перерв у виробництві внаслідок знищ. Або пошкодж. Застрах. Майна.
- •Страхув. Ризиків впровадж. Нової техніки і технології.
- •Страхув. Відповідал. Товаровиробників за якість продукції, що виробляється.
- •Страхув. Відповідал. Товаровиробників за забрудн. Довкілля.
- •Система страх. Забезпеч. Та її сутність.
- •Страхув. Відповідал. Роботодавця.
- •Страхув. Майна сільськогосподар. Підприємств: форми і види страхув.
- •Страхув. Врожаю сільськогосподар. Культур і багаторічних насаджень.
- •Страхув. Тварин сільськогосподар. Підприємств.
- •Страхув. Будівель та іншого майна сільськогосподар. Підприємств.
- •Необхідність страхув. Технічних ризиків. Види страхув.
- •Страхув. Будівельного підприємця від всіх ризиків.
- •Страхув. Монтажних ризиків.
- •Сутність та економ. Зміст страхув. Фін. Ризиків.
- •Сутність та економ. Зміст страхув. Кредитних ризиків.
- •Організаційні форми страхув. Кредитів та їх хар-ка.
- •Страхув. Експортних кредитів.
- •Страхув. Ризику непогаш. Кредиту.
- •Страхув. Відповідал. Позичал. За непогаш. Кредиту.
- •Поняття автотрансп. Страхув. Види страхув.
- •Страхув. Автомобілів (каско).
- •Міжнародна система «Зелена картка»: виникн. Та сутність.
- •Страхув. Цивільної відповідал. Власників транспортних засобів. Форми страхув.
- •Обов'язкове страхув. Цивільної відповідал. Власників транспортних засобів.
- •Моторне (транспортне) страх. Бюро Укр., його функц.
- •Страхув. Вантажів, що перевозять автомобіл. Транспортом.
- •Ек. Необхідність і особливості страхув. Морських ризиків.
- •Клуби взаємного морського страхув. Та їх признач.
- •Страхув. Морських суден.
- •Страхув. Вантажів, що перевозять морським транспортом.
- •Морське страх. Бюро Укр.: виникн., функц.
- •Необхідність та особливості страхув. Авіаційних ризиків. Види страхув.
- •Страхув. Повітряних суден.
- •Страхув. Відповідал. Власників повітряних суден.
- •Авіаційний поліс Ллойда.
- •Необхідність та особливості космічного страхув.
- •Види космічного страхув.
- •Страховий захист особистої власності громадян: необхідність, види страхув.
- •Страхув. Тварин, які належать громадянам.
- •Страхув. Домашнього майна громадян.
- •Страхув. Професійної відповідал. Громадян.
- •Страховий захист майна громадян в Укр.: сучасний стан, проблеми розвитку.
- •Асортимент страх. Послуг який пропон. В Укр. Фізичним і юридичним особам.
Сутність та знач. Маркетингу в страхув.
Досвід використ. маркетингу у ринковій діял. закордонних страх. компаній доводить, що процес маркетингу вирішує по суті 2 основні задачі:
Формув. попиту на страх. послуги;
Задовол. страх. інтересів клієнтів з точки зору кількості і якості страх. послуг.
Тобто попит створюється зусиллями страх. компанії і нею ж і задовольняється. З точки зору економічної теорії формув. попиту – це цілеспрямований вплив на потенційних покупців з метою підвищ. рівня попиту до бажаного рівня, який наближ. до рівня пропозиції даної страх. компанії. Страх. компанія використовує для створ. попиту методи впливу і перекон. за допомогою:
Цілеспрямованої реклами;
Проводить організаційні заходи по укладанню договорів;
Використовує диференціацію тарифів та страх. послуг;
Використовує поєдн. страх. послуг з різноманітними формами торгового та юридичного обслуговув. і таким чином планув. стратегії і тактики маркетингу спрямоване на заволод. страховим ринком, але й на здійсн. постійного контролю за формув.м попиту, щоб у потрібний момент перебудувати стратегічні програми і тактику конкурентної боротьби.
Друга задача маркетингу досяг. за допомогою:
Високої культури страх. обслуговув.;Ефективно побудованої системи продажу.
Практичний маркетинг страховика спир. на такі принципи:Глибоке вивч. кон’юнктури страх. ринку;Сегментація страх. ринку (виділ. сегментів, секторів ринку);Гнучке реагув. на потреби страхувальників;
Інноваційний підхід (постійне вдосконал., модифікація послуг, які пропонує страх. компанія).
Формув. попиту.
Доходи страховика: склад, напрямки збільш.
• доходи від страх. діял., тобто всі надходж. на користь страховика, пов'язані з провед.м страхув. і перестрахув.;
• доходи від інвестув. і розміщ. тимчасово вільних коштів (як власних, так І коштів страх. резервів);
• інші доходи, тобто ті, які не належать ні до страх., ні до інве¬стиційних доходів, але часом з'являються у страховика у процесі його звичайної господар. діял.
Страх. компанія від провед. страх. операцій отримує такі доходи:
• зароблені страх. платежі (страх. внески, страх. премії) за договорами страхув. і перестраховув.;
• комісійні винагороди за перестрахув.;
• част¬ки від страх. сум та страх. відшкодувань, сплачені перестраховиками;
• повернуті суми із централізованих страх. резервних фон¬дів;
• повернуті суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій.
Саме на залуч. цих доходів розрахо¬вує страховик, з'являючись на страховому ринку і пропонуючи стра¬хові послуги за певну плату.
Зароблені страх. платежі визнач. шляхом збільш. суми надходжень страх. платежів протягом звітного періоду на суму незароблених страх. на початок звітного періоду і зменш. отриманого результату на суму незароблених страх. платежів на кінець звітного періоду. До суми надходжень страх. платежів не включ. частки страх. платежів, які були сплачені перестраховикам у звітному періоді за договорами перестраховув.
Якщо страх. компанія має договори перестрахув. і виступає як прямий страховик (цедент), вона може одержувати від перестраховика доходи у вигляді комісійних винагород за передачу ризиків на пе¬рестрахув. Це плата за те, що цедент веде справи з клієнтом, укладає зі страхувал-ом страховий договір.
При настанні страх. події з об'єктом, що був перестрах.ний, прямий страховик у повному обсязі сплачує відшкодув., а перестраховик компенсує йому свою частину у відшкодуванні збитків у сумі згідно з перестраховою угодою. Це ще один вид доходів від страх. діял.
Іноді системи провед. деяких видів страхув. потребує ство¬р. централізованих страх. резервних фондів , наприклад, МТСБУ. Якщо внески до зазначених фондів були зроблені, а потім страх. компанія вийшла зі складу МТСБУ, частина внесків має бути поверне¬на.