8. Державне регулюв. Страх. Ринку.

Коли ЗУ «Про страхув.» було прийнято, Уряд упровадив низку підзакон-них актів, зокрема постанов і розпоряджень, що регулюють окремі пит. здійсн. страх. діял.

Так, окремою постановою Уряду визначено порядок регулю¬в. системи перестрахув. в Укр. Зокрема, передбачає¬ться, що страховик, перестраховуючи в нерезидента свої зо¬бов'яз., має зважати на певні обмеж., а саме: він може здійснювати таке перестрахув. лише за наявності в нерези¬дента ліцензії від свого вітчизняного органу страх. нагляду, за відсутності порушень протягом певного часу та в разі вико¬н. низки інших вимог.

Прийнято також постанову Уряду стосовно правового регу¬люв. діял. посередників — брокерів та агентів на стра¬ховому ринку. Насамперед передбач. певні вимоги щодо реєстрації брокерів, обмеж. діял. посередників, зокрема щодо можливості прийому коштів страхувал. на власний ра¬хунок, термінів уклад. Д. страхув. з боку посеред¬ників, деяких інших моментів.

Окремою постановою Уряду визначено особливості функціо¬нув. товариств взаємного страхув.

Постановами Уряду регулюється порядок здійсн. кожного виду обов’язк. страхув. Окремою постановою визнача¬ються граничні розміри витрат на вед. справи в разі здійс¬н. обов’язк. страхув., а також регулюються пит. щодо створ. держ. і національних страх. компаній та обов'язкових об'єднань страховиків.

Розпорядж.ми Уряду под. окремі доруч. щодо провед. експериментів у галузі страхув. З допомогою розпоряджень можуть вирішуватися й окремі пит. регулю¬в. тарифів, умов договорів тощо, коли це не суперечить зако¬нам Укр.

Нормативними актами міністерств і відомств — інструкціями, полож.ми, методиками, наказами, що реєстр. в Мініс¬терстві юстиції, деталіз. ті чи інші законодавчі норми. Це передусім стос. тих питань, які належать до сфери регулю¬в. кількох відомств

9. Зу «Про страхув.» та його знач.

6.03.1996р. ВРУ був прийнятий Закон “Про страхув.”, який сьогодні є головним законодавчим актом в цій галузі. Закон має 5 основних розділів і 47 статей.

У першому розділі “Загальні полож.” встановлюється основний понятійно-термінологічний апарат. Визнач. такі базові поняття як страхув., страховик, страхувальник, об¢єкти і види страхув., форми страхув., види обов’язк. страхув., страх. платежі і тарифи, страховий ризик і страховий випадок, страх. сума, страх. відшкодув. і франшиза, співстрахув., перестраховув., об'єдн. страховиків, страх. агенти і страх. брокери.

Другий розділ “Договори страхув.” регулює порядок провед. страхув. Цей розділ визначає: договір страхув., правила страхув., уклад. і початок дії Д. страхув., валюта страхув., обов'язки страховика, обов'язки страхувал., зміна страхувал.-громадянина в договорі страхув., наслідки втрати страхувал-ом прав юр. особи, наслідки втрати страхувал-ом-громадянином дієздатності, порядок і умови виплати страх. сум і страх. відшкодув., відмова у виплаті страх. сум (страх. відшкодув.), перехід до страховика прав страхувал. щодо особи, відповідальної за припин. дії Д. страхув., недійсність Д. страхув.

Третій розділ “Забезпеч. платоспромож. страховиків” визначає умови забезпеч. платоспромож. страховиків (наявність сплаченого статутного фонду та гарантійного фонду страховика; створ. страх. резервів, достатніх для майбутніх виплат страх. сум і страх. відшкодувань; перевищ. фактичного запасу платоспромож. страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспромож.); под. фін. механізм здійсн. страх. діял. (формув. страх. резервів, прибутку страховика, фонду страх. гарантій); вказ. особливості вед. бухгалтерського обліку та звітності страховиків, умови публікації страховиками річних балансів.

Четвертий розділ “Державний нагляд за страховою діяльністю в Укр.” визначає принципи державного нагляду за страховою діяльністю; функц. та права. органу, що здійснює держ. нагляд за страховою діяльністю – Міністерством фінансів. В цьому розділі зазнач. також порядок ліцензув. страх. діял., порядок ліквідації, реорганізації та санації страховика.

П¢ятий розділ “Заключні полож.” передбачає регулюв. таких моментів як розгляд спорів, урахув. міжнародного права тощо.

Знач. ЗУ “Про страхув.”полягає в тому, що він регулює відносини в сфері страхув. і спрямований на утвор. ринку страх. послуг, посил. страх. захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.