87. Організаційні форми страхув. Кредитів та їх хар-ка.

Страх практика, виробила ряд організац форм стр-ня кредитів: Стр-ня товарних кредитів, Стр-ня кредитів під інвестиції, Стр-ня споживчих кредитів, Стр-ня кредитів, виданих під заставу, Стр-ня кредитів довіри.

Стр-ня товарних кредитів є операцією делькредерного типу, що передбачає відшкод-ня втрат, які настали внаслідок невикон-ня короткострок кредитних вимог з товарного постач. та над. послуг (понад 80% світ торгівлі здійсн-ся над.м кредитів). При стр-ні товарн кредитів об’єктом с-ня є, як пр, весь товарний обіг протягом року. Страхув-ком є продавець, застрах-ним - фактор. Відповід-сть стр закладу при с-ні в умовах факторингу = повній вартості еонтракту, т/т сумі заборг-сті , яка має бути сплачена боржником факторові. Договори с-ня м/укладатисяна кожну окрему операцію або (у разі регулярних торгов відносин ) на підставі генеральної угоди.

Стр-ня кредитів під інвестиції здійсн-ся на базі операції з придб-ня інвест засобів за рах наданих постач-ком кредитів у готівк чи безготівк формі. З метою забезп-ня її поверн-ня застос-ся відпов форма страх захисту. Важливим методом кредит-ня інвест д-сті є над. лізингового кредиту. Тут стр-ся умови викон-ня лізинг операцій з метою захисту інтересів лізингодавця,який є страхув-ком і застрах-ним. Оюсяг стр премії, як і ризикова надбавка, обчисл-ся з урах-ням платоспром-ті орендаря.

Стр- ня споживчих кредитів здійсн-ся на випадок наст. неплатоспром-ті тих позич-ків,які отримали банківські чи товарні кредити на споживчі потреби, тобто для невиробничого спож-ня. Страхув-ком є позичальник - фіз особа. Він безпосередньо вступає у відносини зі стр-ком. Наявність стр забезпеч. є необх умовою здійсн. кредитної угоди. Стр тарифи форм-ся із врахув-ням величини першої виплати покупцем, кількості визначених періодичних, почастинних погашень кредиту (термін його над.) і надійності позич-ка.

Стр-ня кредитів, виданих під заставу, м/здійснюватися тоді, коли позич-к забезпечує поверн. кредиту переданим у заставу належним йому рухомим чи нерух майном. Згідно із ЗУ”Про заставу” заставодавець зобов-й стр-ти нерух об’єкти та прдмети іпотеки, переданих ним у заставу. Таке с-ня здійсн ся за рах коштів заставодавця (страхув-ка) у повній варт-ті заставного майна на користь заставодерж-ля (це – бенефіціант).

Стр-ня кредитів довіри пропонує підприємцям захист від незадов фін наслідків, збитків, завданих власним персоналом, якому з огляду на виконувані ним служб обов’язки необхідно довіряти майнові цінності. Стр-к відшкодовує стр-нику майнові збитки, які йому завдані його довіреними особами. Це стр-ня є специфічним видом стр-ня відпов-сті службових осіб. Величина стр відповід-сті устан-ся за домовленістю між сторонами.

88. Страхув. Експортних кредитів.

Страхув. експортно-імпортних кредитів виникло порівняно недавно, а саме після закінч. ІІ Світової війни, коли у практиці міжнародної торгівлі значне місце стали посідати експортно-імпортні угоди на основі довгострокових і середньострокових кредитів.

Страхув. експортних кредитів здійснюється спеціальними установами і товариствами, які зазвичай належать державі або в яких держава має контрольний пакет акцій, тому що обсяги відповідал. за цими договорами, як правило, дуже високі. В цей процес втруч. і держава, захищаючи свого експортера. В Укр. створена державна компанія по страхуванню експортно-імпортних кредитів і інвест. ризиків постановою КМ.

Ризики цього виду страхув. можна об’єднати в 2 великі групи:

1) економічні ризики (банкрутство імпортера, тривала неплатоспромож. імпортера, ухил. імпортера від викон. платіжних зобов’язань);

2) політичні ризики (державні заходи і політичні події, які перешкоджають виконанню контрактів імпортерами - мораторій на платежі, революція, громадянська війна, ембарго - тощо).

Практично відшкодув. збитків від політичних ризиків може провадитися тільки за рахунок держ. бюджетів країн, де знаходиться експортер в інтересах підвищ. конкурентноспроможності національних експортерів.

Цей вид страхув. покриває:

1) збитки від несплати рахунків за поставлені товари і надані послуги, які виникли протягом дії Д. страхув.;

2) витрати страхувал., узгоджені із страховиком, які є доцільними і спрямованими на попередж. або зменш. збитків.

Не покрив. наступні:

1) штрафи, пені, неустойки, відшкодув. збитків по рекламаціях курсової різниці;

2) рахунки, які виписані на державні підпр-ва, організації, фірми;

3) рахунки по експортних контрактах, для викон. яких відсутні необхідні ліцензії і дозвіл;4) збитки від політичних ризиків.

Страх. премія встановлюється у % до страх. суми і ставка премії залежить від: виду діял. страхувал.; строку платежів по рахунках; від якості імпортерів (характеристики імпортерів); від країни, де знаходиться імпортер, політичного клімату в цій країні; та ін

Ці договори майже завжди передбачають франшизу або встановл. неповного страх. забезпеч. (від 50 до 90%).

Страховим випадком вваж. неплатоспромож. іноземного покупця, а також несплата застрах. рахунку протягом 6-ти місяців з дати закінч. строку, встановленого у договорі страхув.