66. Добровільна форма медичного страхув. Та її сутність.

МС як важливий елемент с. медицини існує у 2 формах – обов`язковій і добровіл.й.

Програми добров. МС розрізняються між собою зал. від: *переліку мед. послуг, *контингенту застрах-х (пенсіонери, діти, дорослі), *переліку лікувал. установ, що їх пропонує страховик для викон. програми, *вартості надаваних послуг

Об`єкт добров. МС: майнові інтереси страхувал. (застрах-го), пов`язані з одерж.м мед. допомоги.

Суб`єкт: страховики – незалежні СКо (с. медичні Ко), які мають ліцензію на провед. МС і здійснюють свою діяльність на основі договорів про співроб-во із мед. організаціями; страхувальники – дієздатні фіз. або юр. особи, основними страхувал.ми є п-ва, які укладають договори колективного стр-ня на користь своїх працівників та сплачують с. внески з одержаного ПР; застрах. – фіз. особи, на користь яких укладено ДС.

Стр. подією у МС вваж. зверн. застрах. особи під час дії ДС до мед. установи за допомогою у випадку страх події.

Види добровіл. МС:

Ø короткострокове (стр-ня здоров`я на випадок хвороби, стр-ня виїжджаючих за кордон “асистанс”)

Ø довгострокове (безперервне стр-ня здоров`я)

Ø індивідуальне (застрах-ним є конкретна особа, доходи якої є джерелом сплати внесків)

Ø колективне (страхувал-ом є юр. особа, яка страхує персонал від найімовірних для даної роботи ризиків, і сплачує с. внески за рах. власних коштів).

С. ∑: це граничний рівень с. забезпеч., який визнач. згідно з переліком і вартістю мед. послуг, передбачених в ДС.

С. внески страхувал. зал. від: обраної програми добровіл. МС, рівня с. забезпеч. за ДС, строку стр-ня, широти переліку с. подій та ін. умов ДС.

Тарифи мають встановлюватися за згодою страховика та мед. установи, що надає послуги. Тарифна ставка розрахов-ся на основі статист. даних про зверн. по мед. допомогу та тривалість лікув. Іноді вона диференціюється зал. від статі, віку, стану здоров`я застрах-го.

С. забезпеч. зал. від в-ті мед послуг, передбачених у ДС.

С. відшкодув. здійсн. оплатою послуг мед. установи, яка зазначена в ДС і з якою у страховика є відповідний договір, або іноді безпосередньою сплатою грошей страхувал.

67. Універсальні та спеціалізовані поліси медичного страхув.

Заруб досвід ДМС свідчить про те, що стр-ки пропонують страхув-кам різні види стр полісів, до яких належать універсальні та спеціалізовані.

Універсальний поліс мед с-ня страховими передбачає ті випадки (стан здоров’я), мед допомога при яких не потребує спец лікув-ня або консультацій лікарів вузьких спеціальностей. Як страх. м/розглядатись ті випадки, котрі потребують виклику дільнич лікаря додому, якщо має місце нездуж., ГРЗ тощо. Перелік стр випадких м/б уніфікований, а може визначатися за згодою між стр-ком і страхув-м з можливою участю клінічної обслугов бази. Орг-ція стр захисту за таким полісом м/полягати у зверн. до послуг сіиейного лікаря, яких готують спец мед установи.

Спеціалізовані стр поліси дають змогу скористатися мед послугами лікарів із вузьких спеціалізацій або брати під стр захист лише певний стан здоров’я (вагітність, пологи, СНІД). Такі поліси здебільшого укладають особи, які вже захворіли, або ті, що мають схильність до таких захв-нь. Якщо універс стр поліси зорієнтовані на приватних осіб, то спеціалізовані мед послуги над. за колект договорами с-ня – фірми стр-ть своїх працівників від найб можливих профес ризиків. Для обслуг-ня клієнтів за спеціаліз полісами СК укладає договір або з окремими профільними лікарями, або із спеціаліз клініками.

У Росії запров поліс глобального мед с-ня, особливість якого в тому, що його власник дістає змогу лікуватися не лише в 1 мед центрі, але й навіть за кордоном, у приватн лікарів. Сьрахув-к сам вибирає мед заклад і повідомляє про це стр-ка. У такому разі рорзрах-ки будуть провод-ся між мед установою і СК, або між застрах-м і мед установою, а потім СК відшкодовує йому вартість лікув-ня. Такий поліс не передб-є лікув., яке не було приписане лікарем, лік-ня ВІЛ-інфіков-х, хворих на СНІД, лік-ня з метою зміни маси тіла та хірург лік-ня ожир.