36. Страх. Угода та її основні етапи.

Загальне поняття угоди визначено Цивільним кодексом Укр. У статті 41 Кодексу зазаначено, що угодами визнач. дії громадян та організацій, спрямовані на встановл., зміну або припин. цивільних прав або обов¢язків.

Таким чином, угода розгляд. як процес. Особливо характерним є наявність процесу для страх. угоди, оскільки ця угода, як правило, в часі.

Етапи страх. угоди:

1. под. страхувал-ом заяви;

2. андерайтинг, тобто виріш. пит. про прийняття запропонованого ризику на страхув., а також визнач. основних умов страхув. стосовно даного ризику;

3. уклад. Д. страхув., тобто узгодж. всіх істотних моментів Д. між сторонами, встановл. взаємних прав та обов¢язків;

4. врегулюв. претензій страхувал. і виплата страх. відшкодув. або закінч. дії Д., якщо страх. подія не настала.

Кожен з цих етапів має своє конкретне знач. і відіграє свою особливу роль у проходж. страх. угоди, хоча не завжди на практиців рамках однієї годи мають місце всі чотири етапи. Це залежить від характеру страх. угоди і виду страхув. Наприклад, у масових видах страхув., таких як страхув. туристів, що від¢їжджають за кордон, або при страхув. цивільної відповідал. власників транспортних засобів заява страхувал-ом не под. і не проводиться андерайтинг, оскільки всі моменти Д. визначені страховиком або законодавством. Страхувал. залиш. або погодитися на умови страхув. і купити страховий поліс, або відмовитися.

37. Заява про страхув.: форма под., зміст, знач.

Заява про страхув. уклад. в письмовій формі і дає можливість отримати страховику первинну інфомацію щодо об¢єкту страхув.

Заява на страхув. відрізняється для певних видів страхув. В деяких видах страхув. вона взагалі не застосов. (наприклад, в простих видах страхув., оскільки всі моменти страхув. вже визначені страховиком або законодавством – страхув. від нещас. випадків, або у складних видах, оскільки немає можливості в стандартних ланках заяви відобразити всі елементи об¢єкту страхув. – авіаційне та морське страхув.).

Структура заяви:

1. загальні відомості (адреси сторін, страх. сума, строк страхув.);

2. спеціальні відомості (щодо конкретного об¢єкту страхув.);

3. декларація, в якій страхувальник заявляє, що вся інформація, яку він надає, є правдивою і відображує зн. страхувал. про ризик;

4. застереж., в якому страховик попереджує страхувал., що у випадку виявл. обману щодо відомостей про ризик, він звільняється від своїх зобов¢язань по Д.

38. Андеррайтинг: поняття, сутність та задачі.

Андеррайтинг – виріш. стр-ком пит. шодо прийняття запроп ризику на с-ня і визнач. осн умов с-ня. Він почин-ся після отрим. від страхув-ка заяви про с-ня. Це проміжна ланка між заявою і підпис-ням Д. про с-ня.

Практичний андеррайтинг вирішує 4 основні задачі:

1. треба оцінити запропонований на страхув. ризик з точки зору характеристики об’єкту страхув. і з точки зору вірогідності наст. страх. події з цим об’єктом і з точки зору розмірів ймовірних збитків.

2. потрібно визначити: чи приймати ризик на страхув., чи ні.

3. Якщо ж прийнято ризик – визначити строки, умови і розмір страх. покриття, тобто визначити конкретні умови Д. страхув.

4. Обчислити розмір страх. премії.

З метою формув. збалансованого страх. портфелю у процесі андеррайтингу необхідно слідкувати за тим, щоб не відбувалось кумуляції ризику (наст. с. випадку по одному Д. стр-ня веде до наст. с. випадків по ін. Д., або концентрація ризику на окремій території, що може призвести до катастрофічних збитків, наприклад, внаслідок повені чи землетрусу), щоб забезпечувалась диверсифікація ризиків, та недопущ. підвищ. рівня збитковості, або взагалі перевищ. можливих виплат над надходж.м с. премій.

Крім того, андеррайтинг має сприяти зменшенню ризику по конкретному Д. стр-ня, що у свою чергу також впливає на збалансованість с. портфелю, шляхом визнач. оптимальних як для страхувал. так і для страховика умов Д. стр-ня.

Андеррайтингом назив. процес прийняття ризику на страхув.

Завд. андеррайтингу:

• оцінка ризиків, які пропонують застрахувати;

• на основі оцінки ризиків виріш.: приймати даний ризик чи ні;

• якщо компанія вирішила прийняти даний ризик, то вона визначає умови, розмір та строки страх. покриття;

• розрахунок страх. премії.

У страхув. виділяють 2 види небезпеки:

q фізична – небезпека, яка пов¢язана з фізичними хар-ками об¢єкта страхув.

q психологічна – небезпека, яка пов¢язана з особою страхувал. (наприклад, людина не дуже турб. щодо запобіг. втрати об¢єкта або страхув. розглядає як додатковий дохід).

Фізична небезпека:

• у майн с-ні пов’язана з – розташув.м об’єкта, фіз хар-ми матеріалу, з якого він зроблений, наявністю засобів пожежетуш.

• у с-ні відпов-сті – проф досвід страхув-ка, хар-ки об’єкта підвищеної небезпеки, користув. яким може завдати шкоду 3-й особі, хар-ка технологій, за якими відбув-ся над. послуг або в-во товарів, здатних причинити шкоду 3-й особі

• в особистому с-ні – стан здоров’я, вік застрах., фах та місце роботи

Психологічна небезпека:

• страхув-к втрачає обережне ставл. відносно застрах об’єкта. Стр-к намаг-ся скасувати небезпеку, включаючи у поліс вимогу, що страхув-к пов поводитися із застрах об’єктом так, як начебто він не є застрах.

• Страхув-к м/належати до категорії осіб, які регулярно подають заяви щодо відшк-ня збитків, бо вони розцінюють с-ня як засіб отрим-ня додатк доходів. З такими страхув-ми важко будувати взаємини, бо вони схильні звертатися, навіть безпідставно, до суд органів, а це псує імідж компанії.

• Страхув-к – це шахрай, він збир. використати стосунки із страх компанією у своїх нечесних намірах.