31. Страх. Брокери та їхні функц.

Згідно ЗУ “Про страхув.” страх. брокери – це громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб¢єкти підприємн. діял. та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувал. або страховика.

Брокерами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи у вигляді брокерської контори з найманим персоналом.

За свою роботу брокер отримує комісійну винагороду (брокераж), яка відрахов. з премії, що належить страх.й компанії, в якій брокер розмістив ризик клієнта; розмір цієї винагороди регулюється ринком.

Страх брокер зобов’яз.: 1. Забезпечити уклад. Д. С на найбільш вигідних для страх-ка умовах відповідно до брокерської угоди і страх-ком, який має стійке фін становище. 2. Володіти інф-цією небхідною для уклад. Д. С на умовах страх-льника, в тч про наявність у страх-ка ліцензії на здійсн. відповідного виду С розміри страх тарифів та умови С, які пропон. страх-ком рівень його пратоспр-ті, та надавати цю інф-цію страх-льнику на його прох.

32. Роль реклами в реалізації страх. Послуг.

Реклама – платне, спрямоване на певну категорію потенційних споживачів повідомл., що здійснюється ч/з ЗМІ чи будь-яким ін способом публічного зверт. й агітує на користь певного товару, марки, фірми, особливості. Метоб реклами в реалізації страх послуг є сприяння укладанню нових і відновленню раніше діючих договорів С. Реклама допомагає: клієнти одержують інф-ції про страх компанії та діючі види С, види послуг, їх переваги проти ін; стимулює баж. докладніше ознайомитися з даним видом послуг – умови та переваги С; формує імідж СК. Реклама ознайомлює споживачів зі страховим продуктом, робить доступною іеф-цію про страх. послуги, переконує споживачів скористатися цими послугами, після чого споживач бажа мати страх поліс і придбає його.

33. Види страх. Реклами та вимоги до неї.

Реклама – це платне, спрямоване на певну категорію потенційних споживачів повідомл., що здійснюється через засоби масової інформ. чи будь-яким іншим способом публічного зверт. й агітує на користь певного товару.

Розрізняють такі види реклами:

Þ залежно від засобів пошир.:

• реклама у пресі

• друкована реклама (проспекти, каталоги)

• реклама засобами мовл. (радіо, телебач.)

• поштова реклама (пряме поштове розсил. друкованих рекламних матеріалів)

• зовнішня реклама (щити, вивіски)

• реклама на місці продажу (вітрини, упаковка, етикетка)

Þ за способом впливу на потенційного споживача:

• раціональна (інформує, зверт. до розуму потенційного покупця, наводить аргументи, щоб переконати його; докази вираж. у словесній формі та підкріплюються відповідними малюнками)

• емоційна (спираючись на асоціації споживача, викликає характерні емоції та формує певне ставл.; реклама зверт. до почуттів, діє на підсвідомість)

Þ за способом вираж.:

• жорстка (спонукає споживача до негайної купівлі страх. полісу шляхом заповн. анкет на місці)

• м¢яка (не тільки розповідає про страх. послуги, а й створює навколо продуктів даної страх. компанії сприятливу атмосферу фін. стабільності, гарантії виплат та професіаналізму)

Вимоги до реклами:

- доступність аудиторії, на яку розрахован реклама,

- правдивість (нічого не перебільшувати),

- комплектність (усі частини реклами мають бути пов¢язані одна з одною)

- своєчасність (можна використовувати рекламу та її ідею доти, доки вона залиш. дієвою та не набридла).