Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Учетная_политика_положение.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
24.09.2019
Размер:
241.66 Кб
Скачать

1.3.3 Ремонти основних засобів

1. Вартість поточного ремонту, згідно з п. 32 Методичних вказівок по бухгалтерському обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561, включати у витрати з накопиченням на окремому субрахунку балансового рах.23 з обов’язковим списанням витрат на відповідні рахунки наприкінці звітного періоду. Залишку за цим субрахунком не повинно бути.

3. Вартість модернізації, добудови, дообладнання, реконструкції, що призводять до збільшення економічних вигод в майбутньому, визнавати капітальними інвестиціями і відносити на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» з подальшим збільшенням первісної вартості основних засобів (Дт Рах. 15 в розрізі субрахунків за видами діяльності).

4. Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт (спрямовані на підвищення техніко-економічних можливостей: модернізація, модифікація, добудова, реконструкція чи здійснення цих робіт для підтримання основних засобів в робочому стані) приймаються керівником підприємства з урахуванням аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

5. Якщо капітальні та поточні ремонти здійснюються для підтримання основних засобів в робочому стані і при цьому економічної вигоди не очікується, то всі витрати на поточний та капітальний ремонт відносяться на собівартість.

6. В податковому обліку платники податку мають право протягом звітного періоду відносити до валових витрат любі витрати, які пов’язані з покращенням основних фондів, які підлягають амортизації, в тому числі витрати на покращення орендованих основних фондів, в сумі, яка не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, які перевищують вказану суму, розподіляються пропорційно сумі фактично здійснених платником податку витрат на покращення основних фондів груп 2, 3, 4 або окремих об’єктів основних фондів групи 1 і збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп або окремих об’єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

1.3.4 Переоцінка та зменшення корисності основних засобів

  1. Переоцінку та/або оцінку ознак можливого зменшення корисності основних засобів проводити тільки за погодженням з уповноваженим органом.

2. Для відображення переоцінки або зменшення корисності основних засобів приймати величину, що дорівнює відхиленню залишкової вартості від їх справедливої вартості у розмірі 10 % такого відхилення.

3. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) об’єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об’єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх залишкової вартості цього об’єкта і вигод від відновлення його корисності суму чергової (останньої), але не більше зазначеного перевищення, включати до складу доходів звітного періоду, а різницю (якщо сума чергової (останньої) більше зазначеного перевищення) спрямовувати на збільшення іншого додаткового капіталу.

4. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об’єкта основних засобів) перевищення суми попередніх об’єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовувати на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

5. Зменшення корисності активів визначати у відповідності до П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів», що затверджений наказом Міністерства фінансів України № 817 від 24.12.2004